Китаєнко Дмитро Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дмитро Геогрійович Китаєнко (рос. Дмитрий Георгиевич Китае́нко, нар. 18 серпня 1940) — радянський і російський диригент.

Освіту отримав у Ленінградському хоровому училищі та Ленінградській консерваторії та аспірантурі при Московській консерваторії у професора Л. М. Гінзбурга. Був диригентом-стажистом Оперної Студії Московської консерваторії з 1966 по 1969 роки.

Стажувався в Віденській Академії музики під керівництвом професорів Г. Сваровського і К. Естеррайхера. Відвідував семінари Герберта фон Караяна.

З 1969 диригент, з 1970 по 1976 — Головний диригент Музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченко.

З 1990 працює за кордоном:

Дискографія Дмитра Китаенко включає повні записи симфоній Римского-Корсакова, Скрябіна, Рахманінова, Гріга, Стравінського, Шостаковича, Прокоф'єва; запис опери Римського-Корсакова «Золотий півник», музику балету Прокоф'єва «Ромео й Джульетта», «Реквієм» В. Артемова, 6 симфоній Харальда Северуда, «Зиґфріда» Вагнера й інших записів.

Нагороди і звання[ред.ред. код]

  • 1969 ― Лауреат Першого конкурсу диригентів Герберта фон Караяна в Західному Берліні.
  • 1980 — Премія ім. Ленінського комсомолу.
  • 1984 — народний артист СРСР.
  • 1988 — Державна премія РСФСР.

Посилання[ред.ред. код]