Київський національний лінгвістичний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
університет
Київський національний лінгвістичний університет
КНЛУ
Емблема
Другий корпус університету
Другий корпус університету
50°25′36″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.42694399999999888° пн. ш. 30.518332999999998378° сх. д. / 50.42694399999999888; 30.518332999999998378Координати: 50°25′36″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.42694399999999888° пн. ш. 30.518332999999998378° сх. д. / 50.42694399999999888; 30.518332999999998378
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Велика Васильківська вулиця
Девіз
  • Ad orbem per linguas/До світу через мови
  • Засновано 30 березня  1948
    Акредитація: III-IV рівня
    Ректор Васько Роман Володимирович (з 2009)
    Студентів: 7 000
    Докторів наук: 54
    Професорів: 50
    Веб-сайт: www.knlu.kiev.ua
    Адреса: Україна, 03680, МСП, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73

    CMNS: Київський національний лінгвістичний університет на Вікісховищі

    Ки́ївський націона́льний лінгвісти́чний університе́т (КНЛУ) — вищий навчальний заклад України. Засновано 30 березня 1948 року як Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. Розташований у Києві, Печерський район. Має статус автономного навчального закладу. У просторіччі «ін'яз».

    Історія[ред. | ред. код]

    Київський національний лінгвістичний університет є правонаступником Київського державного педагогічного інституту іноземних мов, заснованого наказом Міністерства освіти УРСР № 524/69 від 30 березня 1948 року.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 року № 592 Київського державного педагогічного інституту іноземних мов був перейменований на Київський державний лінгвістичний університет.

    Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Указом Президента України від 7 серпня 2001 року № 591/2001 Київському державному лінгвістичному університету надано статус національного. За шістдесят років свого існування Київський національний лінгвістичний університет пройшов шлях, що був позначений досягненнями в багатьох галузях іноземної філології.

    У 1948—1949 навчальному році на перший курс трьох факультетів (англійської, французької та іспанської мов) Київського державного педагогічного інституту іноземних мов було зараховано 238 студентів, з якими працювало 19 штатних викладачів та 11 сумісників. 1953 року відкрито факультет німецької мови, 1977 — факультет російської мови для іноземних громадян, у 1983 — підготовчий факультет для іноземних громадян. У 1962 році відкрито аспірантуру, а в 1992 — докторантуру.

    За роки незалежності України КНЛУ доклав значних зусиль щодо практичної реалізації важливого державного завдання — підготовки висококваліфікованих фахівців з іноземних мов (викладачів та перекладачів) для забезпечення потреб не тільки України, але і багатьох країн світу. Порівняно з 1990 роком контингент студентів збільшився удвічі (з 3224 студентів у 1990 році до майже 6000 студентів у 2012 році, з яких більше 400 — іноземні громадяни). За останнє десятиріччя в університеті відкрито економіко-правовий факультет, факультети перекладачів, сходознавства, а також 10 нових спеціалізованих кафедр.

    Університет є засновником Української філії Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, підтримує плідні контакти з освітньо-культурними представництвами зарубіжних країн в Україні (Американський Дім, Британська Рада, Інститут Ґьоте, Французький культурний центр, Японський культурний центр). З 1993 року в університеті функціонує перша в Україні кафедра ЮНЕСКО.

    Кампуси і корпуси[ред. | ред. код]

    КНЛУ має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, комп'ютеризовану бібліотеку з фондом літератури у понад 1 мільйон примірників, 10 комп'ютерних класів на 300 робочих місць, сучасний спортивний комплекс, студентську їдальню та буфети.

    Підготовка фахівців[ред. | ред. код]

    З 12 вересня 1994 року згідно з Постановою № 592 Кабінету Міністрів України Київський національний лінгвістичний університет внесено до реєстру закладів освіти України з наданням ліцензії на право здійснення освітньої діяльності за III—IV рівнями акредитації. КНЛУ має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

    бакалавр, спеціаліст, магістр

    із спеціальностей:

    Інші основні напрями діяльності КНЛУ[ред. | ред. код]

    У галузі освіти:

    • підготовка відповідно до державних замовлень і договірних зобов'язань кваліфікованих фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для закладів освіти, науки, культури, державних підприємств, установ, організацій та фірм України та зарубіжних країн;
    • підвищення кваліфікації працівників закладів освіти України та зарубіжних країн;
    • перепідготовка (отримання другої вищої освіти) спеціалістів для народного господарства;
    • профорієнтаційна робота серед учнівської молоді на базі факультету довузівської підготовки;
    • розробка та впровадження сучасних технологій навчання на базі університетського Центру інтенсивних методик навчання іноземних мов;
    • надання науково-методичної допомоги базовим школам м. Києва та спеціалізованим загальноосвітнім закладам освіти обласних і районних центрів України;
    • фахова підготовка і перепідготовка громадян із зарубіжних країн.

    У галузі науки:

    • проведення різнобічної наукової роботи, спрямованої на розвиток фундаментальних і прикладних філологічних та інших гуманітарних наук для задоволення потреб навчальних закладів усіх рівнів;
    • створення відповідно до державних стандартів ефективних технологій підготовки та перепідготовки нової генерації викладачів-педагогів, фахівців з іноземної філології, здатних на високому професійному рівні проводити в життя політику держави у сфері освіти;
    • впровадження у навчальний процес наукових та науково-методичних розробок вчених-дослідників, аспірантів і докторантів університету;
    • підготовка через аспірантуру і докторантуру університету науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
    • видання через видавничий центр університету наукової, методичної та довідкової літератури;
    • проведення всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій.

    У галузі міжнародного співробітництва:

    • вивчення досвіду та аналіз розвитку освіти у країнах Європи та США з метою інтеграції у європейську і світову систему освіти;
    • встановлення зв'язків із спорідненими закладами освіти зарубіжних країн з метою співробітництва у навчальній, науковій і методичній роботі, обміну студентами та викладачами;
    • організація та участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, круглих столах із гуманітарних наук;
    • організація та участь у спільних міжнародних проектах.

    Викладачі та структура КНЛУ[ред. | ред. код]

    З березня 2011 р. у КНЛУ функціонує 7 факультетів. До реорганізації до його складу входили 2 інститути, 10 факультетів, 35 кафедр.

    У КНЛУ працюють понад 680 штатних викладачів, з них: 54 доктори наук, професори, 311 кандидатів наук, доцентів.

    12 викладачів є академіками і членами-кореспондентами галузевих академій України. 14 викладачам присвоєні почесні звання «Заслужений працівник освіти України» та «Заслужений діяч науки і техніки України», 2 відзначені Державними преміями.

    КНЛУ має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, комп'ютеризовану бібліотеку із фондом літератури понад 1 мільйон примірників, 30 комп'ютерних класів на 450 робочих місць, спортивний комплекс, студентську їдальню та буфети.

    У КНЛУ відкрився центр угорської мови, а в найближчі роки в Київському національному лінгвістичному університеті планується підготовка фахівців з тайської, індонезійської, словацької, естонської та польської мов. Найближчим часом в університеті планується поглибити вивчення китайської мови. Посол Китайської Народної Республіки в Україні «запропонував відкрити філіал Інституту Конфуція».

    Головними завданнями вишу на найближчу перспективу є зміцнення матеріально-технічної бази, зокрема, забезпечення університету сучасними телекомунікаційними та інформаційними технологіями, створення центрів країн, мова яких вивчається в університеті, модернізація бібліотеки, зокрема її комп'ютеризація.[1]

    З 1993 року в університеті функціонує економічно-правовий факультет. З 2015 року деканом факультету сумнівними засобами стала Романенко Ольга Олександрівна, що не мала досвіду ані роботи ані викладання, після захисту кандидатської роботи, наукова цінність якої однак не доведена.

    Інститути[ред. | ред. код]

    Інститут східних мов

    Економіко-правовий інститут: Спеціальність «Менеджмент», Спеціальність «Правознавство», Спеціальність «Маркетинг».

    Факультети[ред. | ред. код]

    відділення англійської мови
    відділення німецької мови
    • Факультет романської філології
    відділення французької мови
    відділення іспанської мови
    • Факультет перекладачів
    • Факультет сходознавства
    • Економічний факультет
    • Юридичний факультет
    • Факультет слов'янської філології
    • Факультет підготовчий для іноземних громадян

    Функціонує відділення довузівської підготовки. На деяких факультетах є відділення заочного навчання.

    Кафедри[ред. | ред. код]

    • Кафедра англійської мови Економіко-правового інституту
    • Кафедра англійської мови і перекладу інституту східних мов
    • Кафедра англійської мови факультету перекладачів
    • Кафедра англійської філології
    • Кафедра англійської філології факультету перекладачів
    • Кафедра безпеки життєдіяльності та охорони здоров'я людини
    • Кафедра граматики та історії англійської мови
    • Кафедра загального та українського мовознавства
    • Кафедра іноземних мов Економіко-правового інституту та факультету слов'янських мов
    • Кафедра інформатики та комп'ютерних технологій
    • Кафедра іспанської мови
    • Кафедра іспанської філології
    • Кафедра історії України та зарубіжних країн
    • Кафедра класичної та новогрецької філології
    • Кафедра лексикології та стилістики англійської мови
    • Кафедра менеджменту
    • Кафедра методики викладання іноземних мов
    • Кафедра німецької мови
    • Кафедра німецької мови та перекладу
    • Кафедра німецької філології
    • Кафедра педагогіки
    • Кафедра права
    • Кафедра практики англійської мови
    • Кафедра практики та методики викладання слов'янських мов
    • Кафедра психології
    • Кафедра романських та германських мов
    • Кафедра романських та германських мов та перекладу
    • Кафедра мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу
    • Кафедра мов і цивілізацій Далекого Сходу, завідувач Пирогов Володимир Леонідович
    • Кафедра теорії та історії світової літератури
    • Кафедра теорії та практики перекладу
    • Кафедра фізвиховання
    • Кафедра філософії
    • Кафедра фонетики англійської мови
    • Кафедра фонетики та граматики слов'янських мов
    • Кафедра французької мови
    • Кафедра французької філології

    Відділи[ред. | ред. код]

    • Бібліотека
    • Відділ науково-дослідної роботи ((аспірантура та докторантура)
    • Відділ міжнародних зв'язків
    • Відділ навчально-виховної роботи
    • Видавництво Університету
    • Музей Університету

    Ректори[ред. | ред. код]

    • Дєдов Петро Терентійович, червень 1948 р. — серпень 1948 р.
    • Лавров Федір Іванович, серпень 1948 р. — квітень 1949 р.
    • Жиляк Євген Несторович, квітень 1949 р. — вересень 1952 р.
    • Смішко Павло Гнатович, вересень 1952 р. — лютий 1964 р.
    • Романовський Олексій Корнійович, лютий 1964 р. — червень 1970 р.;
    • Почепцов Георгій Георгійович, червень 1970 р. — листопад 1971 р.
    • Коваленко Василь Єгорович, листопад 1971 р. — квітень 1975 р.
    • Лебедєва Віра Олександрівна, квітень 1976 р. — липень 1977 р.
    • Романовський Олексій Корнійович, липень 1977 р. — грудень 1988 р.
    • Артемчук Галік Ісакович, грудень 1988 р. — червень 2009 р.
    • Васько Роман Володимирович, квітень 2010 р. — і дотепер

    Почесні доктори[ред. | ред. код]

    • Ніколаєва Софія Юріївна — почесний доктор Університету. Відомий вчений у галузі лінгводидактики, є автором близько 150 наукових праць. Підготувала 19 кандидатів наук, одного доктора. Нагороджена орденом «За досягнення» (третього ступеня, 1998), багатьма почесними грамотами Міністерства освіти України. Присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1992).
    • Дворжецька Маргарита Петрівна — почесний доктор Університету. Підготувала 14 кандидатів наук, є автором понад 110 науково-методичних робіт.

    Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1990), медаллю А. С. Макаренка (1985), дипломом Ярослава Мудрого АН ВШ України (1996); Почесними грамотами Міністерства освіти України.

    • Скляренко Ніна Костянтинівна — почесний доктор університету. Підготувала 21 кандидата педагогічних наук з методики викладання іноземних мов, опублікувала близько 100 наукових праць.

    У 1981 р. нагороджена бронзовою медаллю Головного комітету Виставки досягнень народного господарства СРСР, у 1984 р. — медаллю Республіки В'єтнам; у 1996 р. нагороджена знаком «Відмінник освіти України», у 1998 р. — Почесною грамотою Міністерства освіти України.

    Відомі випускники-науковці[ред. | ред. код]

    Відомі випускники-митці[ред. | ред. код]

    Відомі випускники-військовики[ред. | ред. код]

    Нагороди та репутація[ред. | ред. код]

    • Рейтинг вузів «10 найкращих ВНЗ України з гуманітарних спеціальностей 2012 р.» — 4 місце;
    • Зведений рейтинг лідерів вищої освіти, складений на основі оцінок роботодавців країни «10 найкращих ВНЗ України 2012 р.» — 8 місце;
    • Рейтинг ВНЗ України «Компас 2012» — Юридичні спеціальності — 10 місце.

    Галерея[ред. | ред. код]

    «Студентський меридіан»[ред. | ред. код]

    «Студентський меридіан» — газета Київського національного лінгвістичного університету, виходить щомісяця. Головний редактор — Таміла Модестівна Костюк. Обсяг газети — 4 шпальти. Тираж газети — 500—1000 примірників. Її можна знайти в деканатах, на кафедрах факультетів, у профкомі. Окрім того, на веб-сайті КНЛУ газету читають протягом місяця ще близько 5000 осіб. «Студентський меридіан» розповсюджується безкоштовно. У листопаді — грудні 2009 «Студентський меридіан» не вийшов у друк, оскільки в. о. КНЛУ М. І. Соловей не виділив гроші, посилаючись на брак коштів в університеті. Натомість газета регулярно виходила в інтернеті, де користується широкою популярністю.[джерело?] Останній доступинй електронний випуск газети — травень-червень 2013 року.

    Посилання[ред. | ред. код]


    Примітки[ред. | ред. код]