Киянка (Ємільчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Киянка
Kyianka em gerb.png Kyianka em prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Барашівська громада
Код КОАТУУ 1821782701
Основні дані
Засноване 1584
Населення 422
Площа 2,702 км²
Густота населення 156,18 осіб/км²
Поштовий індекс 11256
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°39′36″ пн. ш. 28°05′23″ сх. д. / 50.66000° пн. ш. 28.08972° сх. д. / 50.66000; 28.08972Координати: 50°39′36″ пн. ш. 28°05′23″ сх. д. / 50.66000° пн. ш. 28.08972° сх. д. / 50.66000; 28.08972
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Місцева влада
Адреса ради 11256, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Киянка, вул.Житомирська,18а , тел. 61-4-17
Карта
Киянка. Карта розташування: Україна
Киянка
Киянка
Киянка. Карта розташування: Житомирська область
Киянка
Киянка
Мапа

Киянка у Вікісховищі?

Киянка — село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 422 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село над річкою Бродець, правою притокою річки Уж. У водоймах водиться щука, окунь, карась. Середня висота над рівнем моря 213 м.

Межує на північному сході з Бобрицею, на південному сході з Гутою-Бобрицькою та Сорочнем, на південному заході з Киселівкою, на заході з Крем'янкою, на північному заході з Барашами.

Історія[ред. | ред. код]

В 1906 році Киянка, село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губерніїї, дворів 180, мешканців 1085. Відстань від повітового міста 75 верст, від волості 8[1].

Під час голодомору у 1932—1933 роках від голодної смерті померло 6 мешканців села, імена 5 з яких на сьогодні встановлено.

Нагорнюк Гапка, Нагорнюк Іван, Нагорнюк Максим, Нагорнюк Марина Трохимівна, Степура Олексій Матвійович.[2]

В період загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-і роки минулого століття органами НКВС було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 10 жителів села, з яких 2 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі.

Волошин Матвій Васильович, Данюк Володимир Петрович, Данюк Матвій Опанасович, Данюк Прокіп Федорович, Данюк Семен Григорович, Данюк Семен Дорофійович, Данюк Степан Йосипович, Данюк Юхим Якович, Нагорнюк Іван Григорович, Трохімчук Охрім Дмитрович.[3]

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 5 березня 2013 року рiшенням XXII сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит напіврозтятий і перетятий. На першому червоному полі срібний Архистратиг Михаїл. На другому лазуровому полі три червоні цеглини в срібній облямівці, одна і дві. На третьому зеленому полі срібна розкрита книга з двома червоними сиглями «К», супроводжувана по сторонам і знизу срібними квітами яблуні. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Червоний колір підкреслює приналежність регіону спершу до Київської землі, а потім до Волині, герби яких мали червоне полотно. У селі діяв храм Архистратига Михаїла. Цеглини символізують місцевий цегельний завод. Книга — символ знань і двох місцевих шкіл, дві літери «К» символізують початкові букви назв двох сіл територіальної громади: Киянка і Крем'янка.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище вертикально поділене на три рівні частини — синю, червону і зелену. На середній смузі зображення Архистратига Михаїла. Синій колір символізує мирне безхмарне небо, багатство краю водними ресурсами; червоний — мужність, сміливість, славетне історичне минуле; зелений — Поліський край і місцеву природу.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]