Кисіль Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисіль Василь Іванович
Народився 28 жовтня 1948(1948-10-28)
Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер 7 серпня 2019(2019-08-07)
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Василь Іванович Кисі́ль (28 жовтня 1948, с. Григорівка, Обухівського р-ну, Київської обл[1] — 7 серпня 2019, місто Київ) — український юрист, доктор юридичних наук (2001), професор катедри міжнародного приватного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат[2], старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери».

Василь Кисіль був одним з провідних українських експертів у сферах міжнародного приватного права, цивільного права та законодавства про інвестиції. Неодноразово очолював списки найкращих юристів України.

Освіта[ред. | ред. код]

В 1976 закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка по спеціальності міжнародне право.

На вибір професії істотно вплинула робота Г. Ф. Шершеневича «Історія філософії права»[3].

Під час навчання найбільший вплив на світосприйняття та відношення до майбутньої професії справив професор Г. К. Матвєєв, завдяки якому Василь Кисіль обрав викладацьку кар'єру.

У 1980 захистив кандидатську дисертацію, у 2001 — докторську «Механізми колізійного регулювання у сучасному міжнародному приватному праві».

Крім української та російської також володів французькою мовою[4].

Професійна й громадська діяльність[ред. | ред. код]

Після закінчення університету почав працювати викладачем на катедрі міжнародного приватного права.

У 1986 спільно зі своїми учнями створив юридичну фірму, яка стала у майбутньому першою приватною юридичною фірмою в Україні, а згодом переросла в адвокатське об'єднання. Колишні студенти стали партнерами Василя Кисіля.

Василь Кисіль був:

  • членом Київської міської колегії адвокатів,
  • членом громадської ради при Міністерстві юстиції України, утвореної на виконання указу Президента України, протягом її існування з 4 лютого 2009[5] до 16 червня 2011 року[6],
  • одним із засновників в 1992 році[7] та членом наглядової ради[8] Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація»,
  • членом Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президенті України протягом її існування з 9 грудня 2010[9] до 20 лютого 2015 року[10],
  • членом Науково-консультаційної ради при Верховному суді України з 5 жовтня 2007 року[11] до припинення його діяльності 15 грудня 2017 року[12] та Науково-консультативної ради при Верховному Суді з 30 березня 2018 року[13],
  • членом Науково-консультаційної ради при Вищому господарському суді України з 28 лютого 2003 року[14][15][16] до припинення роботи суду 15 грудня 2017 року[12], а поки існували секції з 28 лютого 2003 до 25 лютого 2011 року входив у секцію процесуального законодавства і законодавства про інтелектуальну власність[14],
  • членом Науково-консультаційної ради при Вищому адміністративному суді України з 28 грудня 2006 до 28 лютого 2013 року[17][18],
  • членом редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України[19][20][21] до припинення роботи суду 15 грудня 2017 року[12],
  • членом Постійної палати третейського суду в Гаазі з 26 квітня 2004 року по 2013 рік[22],
  • членом Довірчої Ради Національного університету «Києво-Могилянська академія» у 2010—2015 роках[23],
  • членом робочої групи з питань удосконалення підготовки фахівців з вищою освітою за напрямом «Міжнародне право», утвореної Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України в 2012 році[24],
  • членом спеціалізованої вченої ради з юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка[25].

В. І. Кисіль вважав: Україні, щоб приєднатися до Європейського Союзу, треба усвідомити суть і значення принципу та концепції верховенства права, за яким прагне жити цивілізована Європа[1].

Професійне визнання[ред. | ред. код]

Отримав нагороду «Market Maker in Ukraine», засновану CEE Legal Matters — авторитетним інформаційним виданням про юристів та юридичні ринки Центральної та Східної Європи, яка вручається найбільш досвідченим правникам за особливі досягнення і впливову роль у становленні ринку юридичних послуг в країні[26][27].

«Ми маємо за велику честь зібрати разом найбільш впливових, загальновизнаних, високоповажних та надзвичайно талановитих правників з усієї Центральної та Східної Європи. Ці професіонали не лише спостерігали за розвитком їхніх ринків, а й значною мірою впливали на процес. В ході дослідження, проведеного у 22 країнах, ми виявили, що лауреати премії Market Makers отримали одностайне визнання колег завдяки їх успіху та репутації, професіоналізму, самовідданості та неухильному дотриманню найвищих стандартів адвокатської етики»[28].
—Девід Стакі, виконавчий редактор видання CEE Legal Matters

Довідник «The PLC Cross-border Mergers & Acquisitions Handbook 2006/07» визнав Василя Кисіля провідним українським фахівцем у сфері злиттів та поглинань.

Кисіль В. І. декілька років поспіль очолював перелік найвідоміших юристів України, складений щорічним оглядом ринку «Юридичні фірми України», визнаний довідником «Ukrainian Law Firms» (a Handbook for Foreign Clients) провідним експертом із інвестиційних питань протягом всіх років існування даної номінації, входив до списку 50 найкращих юристів за версією дослідження «Юристи України 2008. Вибір клієнта», що проводиться «Юридичною газетою».

Довідник «The PLC WHICH LAWYER? YEARBOOK 2008» відзначив Василя Кисіля серед провідних спеціалістів в області банківської справи й фінансів, а також злиття й поглинання.

Щорічним виданням "The International Who's Who of Business Lawyers", що ґрунтується на незалежних рекомендаціях колег і клієнтів, Василь Іванович Кисіль неодноразово вказувався серед провідних світових фахівців з корпоративного управління.

Згідно з міжнародним довідником Chambers Europe 2008 пан Кисіль був одним із найкращих українських юристів в області корпоративного й комерційного права: "…партнер Василь Кисіль …характеризувався опитуваними як «наставник — більшість інших передових українських юристів училися в нього, а він як і раніше провідний авторитет».

У 2013 році став лауреатом почесної відзнаки Асоціації правників України «За честь і професійну гідність»[29].

Наукова і викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Кисіль В. І. був автором значної кількості підручників, монографічних робіт і публікацій, серед яких:

  • «Розірвання шлюбу в міжнародному приватному праві», 1980;
  • «Іноземці і радянський закон», 1982;
  • «Права та обов'язки батьків і дітей», 1985;
  • «Міжнародне приватне право» (підручник), 1986;
  • «Цивільне право в запитаннях та відповідях», 1987;
  • «Правовий статус іноземців в СРСР», 1987;
  • «Сімейне право для молоді», 1990;
  • «Реалізація міжнародно-правових норм у внутрішньому праві», 1992;
  • «Міжнародне сімейне право» (посібник для студентів), 1993;
  • «Захист іноземних інвестицій в Україні (теоретичні та практичні аспекти)», 1994;
  • «Міжнародне приватне право: питання кодифікації», 2000;
  • «Право, що застосовується до зовнішньоторговельних договорів: тенденції розвитку законодавчого регулювання», Юридичний журнал, № 2(20), 2004;
  • «Міжнародне приватне право: питання кодифікації», 2005.

Захоплення[ред. | ред. код]

Захоплювався театром і живописом[1][30].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Серб, Микола; Білейчук, Ярослав (2007). Юристи України. Правова еліта держави. Київ: Логос Україна. ISBN 978-966-2120-04-2. Архів оригіналу за 29 жовтень 2017. 
  2. Кисіль Василь Іванович. Єдиний реєстр адвокатів України. Процитовано 24 жовтня 2019. 
  3. В. І. Кисіль. Відчувати свою необхідність у міру своїх здібностей. Strategic Business Review (липень-серпень 2016). Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 23 жовтня 2019. 
  4. Кісіль, Василь (2013). Адвокату, як і актору, доводиться працювати в різних жанрах. Інтерв'ю з Юлія Сахарова. Закон і Бізнес. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. https://zib.com.ua/ua/37001-vasil_kisil_advokatu_yak_i_aktoru_dovoditsya_pracyuvati_v_ri.html. Процитовано 24 жовтня 2019. 
  5. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження складу Громадської ради при Міністерстві юстиції України» від 4 лютого 2009 року № 184/5.
  6. Наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 11.02.2011 N 510/5» від 16 червня 2011 року № 1607/5.
  7. Історія. Українська правнича фундація. Архів оригіналу за 13 вересня 2014 року. 
  8. Керівні органи. Українська правнича фундація. Архів оригіналу за 29 липня 2014 року. 
  9. Указ Президента України «Питання Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права» від 9 грудня 2010 року № 1116/2010.
  10. Указ Президента України «Про ліквідацію деяких допоміжних органів, утворених Президентом України» від 20 лютого 2015 року № 96/2015.
  11. Постанова Президії Верховного Суду України «Про затвердження персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України» від 5 жовтня 2007 року № 34.
  12. а б в В Україні почав роботу новий Верховний Суд / Українські новини, 15 грудня 2017.
  13. Склад Науково-консультативної ради при Верховному Суді, затверджений постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2018 року № 3.
  14. а б Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про оновлення Науково-консультативної ради при Вищому господарському суді України та створення у її складі секцій» від 27 лютого 2004 року.
  15. Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про затвердження нової редакції положення про Науково-консультативну раду Вищого господарського суду України та визначення її персонального складу» від 25  лютого 2011 року № 4.
  16. Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про затвердження Положення про Науково-консультативну раду Вищого господарського суду України та визначення її персонального складу» від 10  липня 2014 року № 4.
  17. Склад Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, затверджений постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 28 грудня 2006 року № 8.
  18. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про визначення персонального складу Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України» від 25 лютого 2013 року № 3.
  19. Постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про внесення зміни до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2007 року №3 «Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України»» від 19 грудня 2011 року № 10.
  20. Постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України» від 12 вересня 2014 року № 11.
  21. Постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України» від 13 березня 2017 року № 8.
  22. З річних звітів ППТС з 2003 по 2013 роки:
  23. Наглядова рада. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 08 жовтня 2019. 
  24. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України «Про утворення робочої групи з питань удосконалення підготовки фахівців за напрямом «Міжнародне право» від 10 жовтня 2010 року № 1088.
  25. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 21 листопада 2013 року» від 21 листопада 2013 року № 1609.
  26. Василь Кисіль отримав міжнародну нагороду Market Maker in Ukraine. 2 червня 2017. Процитовано 23 жовтня 2019. 
  27. Radu Cotarcea (06-06-2017). Elite CEE Lawyers Gather in Warsaw for Market Makers Award Ceremony. CEE Legal Matters. Процитовано 25-06-2017. 
  28. Василь Кисіль отримав міжнародну нагороду Market Maker in Ukraine. Юридична газета. 12-06-2017. Процитовано 25-06-2017. 
  29. Відзнака АПУ. Асоціація правників України. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019. 
  30. Кисіль, Василь. Інтерв'ю з Андрій Онисько. «Досвід вартий довіри». Міжнародник (ІМВ) (39). https://issuu.com/mik.iir/docs/mik__39__2_. Процитовано 08 жовтень 2019.