Київське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
водосховище
Київське водосховище
Kiev Reservoir Girl Sails Optimist Dinghy.jpg
Київське водосховище у березні
50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д. / 50.90638888891677283; 30.49944444447177716Координати: 50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д. / 50.90638888891677283; 30.49944444447177716
Країна
Розташування Україна Україна
* Київська область
* Чернігівська область
Білорусь Білорусь
Річка Дніпро
Довжина
  • 110 км
 км
Ширина 12 км км
Площа 922 км²
Об'єм 3,7 км³
Найбільша глибина 15 м
Середня глибина 4,1 м
Вливаються Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь
Виливається Дніпро
Гребля Київська ГЕС
Landsat Kiev Water Reservoir1.JPG
Київське водосховище. Карта розташування: Україна
Київське водосховище
Київське водосховище
Київське водосховище (Україна)
Київське водосховище. Карта розташування: Київська область
Київське водосховище
Київське водосховище
Київське водосховище (Київська область)
CMNS: Київське водосховище на Вікісховищі
Київське водосховище у дніпровському каскаді[1]

Ки́ївське водосхо́вище, Київське море — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Найвище за течією дніпровське водосховище.

Опис[ред. | ред. код]

Утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964-66 роках. Проектні характеристики: нормальний підпірний рівень — 103,0 м, рівень мертвого об'єму — 101,5 м, площа за умов НПР — 922 км², об'єм —  3,73 км³, довжина — 110 км, найбільша ширина — 20 км. Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина — до 96 км [1].

Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води — до 1,5 м.

Мінералізація води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³.[2]

У водосховище впадають річки:

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, судноплавства, рибного господарства, рекреації.

При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл — на правому березі: Борки, Толокунська Рудня, Ротичи, Домонтова.

Проблеми та заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Панорама водосховища[ред. | ред. код]

Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

|Kiev Reservoir.jpg |DSC06393-Дніпро у Вишгороді.JPG |17-07-03-Ки́ївське водосхо́вище RR74568.jpg

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  2. Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]