Кишечник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кишківник)
Jump to navigation Jump to search

Кишківни́к або кишковий тракт (можна зустріти також кальку з російської - кишечник) (лат. Intestinum) — у хребетних тварин — орган травлення в черевній порожнині, по котрому перетравлювана їжа проходить від шлунка до відхідника. Тонкий кишківник людини має довжину 3 м і 4 см в діаметрі, складається з дванадцятипалої, порожньої і клубової кишок; товста кишка має в довжину 1,5 м, 6 см в діаметрі і складається зі сліпої, ободової, сигмоподібної і прямої кишок. Обидва є м'язовими трубами, внутрішній шар містить лужний травний сік, нервові закінчення, кровоносні судини. Після смерті гладкі м'язи кишківника розслаблюються, через що він видовжується, тому часто можна зустріти інформацію, що довжина кишківника людини 8 м, хоч в тонусі вона не перевищує 5 м. Вміст кишківника повільно просувається за допомогою перистальтики (хвилеподібного руху). Кишківником також іноді називають нижній відділ травного тракту безхребетних. Стінки: зсередини: багатошаровий слизовий епітелій; внутрішня стінка: тонкий шар гладких м'язів; ззовні: сполучна тканина;

Термінологія[ред.ред. код]

У російсько-українському академічному словнику А. Кримського та С. Єфремова російський термін «кишечник» перекладається як «кишковник»[1]. Однак внаслідок політики «зближення літературної мови й наукової та технічної термінології й лексики з російською», розпочатої керівництвом СРСР у 1933 році слово «кишковник» було вилучено із словників і замінено на «кишечник». У сучасній науковій літературі, крім скалькованого з російської терміна «кишечник»[2][3], після 1991 року використовуються «кишківни́к»[4] та «кишкови́к».

Див. також[ред.ред. код]

  • Тельбухи — внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишківник, тощо).

Література[ред.ред. код]

  1. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
  2. Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця. — К.: Головна редакція Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1974.
  3. Талпош В. С. Зоологія. Словник-довідник. Поняття, терміни. − Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000. − 240 с. ISBN 966-7520-47-1
  4. Приклади використання у науковій літературі

Джерела[ред.ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
  • Бабкин Б. П., Секреторный механизм пищеварительных желез, Л., 1960;
  • Богач П. Г., Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника, К., 1961;
  • Уголев А. М., Пристеночное (контактное) пищеварение, Л.— М., 1963;
  • Уголев А. М., Физиология и патология пристеночного (контактного) пищеварения, Л., 1967;
  • Шлыгин Г. К., Ферменты кишечника в норме и патологии, Л., 1967

Посилання[ред.ред. код]