Китопарнокопитні
| Китопарнокопиті | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Реконструкція пакіцетуса, предка китоподібних
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Китопарнокопи́тні[1][2][3] (Cetartiodactyla) — клада ссавців, що відповідно до кладистичної класифікації класифікується як ряд, інколи надряд, і до якого відносяться представники двох традиційних рядів:
Водні китоподібні еволюціонували від наземних парнопалих у ранньому еоцені ≈ 55.8 Ma (бегемоти є найближчими живими родичами китів). Тому деякі сучасні систематики об'єднують таксони Cetacea і Artiodactyla під назвою Cetartiodactyla. Однак, частіше використовують інший підхід — включити як парнопалих наземних так і китоподібних до переглянутого таксона парнопалих (Artiodactyla). Групи наземних і водних парнопалих разом утворюють монофілетичний таксон. Китоподібні глибоко вкорінені всередині наземних парнопалих.
Ряд Artiodactyla поділяється на такі підряди:
- Tylopoda, у складі одна сучасна родина — верблюдові
- Suina, у складі дві сучасні родини — свиневі й таясові
- Ruminantia, у складі сучасні родини — оленцеві, вилорогові, жирафові, оленеві, бикові, кабаргові
- Whippomorpha, у складі сучасні родини — бегемотові, китові, смугачеві, цетотерієві, дельфінові, нарвалові, фоценові, когієві, кашалотові, дзьоборилові, платаністові, інієві, понтопорієві, байджієві
Родинні стосунки з іншими групами ссавців див. тут:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Заморока, А.М. (25.09.2009). Історія китів. www.naturalist.if.ua. Станіславівський Натураліст. Архів оригіналу за 8 Квітня 2015. Процитовано 17.09.2017.
- ↑ Чому види йдуть з суші назад у море?. epl.org.ua. Екологія Право Людина. Архів оригіналу за 17 Вересня 2017. Процитовано 17.09.2017.
- ↑ WWF. Вплив зміни клімату на види. — 2015. — ISBN 978-2-940529-25-4.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|