Кишинів (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кишинів
Унгени — Роздільна I
Молдовська залізниця
залізничний вокзал, залізнична станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Молдова Молдова
Адреса м. Кишинів, Вокзальна алея, 1
Координати 47°00′45″ пн. ш. 28°51′35″ сх. д. / 47.0125000000277780° пн. ш. 28.85972222224977912° сх. д. / 47.0125000000277780; 28.85972222224977912Координати: 47°00′45″ пн. ш. 28°51′35″ сх. д. / 47.0125000000277780° пн. ш. 28.85972222224977912° сх. д. / 47.0125000000277780; 28.85972222224977912
Структура
Лінія(ї) Кишинів — Унгени,
Роздільна I — Кишинів,
Кишинів — Басарабяска
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівні
Колій 7
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні Автобус Таксі Кафе
Історія
Відкрито 15 серпня 1871 (152 роки)
Перебудовано 30 липня 2003
Будівля
Архітектор Л. Чуприн,
гол. консультант Олексій Щусєв
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Молдовська залізниця
Оператор Молдовська залізниця
рум. Calea Ferată din Moldova)
Код ЄМР (АСУЗТ) 391207
Код Експрес-3 2300000
Мапа
Мапа
Кишинів на Вікісховищі

Кишинів (рум. Gara Chișinău) — одна з найбільших та головна станція Молдовської залізниці. Розташована в столиці Молдови.

Історія[ред. | ред. код]

Історія залізниці Молдови починається з 1844 року — саме тоді граф Воронцов запропонував російському імператору Миколі I будівництво гілки від Одеси до села Паркани. Спочатку дорога замислювалася для використання на кінній тязі.

Російський імператор Микола I схвалив проєкт, але зазначив, що проєкт нової дороги необхідно створити так, щоб пізніше по ній можна було пустити і склади з паровозної тягою, оскільки кошти інакше будуть виділені даремно. Через різних, в основному, бюрократичних, причин, будівництво гілки було розпочато тільки у 1863 році і закінчено двома роками пізніше (відкрита у грудні 1865 року). Після цієї події було прийнято рішення будувати залізницю до Кишинева. Для цього був введений спеціальний збір (1 копійка за десятину землі, що становила приблизно 1,46 га). У травні 1867 року були зібрані кошти та був укладений контракт на будівництво з бароном Унгер-Штернбергом. Одночасно з цим був побудований міст через Дністер, будівництво якого не входило до контракту, проте, тим не менш, було розпочато одразу після його укладення[1].

1875 року побудована залізнична лінія Кишинів — Унгени через Келераш, даний напрямок згодом сполучив Кишинів і Румунію. Через два роки було завершено будівництво Бендеро-Галацької залізниці, яка відкрила вихід до Румунії і до річки Дунай.

Перший залізничний вокзал[ред. | ред. код]

Перший залізничний вокзал Кишинева побудовано 1870 року. Це була тимчасова будівля, яка була дерев'яною, одноповерховою і схожа на звичайну провінційну залізничну станцію.

Нову капітальну будівлю вокзалу було побудовано наприкінці 1870-х років[2] (архітектор Генрих Лонський[3], за проектом якого пізніше, у 1888 році, була побудована будівля Благочинних зборів, яка до наших часів не збереглася[4]). За деякими даними, перший поїзд прибув на кишинівський вокзал 15 серпня 1871 року[1]. За іншими, рух поїздів на Тираспольсько-Кишинівському напрямку було відкрито 28 серпня 1871 року[3][5]. Це був перший поїзд, що прибув з Одеси, час вдорозі становив близько 7 годин. Ця подія поклала початок функціонуванню залізниць Бессарабії[1]. Архітектор вокзалу — Генріх Пилипович Лонський, до речі, був громадянином Австрії.

Залізнична мережа Бессарабії на початку XX століття становила близько 850 км, вокзал обслуговував велику кількість пасажирів. Будівля нагадувала казковий замок. Вокзал був триповерховий, з кількома квадратними вежами, які були прикрашені шпилями. У будівлі був критий павільйон[2]. Є відомості, що вокзал був одним з найулюбленіших місць для прогулянок городян[1]. На вокзалі також були відкриті кафе і крамниці. У будівлі вокзалу були зручна і комфортабельний зал чекання для пасажирів першого класу і зали скромніше — для другого і третього класів. Спочатку вокзал розташовувався на самій околиці міста, навколо був пустир. Пізніше поруч були побудовані жіноче єпархіальне училище і житлові будинки. На Привокзальній площі працювали візники, перед прибуттям поїздів площа була заповнена їх екіпажами[1].

1897 року прийнято рішення про будівництво лінії кінної залізниці, що мала з'єднати залізничний вокзал з центром міста[6]. З чотирьох маршрутів кишинівського трамвая три мали кінцеву зупинку на залізничному вокзалі Кишинева[7].

Нова будівля вокзалу[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу неодноразово було зруйновано. 1941 року вокзал підірвала відступаюча Червона армія. У тому ж році вокзал був відновлений, так як був необхідний для відправки румунської армії у східному напрямку.

1944 року будівлю вокзалу було практично знищено в результаті авіанальоту. За деякими даними, провина у руйнуванні вокзалу належала американським ВПС, які провели килимове бомбометання та впродовж всього однієї ночі знищили майже всю стару частину Кишинева (нині на цьому місці розташовується бульвар Григоре Вієру та колишній бульвар Ренаштерій)[2]. Будівлю не було відновлено.

Вокзал був відбудований у 1948 році (архітектор Л. Чуприн, головний консультант — видатний архітектор Олексій Щусєв), будівництво вели німецькі військовополонені[3]. Стіни нової будівлі були побудовані з котельця і були облицьовані цеглою. Вокзальний комплекс з тих пір неодноразово піддавався модернізації та капітальній реконструкції[2].

1976 року до будівлі вокзалу був добудований приміський павільйон.

24 квітня 1983 року на будівлі вокзалу встановлені дві меморіальні дошки:

  • «На честь проводів російських військ і болгарських ополченців, які вирушили зі станції Кишинів 24 квітня 1877 року для участі у звільненні народів Балкан від османського ярма»;
  • «На згадку про революційну боротьбу робітників і солдатів за владу рад в Молдавії 1 (14) грудня 1918 року»[8].

У 1990-х роках поряд з головними платформами Кишинівського залізничного вокзалу зведено приміський вокзал, звідки курсували дизель-поїзди місцевого сполучення. Через деякий час кількість поїздів, що курсували на той час, зменшилася, а вокзал приміських сполучень майже простоює і не використовується за призначенням.

  • Залізничний вокзал (1936)
    Залізничний вокзал (1936)
  • Пам'ятник паровозу
    Пам'ятник паровозу
  • Краєвид з перону
    Краєвид з перону
  • Сучасний залізничний вокзал
    Сучасний залізничний вокзал

Сучасний стан[ред. | ред. код]

30 липня 2003 року завершена реконструкція залізничного вокзалу Кишинева, в ході якої здійснено повне переоснащення будівлі вокзалу, квиткові каси перенесені на місце ресторану, облаштовані камери схову, проведено декоративне оздоблення перону каменем, споруджено накриття над основними коліями перонів. Поліпшено інформаційну оснащеність вокзалу шляхом встановлення інфо-панелів. У 2004 році як історичну пам'ятку встановлений пам'ятник паровозу, який був реставрований майже за 60 днів. Локомотив є пам'ятним місцем, де туристи фотографуються під час відвідин Кишинева[9].

29 липня 2004 року на території залізничного вокзалу, в якості пам'ятника, встановлено паровоз з серійним номером 1469. На реставрацію паровоза пішло близько двох місяців. Цей локомотив побудований 1950 року в місті Познань (Польща). До 1969 року саме цей паровоз працював на маршруті, який сполучав місто Унгени з селом Корнешти[9].

  • Розклад руху поїздів
    Розклад руху поїздів
  • Інформація про рух потягів
    Інформація про рух потягів
  • Інтер'єр вокзалу
    Інтер'єр вокзалу
  • Платформи станції
    Платформи станції

У червні 2022 року за повідомленням Міністерства інфраструктури України заплановано, вперше з 1999 року, відновити залізничне сполучення з Молдовою, зокрема, відремонтувати колії між селом Джурджулешти (Міжнародний вільний порт «Джурджулешти») на українсько-молдовському кордоні та румунським портом у місті Галац. Також заплановано запустити пасажирський поїзд сполученням Київ — Кишинів, а також поновити залізничний рух на ділянці Березине (Україна) — Басарабяска (Молдова), що значно збільшить експортно-імпортний потенціал України, зокрема й до портів Дунаю[10].

Нині залізничний вокзал працює не на повну проєктну потужність, через проблеми з транспортним сполученням через Придністров'я.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Зі станції Кишинів прямують поїзди у напрямку станцій: Унгени, Ясси, Окниця, Тирасполь, Одеса-Головна тощо.

Рух пасажирських поїздів по станції Кишинів
№ Маршрут сполучення Проміжні станції Примітки
Міждержавне сполучення
47/48
«Молдова» 		Кишинів — Москва Дрокія, Окниця, Могилів-Подільський, Жмеринка, Вінниця, Київ, Конотоп, Брянськ, Сухиничі-Головні, Калуга II Скасований з березня 2020 року
66/65
«Співдружність» 		Кишинів — Москва Тирасполь, Подільськ, Вапнярка, Жмеринка, Вінниця, Київ, Конотоп, Брянськ, Сухиничі-Головні, Калуга II Скасований з березня 2020 року
105/106 Кишинів — Бухарест Унгени, Ясси
341/342 Кишинів — Москва Келераш, Унгени, Дрокія, Окниця, Могилів-Подільський, Жмеринка, Вінниця, Київ, Конотоп, Брянськ, Сухиничі, Калуга II Скасований з березня 2020 року
351/352 Кишинів — Київ Унгени, Бєльці-Ораш, Окниця, Могилів-Подільський, Жмеринка, Вінниця, Козятин I Призначений з 6 листопада 2022 року (тричі на тиждень)
361/362 Кишинів — Санкт-Петербург Дрокія, Окниця, Могилів-Подільський, Жмеринка, Вінниця, Бердичів, Житомир, Коростень, Овруч, Жлобин, Могильов I, Орша, Вітебськ Скасований з березня 2020 року
821/822 Кишинів — Ясси Келераш, Унгени
842/841 Кишинів — Одеса Тирасполь, Роздільна I Тимчасово скасований
Внутрішньодержавне сполучення
804/803 Кишинів — Бендери III Ревака
825/826 Кишинів — Унгени Келераш
831/830 Кишинів — Унгени Келераш

З 30 березня 2018 року до Одеси призначений модернізований дизель-поїзд Д1М зі столиці Молдови. Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси є можливість у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години[11][12].

28 серпня 2021 року з відновлено рух пасажирського поїзда сполученням Одеса — Кишинева. Це єдиний у 2021 році міжнародний пасажирський поїзд на залізничному вокзалі Кишинева. Він не курсував з березня 2020 року, коли його рух було призупинено через коронавірусну хворобу COVID-19. Поїзд повністю сформований з рухомого складу «Укрзалізниці» — це 4 пасажирських вагони локомотивної тяги з сидячими місцями. На електрифікованій ділянці від Одеси до прикордонної станції Кучурган поїзд веде електровоз серії ВЛ40 — це перероблена в самостійний локомотив секція двохсекційного електровоза серії ВЛ80. А від Кучургана до Кишинева по неелектрифікованій ділянці залізниці поїзд веде магістральний пасажирський тепловоз серії ТЕП70. Це перший випадок постійної роботи тепловозів цього типу на території Молдови[13].

6 листопада 2022 року, о 10:38, прибув поїзд № 351/352 сполученням Київ — Кишинів. На честь відновлення залізничного сполучення між української та молдовської столицями на вокзалі Кишинева 6 листопада відбулася урочиста церемонія. Пряме залізничне сполучення між двома столицями було припинено з 1998 року. Поїзд курсує тричі на тиждень і прямує через станції Унгени, Могилів-Подільський, Жмеринка, Вінниця тощо. Маршрут міжнародного сполучення має стиковку на станції Унгени з можливістю зробити пересадку до станції Ясси (Румунія), де розташований міжнародний аеропорт[14][15][16].

Адреса та контакти[ред. | ред. код]

Кишинівський залізничний вокзал розташований за адресою:
Кишинів, Вокзальна алея (молд./рум. Allea Gării), 1.
Телефон для довідок: Таксофон +373(22) 83-27-33.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Фасад вокзалу
    Фасад вокзалу
  • Електронне табло
    Електронне табло
  • Перони
    Перони
  • Дизель-поїзд Д1М
    Дизель-поїзд Д1М
  • Вагон поїзда № 47/48 «Молдова»
    Вагон поїзда № 47/48 «Молдова»
  • Поїзд на пероні вокзалу
    Поїзд на пероні вокзалу

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Старе місто Кишинів. Moldova Photo Gallery. 4 лютого 2009. (рос.) [недоступне посилання]
  2. ↑ а б в г Перші «ворота міста». Інформаційне видання «Пульс». 29 січня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 23 травня 2019.
  3. ↑ а б в Наш дом Кишинёв. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 31 липня 2023.
  4. ↑ Зниклі будівлі Кишинева. Мой город Кишиневъ. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 11 травня 2018.
  5. ↑ 130 років Молдовської залізниці [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Сайт «Молдовська залізниця»
  6. ↑ Історія кишинівського трамвая [Архівовано 28 липня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Моє місто Кішинів»
  7. ↑ Маршрути кишинівського трамвая [Архівовано 28 Липня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Моє місто Кішинів»
  8. ↑ Енциклопедія «Кишинів», видання 1984 рік
  9. ↑ а б Новини «Молдовська залізниця» [Архівовано 23 червня 2010 у Wayback Machine.] // Сайт «Молдовська залізниця»
  10. ↑ Україна відновить залізничне сполучення з Молдовою: з Києва планують запустити пасажирський потяг до Кишиніва // Новини Києва, 2022-06-25
  11. ↑ Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси можна буде у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години. Архів оригіналу за 30 Березня 2018. Процитовано 11 Травня 2018.
  12. ↑ Фото-звіт про дизель-поїзд Д1М сполученням Кишинів — Одеса [Архівовано 31 Березня 2018 у Wayback Machine.] // forum.railwayclub, 2018-03-30 (рос.)
  13. ↑ Поїзд Одеса — Кишинів запустили з рухомим складом Укрзалізниці [Архівовано 29 Серпня 2021 у Wayback Machine.] // Пасажирський транспорт, 2021-08-29 (рос.)
  14. ↑ Після 24 років перерви Україна та Молдова відновили рух поїздів Київ — Кишинів. 5.ua. 7 листопада 2022.
  15. ↑ Рух поїздів Київ — Кишинів відновили після 24-річної перерви. eurointegration.com.ua. 7 листопада 2022.
  16. ↑ Залізничне сполучення між Києвом та Кишиневом відновили після 24-річної перерви. the-village.com.ua. 7 листопада 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кишинів (станція)


Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кишинів_(станція)&oldid=40632822