Київський завод електротранспорту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський завод електротранспорту
Тип бізнес
Галузь транспорт
Засновано 1906
Штаб-квартира Київ, Кирилівська вул., 132
Продукція електротранспорт (модернізація трамваїв)
CMNS: Київський завод електротранспорту у Вікісховищі

Київський завод електротранспорту, КЗЕТ — завод у Києві, Україна. За час свого існування завод випускав велику кількість моделей тролейбусів і проводив ремонт тролейбусів, трамваїв та вагонів метро, невеликі обсяги виробництва продовжуються й зараз. Завод на 88 % належить ЗАО Транссервіс-Інвест.

Коротка історія підприємства[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Тролейбусний поїзд
Searchtool.svg Тролейбусний поїзд Володимира Веклича з двох машин «Київ-2» в Харкові в серпні 1970 року.
Поїзд з двох тролейбусів Škoda 9Tr з'єднаних за системою Володимира Веклича з удосконаленим поворотно-зчепним пристроєм[1] у Києві, 1986

Протягом 1904—1906 років один із трамвайних парків міста, а саме Васильківський, розташований на південній околиці Києва (Велика Васильківська вулиця поблизу сучасної Либідської площі), було перетворено у вагоноремонтні майстерні.

Майстерні спершу лише виконували ремонт вагонів, але згодом почали також випускати вагони. У 1920-30-ті роки підприємство мало назву «Завод імені Домбаля» та продовжувало випуск двовісних моторних та причіпних вагонів, хоча перед Другою Світовою війною було випущено невелику партію 4-вісних вагонів. У 1936 році завод отримав назву «Київський трамвайний завод імени тов. Ф. Е. Дзержинського»[2].

По війні, особливо у 1950-ті роки, вже Київський завод електротранспорту зберігає власний профіль — окрім ремонтів, продовжує випуск не лише трамваїв, а й тролейбусів. Зокрема, до 1968 року випускалися трамваї таких моделей: КТВ-55 та КТП-55 (моторні та причіпні вагони), КТВ-57 (двосторонні вагони) та тролейбуси КТБ-1, К-2, К-2, К-3, К-4, К-5ЛА, К-6.

У 1967 році на заводі була розроблена робоча документація[3] та почалося виробництво[4] тролейбусних поїздів[5] київського винахідника Володимира Веклича[6] . Всього на кінець 1989 року було переобладнано 612 тролейбусів для управління за системою Володимира Веклича[7]. Загальний пробіг цих тролейбусів у режимі дволанкових поїздів склав на кінець 1989 року 551,2 млн машино-кілометрів[8].

Однак 1968 року згідно із зобов'язаннями СРСР перед країнами Соцтабору на КЗЕТі згорнули виробництво трамваїв та тролейбусів.

У 1970-80-ті роки КЗЕТ переходить на виробництво вантажних тролейбусів під спільним індексом КТГ (Київський Тролейбус Вантажний, Киевский Троллейбус Грузовой).

Лише у 1991—1993 роках на заводі знову почали виробляти тролейбуси — було виготовлено невеликі партії тролейбусів К-11 у зчленованому та одинарному виконанні. Окрім того, продовжувався ремонт трамваїв та тролейбусів.

2005 року завод було перенесено зі старого місця на територію Подільського трамвайного депо. З 2004 року (серійно — з 2008) завод на базі вагонів Татра Т3SU виготовляв вагони К3RN (за документами позначається також як K3UA); останній такий було випущено 2012 року. Також здійснюється капітально-відновлювальний ремонт тих самих вагонів Татра Т3SU.

Продукція[ред. | ред. код]

Трамваї[ред. | ред. код]

Тролейбуси[ред. | ред. код]

Тролейбусні поїзди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Веклич В. П. Зуєв С. П. Поворотно-зчепний пристрій для тролейбусного поїзда // Міське господарство України. — 1973. — № 1. — ISSN 0130-1284
  2. Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УСРР № 55 від 26 січня 1936 «Про привласнення київському трамвайному заводу імени тов. Ф. Е. Дзержинського»
  3. а б в Стаття «Що випускали на київському заводі електротранспорту за 110 років його історії. Історичні фото». На сайті «www.autoconsulting.ua» (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016. 
  4. а б в Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015. 
  5. Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  6. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  7. Веклич В. П. Поїзд із тролейбусів МТБ-82 з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України. — 1967. — № 2. — С. 37-38. — ISSN 0130-1284
  8. Веклич В. Ф. Докторская диссертация: Повышение эффективности эксплуатации безрельсового электрического транспорта применением средств диагностирования и управления по системе многих единиц — Киев: Научно-исследовательский и конструкторско-техногогический институт городского хозяйства, 1990 С. 404

Посилання[ред. | ред. код]