Кисневмісна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кисневмісні (оксигеновмісні[1]) — це ті кислоти, що містять у своєму складі атоми кисню (один або більше). Наприклад, H3PO4 (фосфатна кислота), H2SO4 (сірчана кислота), H2SiO3 (силікатна кислота) та інші. Кисневмісні кислоти є гідратами кислотних оксидів[2], а також оксидів деяких металів у вищих ступенях окиснення[1].

Сила кислоти визначається ступенем її дисоціації у водному розчині. За силою кисневмісні кислоти поділяються на 4 групи: слабка, середня, сильна і дуже сильна. У першій групі всі кисневі атоми пов'язані з атомами водню (Е-О-Н), а в кожній наступній групі в молекулі кислоти з'являється по одному негідроксильному атому кисню. У відповідності із збільшенням числа негідроксильних атомів кисню відбувається збільшення сили кислоти. В той самий час, якщо кислоти належать до однієї групи, то сильнішою буде та кислота, яка утворена більш електронегативним елементом із більш яскраво вираженими неметалічними властивостями[3].

Найсильнішою є перхлоратна (HClO4).

Властивості[ред. | ред. код]

  • взаємодія з лугами;
  • взаємодія з солями;
  • взаємодія з активними металами і металами середньої активності;
  • взаємоія з неметалами;
  • взаємодія з оксидами лужних та лужноземельних металів, а також, амфотерними оксидами4
  • взаємодія з амфотерними гідроксидами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Загальна хімія для майбутніх студентів-медиків: навчальний посібник для слухачів підготовчих курсів ХНМУ під редакцією проф. Г. О. Сирової. — Харків, 2014. — С. 93
  2. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук
  3. Сила оксигенвмісних кислот

Джерела[ред. | ред. код]