Китайський театр (Царське Село)
| Китайський театр | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
59°43′04″ пн. ш. 30°23′10″ сх. д. / 59.717786111111° пн. ш. 30.386038888889° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія[1]  | |||
| Місто | ||||
| Архітектор |
Антоніо Рінальді[2] | |||
| Архітектурний стиль |
Шинуазрі і рококо | |||
| Тип |
споруда театру, palace theatred | |||
| Статус спадщини |
об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd | |||
| Оф. відкриття |
1779[2] | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 |
RU-7810445018 | |||
| EUTA theatre ID | 3423 | |||
 | ||||
 Китайський театр у Вікісховищі | ||||
Китайський театр (Царське Село) — театральна споруда в парку імператорської резиденції Царське Село.
Назва «Китайський театр» — пізня. Первісно театр називали Кам'яна опера. Але китайщина в оздобленні фасадів та наявність декорацій в стилі шинуазрі викликали появу сучасної назви.
В добу Катерини II знавцем стилю шинуазрі вважали архітектора Антоніо Рінальді. Ще в роки праці в передмісті Оранієнбаум Рінальді створив декілька інтер'єрів в стилі шинуазрі, що теж викликало перейменування Голландського будиночка на Китайський палац.
На замову імператриці в Царському Селі архітектор створив Китайське Село з 12 будиночків та Кам'яну оперу (пізніше Китайський театр), який використовували тільки влітку. Будівництво вів архітектор І. Неєлов і вибудував за один рік у 1778 р.
Китайську тематику продовжили і інтер'єри. Ложі прикрасили кольоровим картоном на тлі фольги. Плафон (живопис) мав фігури людей у псевдокитайському вбранні. В стилістиці шинуазрі виробили і театральну завісу - (художник-декоратор Кріст). Оригіналами, привезеними з Китаю, були лише предмети декоративно-ужиткового мистецтва- порцеляна, лакові панно, меблі.
Реконструкцію театру провели лише у 1908–1909 рр., що дало змогу проводити вистави не тільки влітку.
Театр відкрили 13 червня 1779 р. оперою «Артаксеркс» (композитор Джованні Паїзієлло). Друга його опера була якраз в стилі шинуазрі - «Китайський ідол». Після смерті Катерини II театр майже не використовувався. У 1830 р. тут дали оперу Джоакіно Россіні «Севільський цирюльник».
Лише у 1893 р. тут відбулася прем'єра вистави Л. М. Толстого «Плоди Просвітництва». У 1902 р. тут дали виставу на честь тогочасного президента Франції Еміля Лубе. Це була п'єса драматурга з Франції Едмона Ростана «Принцеса Грьоза». Тобто репертуар мав визначений придворний характер.
За часів СРСР театр стояв пусткою і ніяк не використовувався. Будівля була сильно пошкоджена у вересні 1941 р. під час артобстрілу Царського Села фашистами. В роки війни і всі повоєнні роки — перебувала в руйнівному стані.
Реконструйовані лише 12 будиночків Китайського села. Нині використовуються як елітний готель.
- Китайський театр на сайті музею-заповідника Царське Село (рос.)
- Китайський театр на сайті міста Пушкін (рос.)
- ↑ https://ru-monuments.toolforge.org/wikivoyage.php?id=7810445018
- ↑ а б Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.