Київська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Coat of Arms of Ukraine

Ки́ївська культу́ра — археологічна культура, що існувала з 2-3 ст. до 2-ї половини 5 ст. на території північно-східної України й сусідніх Білорусі та Росії. Вона охоплює пам'ятки першої половини I тисячоліття від Середнього і Верхнього Подніпров'я до Курського Посейм'я.

Даниленко Валентин Миколайович виділив її наприкінці 50-х — на початку 60-х років як окрему культуру на основі знайдених тут залишків.

Джерела виникнення[ред.ред. код]

Більшість дослідників вважають, що київська культура сформувалася на основі зарубинецьких старожитностей. Деякі вчені вважають, що київські пам'ятки генетично пов'язані з черняхівською культурою. Виникла вона на основі пізньозарубинецьких пам'яток і згодом стала підґрунтям для формування ранньосередньовічних слов'янських культур: колочинської та пеньківської. Тому більшість дослідників вважає носіїв київської культури безпосередніми предками ранньоісторичних слов'ян.

Зилишки київської археологічної культури

Опис[ред.ред. код]

Поселення київської культури переважно розташовані на ділянках перших надзаплавних терас, однак відомі й селища на високому корінному березі. Площа селищ, зазвичай, не перевищує 0.5 га. Послення нерідко зводилися «гніздами» — на відстані 0.5-1 км одне від одного. Житла київської культури представлені переважно напівземлянками (10-17 м). Конструкція стін зрубна або стовпова. Для Подесення, наприклад, характерні напівземлянки з центральним опорним стовпом покрівлі і відкритим вогнищем біля нього (Роїще, Лавриків Ліс, Улянівка та інші.).

На Середньому Дніпрі у житлах, крім вогнищ, виявлено глинобитні печі (Глеваха, Обухів). На деяких поселеннях відкрито залишки наземних будов з глиняною обмазкою стін (Обухів). За межами жител знайдено, очевидно, літні вогнища, споруджені на кам'яній вимостці або вимостці з черепків, господарські споруди.

Населення культивувало просо і жито, рідше пшеницю та ячмінь. Розвивалося й приселищне скотарство: на поселеннях виявлено кістки домашніх тварин. У стаді була велика рогата худоба, свині, кози, вівці, розводили коней. Допоміжними промислами у господарстві були полювання та рибальство. Важливу роль відносили ремеслам. Досить розвинуте було залізоробне і ковальне виробництво. Решти сиродутного металургійного горна виявлено у Василькові. На інших поселеннях траплялися також залізні шлаки. З набору готових залізних виробів можна зробити висновок про те, що місцеві ковалі досягли певного рівня майстерності.

Київська культура мала тісні зв'язки з черняхівською культурою.

Господарство[ред.ред. код]

Топографія селищ київської культури, речовий інвентар характерні для осілого землеробського способу життя. Уламок залізного наральника виявлено у селищі Улянівка. Залізні серпи знайдено на селищах Бортничі, Обухів, Роїще. Круглі кам'яні ротаційні жорна виявлено в Роїщі та Улянівці. У господарських приміщеннях зустрічаються уламки великих корчаг, в яких збереглися зерно та інші сільськогосподарські продукти (Нові Безрадичі, Обухів, Роїще, Хлепча). Населення культивувало просо і жито, рідше пшеницю та ячмінь. Розвивалося й приселищне скотарство: на поселеннях виявлено кістки домашніх тварин. У стаді була велика рогата худоба, свині, вівці, кози, розводили також і коней. Допоміжними промислами у господарстві були полювання та рибна ловля.

Ювелірна справа[ред.ред. код]

Ювелірна справа київських майстрів була на досить високому рівні розвитку. Про це свідчать бронзові та залізні фібули, поясні пряжки, браслети, підвіски. Привертають увагу ювелірні вироби з емаллю, також пов'язані з комплексами пам'яток культури київського типу. Їх, очевидно, слід розглядати у зв'язку з серією своєрідних подніпровських виїмчастих емалей. Ці вироби вписуються за типологією у відомі в Середньому Подніпров'ї. Речові скарби з бронзи й заліза пов'язують із загальноєвропейськими типами речей римського часу. Це підв'язані і так звані воїнські фібули, поясні пряжки, браслет з потовщеними кінцями і дротяні браслети. Відомі палицеподібні шпильки й вічкоподібні підвіски.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]