Китай (етимологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Слово «Китай» походить від назви племені киданів, які правили в північному Китаї (Династія Ляо, 907-1125), коли відбулися перші контакти європейської й китайської цивілізацій. У європейські мови це слово спочатку прийшло як Catai — цю назву Китаю дав Марко Поло (1254-1324) під час своєї подорожі в Азію. Ним він позначив північний Китай, який незадовго до його подорожі був завойований монголами на чолі з Хубілай-ханом (1216-1294, засновник династії Юань, 1271). Південний Китай, кліматично відмінний від північного та завойований монголами трохи пізніше (див. падіння династії Сун, 1279), він назвав Манджі (Manji, кит. 蠻子  — «південні варвари»).

Етимологічний шлях[ред.ред. код]

У нижчеподаному списку показані зміни в слові при його русі зі сходу на захід:

Цікаві факти[ред.ред. код]