Київський жіночий медичний інститут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будівля анатомічного театру, побудованого для медичного відділення Вищих жіночих курсів

Київський жіночий медичний інститут було створено на базі медичного відділення Вищих жіночих курсів у 1915 році. Інститут проіснував до 1920 року, коли був приєднаний до Медичного факультету Київського університету з утворенням Інституту охорони здоров'я, що невдовзі отримав назву «Київський медичний інститут». Директором медичного відділення КВЖК та перший рік існування Жіночого медичного інституту був Сергій Томашевський, а після нього ректором був Павло Морозов[ru].

Передумови[ред. | ред. код]

1898 року на зборах Київського комітету Червоного хреста було запропоновано створити в Києві жіночий вищий навчальний заклад. Студенти Медичного факультету Київського університету зібрали більше 3 тисяч рублів для фонду організації Жіночого медичного інституту.[1]

У 1905 році приват-доцент Київського університету Андрій Карницький[ru] домігся відкриття в Києві жіночих педагогічно-медичних курсів «Мати й дитя»[2]

У 1906 році Міністерство народної освіти Російської імперії за зверненням Ради Київського університету дозволило приймати на 3-5-й курси медфакультету жінок, які вивчали медицину за межами імперії, петербурзькому жіночому медінституті чи на московських курсах.[3]

Медичне відділення Вищих жіночих курсів[ред. | ред. код]

Вищі жіночі курси в Києві відкрилися повторно 1906 року, а лише 23 вересня 1907 року вдалося організувати медичне відділення при них[4]. Було створено Педагогічну раду курсів, куди ввійшли професори університету святого Володимира Феофіл Яновський, Володимир Високович, Сергій Томашевський тощо. Було затверджено «Положення про Медичне Відділення при Вищих жіночих курсах у м. Києві». Професори звернулися до Київської думи з проханням виділити землю для побудови анатомічного театру для цього відділення.

Лише влітку 1908 року під керівництвом Високовича розпочалося будівництво. У приміщенні знаходилися кафедри нормальної хірургії, оперативної хірургії, гістології, патологічної анатомії, загальної патології.

Перші 95 випускниць Медичного відділення віком 24-39 років отримали дипломи 1912 року[4], а всього за 1912-1916 роки було видано більше 700 дипломів[5].

На Всеросійській виставці 1913 року, що відбувалася в Києві, Медичне відділення КВЖК отримало золоту медаль[5].

Жіночий медичний інститут[ред. | ред. код]

Попри формальну підпорядкованість КВЖК, медичне відділення існувало як окрема установа[6].

У 1914 році кількість студенток курсів зросла вже до 1500 осіб[4]. 1915 року курси були перетворені на окремий Жіночий медичний інститут.

Будівля[ред. | ред. код]

Будівлю Жіночого медичного інституту було споруджено у 1908—1909 роках за проектом військового інженера Павла Голуб'ятникова. На побудову були зібрані гроші з оплати курсисток за перші 2 курси.[4]

Приєднання[ред. | ред. код]

16 червня 1919 року радянська влада прийняла рішення про спільне викладання для чоловіків і жінок в університетах. Через це всі кафедри Жіночого медичного університету об'єднувалися з медичними кафедрами Київського університету[7]. Проте через часті зміни влади в Києві остаточного об'єднання тоді не сталося. Лише в березні 1920 року більшовицьке Управління вищої школи Києва видало наказ про об'єднання Медичного факультету Київського університету (української та російської лектур) з Жіночим медичним інститутом у Інститут охорони здоров'я, який було остаточно створено в липні-серпні 1920 року. У жовтні того ж року до новоствореного інституту було приєднано в статусі факультету Одонтологічний інститут, а вже в січні 1921 року установу перейменували на Київську державну медичну академію. У грудні академію знову перейменували на Київський медичний інститут, який проіснував до 1992 року.[8]

Викладачі[ред. | ред. код]

Професори[ред. | ред. код]

У Медичному відділенні КВЖК та Жіночому медичному інституті викладали професори Київського університету[4].

Інші[ред. | ред. код]

Відомі випускниці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). Будет ли институт?. Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 123. с. 304. (рос.)
  2. Ю. В. Лешан. Путь женщин к званию врача [Архівовано 7 Грудня 2020 у Wayback Machine.]. Країна знань, № 3, 2017(рос.)
  3. Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001). В преддверии женского медицинского инчтитута. Легенди і бувальщина київської медицини. Київ: Століття. с. 141. с. 304. (рос.)
  4. а б в г д Медичне відділення Вищих жіночих курсів, 1908—09. Мечникова, 5 [Архівовано 15 Червня 2018 у Wayback Machine.] Звід пам'яток історії і архітектури
  5. а б Оксана Кісь (1 січня 2017). Українські жінки у горнилі модернізації. Family Leisure Club. с. 95–. ISBN 978-617-12-3691-2. 
  6. К. Кобченко. Слухачки Київських Вищих жіночих курсів: груповий портрет // Етнічна історія народів Європи. — 2002. — Вип. 12. — С. 49–54.
  7. Мельник В. В.; Широбоков В. П. Історія cтворення та розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. До 100-річчя створення кафедри: Монографія. Нова Книга. с. 57. ISBN 978-966-382-787-2. 
  8. В. В. Мельник, В. П. Широбоков. Кафедра мікробіології Київського медичного інституту на початку 20-х років XX століття[недоступне посилання з вересня 2019] // Профілактична медицина. — 2012. — № 2. — С. 71-75

Посилання[ред. | ред. код]