Китаївський археологічний комплекс
| Китаївський археологічний комплекс | |
|---|---|
 | |
| 50°22′06″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.368467929004° пн. ш. 30.544968072739° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1]  |
| Розташування | Київ[1] |
| Тип | пам'ятка культури і археологічна пам'ятка |
| Дата заснування | X ст. |
| Дата зникнення | XV ст. |
  Китаївський археологічний комплекс Китаївський археологічний комплекс (Київ) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Китаївський археологічний комплекс — археологічний об'єкт на південній околиці Києва, площею близько 75 га, визнаний пам'яткою археології національного значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» до Реєстру занесено пам'ятку археології «Китаївське городище і курганний могильник» (вул. Китаївська, 15 у місті Києві), охоронний номер 260026-Н. [2]
Комплекс розташований у 10 км на південь від Києво-Печерської Лаври, на правому березі Дніпра, в Голосіївському районі Києва в історичній місцевості Китаїв[3], яка межує з історичними місцевостями Мишаловка, Корчувате, Болгарське та Національним природним парком «Голосіївський».
Характеристика комплексу[4]:
Городище (фортеця): Укріплена частина з трьома лініями валів та ровів. Площа біля 6 га. Культурний шар містить кераміку зарубинецької культури та фрагменти часів Київської Русі.
Китаївське поселення: Неукріплене поселення. Площа близько 35 га. Виявлено різноманітний археологічний матеріал та об'єкти пізньотрипільського софіївського типу (3200/3100–2800 рр. до н. е.), доби Київської Русі (Х–ХІІІ ст.) та литовського періоду (XIV–XV ст.). У південно-західній його частині зустрічається ліпна кераміка волинцевської культури (VIII–ІХ ст.).
Курганний могильник: Складається з 2-х курганних груп площею 1,5 га (193 поховання) та 2,5 га (173 поховання). Середня висота курганів становить 0,5–1 м. Найбільший курган висотою 2 м, діаметром 20 м. Датування: Х-поч. ХІ ст.
Поселення на урочище Виноградний сад: Поселення між двома групами курганів на схилі біля балки, що веде до долини Дніпра. Площа близько 2,5 га. До монастирського хутора з виноградним садом існувало поселення часів Київської Русі.
Печерний комплекс Китаївської пустині: Складається з двох груп. Перша група знаходиться в товщі гори, на якій розташоване городище і є двоярусним лабіринтом житлових, господарських і культових приміщень. Друга група розташована в урочищі Виноградне, пов'язана з монастирським хутором і використовувалася як льохи та льодинці для зберігання продуктів. У печерах виявлено археологічні матеріали XVIII–XIX ст.
В обіг назву «Китаївське городище» введено у 1784 році[5].
Археологічні дослідження в Китаєві розпочав Самоквасов Дмитро Якович у 1874 році, згодом їх продовжували інші археологи, зокрема Мовчан Іван Іванович у 1973, 1986 рр.[6], Івакін Гліб Юрійович у 2017 р. досліджували Китаївське поселення[4].
Пам'ятка перебуває під захистом держави з 1965 року після внесення до Переліку нерухомих пам'яток. З 2009 має статус археологічної пам'ятки національного значення.
Наразі частина комплексу, а саме Китаївське поселення (ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:089:0003, 8000000000:79:090:0001) перебуває під загрозою забудови з боку KAN Development[7].
У 2004 році Київська міська рада передала дві ділянки городища у довгострокову оренду ТОВ «Київська овочева фабрика» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згодом ця компанія уклала договори із забудовником. У лютому 2024 року Господарський суд міста Києва передав ці землі під забудову для будівництва житлових і громадських об’єктів, торговельно-розважальних і офісних центрів та паркінгу. Суд відхилив позов Офісу Генерального прокурора, який вимагав скасувати передачу пам’ятки під забудову. Прокуратура наполягала, що Китаївське городище як археологічна пам’ятка не підлягає відчуженню або переданню іншим особам. Навесні того ж року кияни ініціювали петицію на сайті КМДА з вимогою зберегти археологічний комплекс (петиція набрала необхідну кількість підписів).
Забудовник компанія KAN Development на чолі з Ігорем Ніконовим, колишнім першим заступником голови КМДА, планує спорудити тут житлові комплекси.[8]
- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ Постанова Кабміну. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 14 листопада 2024.
{{cite web}}: Перевірте значення|archive-url=(довідка) - ↑ Китаїв.
- ↑ а б Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування новобудов у історичній місцевості "Китаїв". savekytayiv.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Ізотов А. О. Історико-містобудівне формування Китаївського комплексу в контексті розвитку Києва Х - початку ХХІ століть. savekytayiv.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Мовчан І.І., Степаненко Л. Я. "Розкопки поселення та курганів в Китаєво", Археологічні дослідження стародавнього Києва / Редкол.: П. П. Толочко (відп. ред.), Я. Є. Боровський (секретар), С. О. Висоцький, В. Й. Довженок, С. Р. Кілієвич. АН Української РСР. Інститут археології. ‒ К.: Вид-во "Наукова думка", 1976, ст. 108-109. savekytayiv.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Ситуація не на боці збереження історичної спадщини": Рух ЧЕСНО про забудову урочища Китаїв. www.chesno.org. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Суд щодо Китаївського городища перенесли через відсутність світла