Київський планетарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°25′53″ пн. ш. 30°31′00″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.51667° сх. д. / 50.43139; 30.51667

Київський планетарій у січні 2012 року.
Апарат «Великий цейс-4, що встановлений у Київському планетарії»
Зоряна зала Київського планетарію

Ки́ївський планета́рій  - найстаріший та найбільший планетарій в Україні. За розміром куполу ми посідаємо друге місце в Європі з площею екрану 830 кв.м. Щорічно нас відвідує понад 150 тис гостей.

Київський планетарій – це унікальний просвітницький проект Університету сучасних знань Товариства “Знання України".

Історія[ред.ред. код]

2 січня 1952 — початок діяльності Київського планетарію. Ініціатива створення планетарію належала Сергію Костянтиновичу Всехсвятському. Для роботи планетарію був переобладнаний костьол святого Олександра.

1988 рік — Київський планетарій починає працювати у новій будівлі на вул. Червоноармійській (нині Велика Васильківська вулиця), 57/3.

З 2002 по 2016 рік директором планетарію був Клім Іванович Чурюмов, першовідкривач комети Чурюмова-Герасименко.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

      • Діаметр куполу — 23 метри
      • Висота куполу — 11,5 метрів
      • Кількість місць — 320
      • Астрономічні ефекти — метеорний дощ, рух комети, зміна фаз Місяця, затемнення Сонця, болід, полярні сяйва.

Київський планетарій одночасно оснащений двома проекційними системами:

    • оптико-механічна система Zeiss Mark IV, виробництва компанії Carl Zeiss, встановлений у 1988 році;
    • надсучасна цифрова проекційна система X12 виробництва компанії Front Pictures, встановлена в 2016 році;
  • Оптико-механічний зірковий проектор зроблений компанією Zeiss є представником легендарної лінійки проекторів, з яких почалась епоха планетаріїв. Апарат складається з двох сфер, з’єднаних між собою. Кожна зі сфер проектує близько 6 500 зірок Південної або Північної півкулі за допомогою тисячоватних ламп. Апарат може обертатися в трьох вимірах, реалістично відображає зоряне небо та його зміни протягом року.
  • Цифрова проекційна система Front Pictures X12 була розроблена парнерами планетарію, українською компанією Front Pictures. Система складається з 12 HD проекторів, підключених до потужного сервера, який створює на куполі яскраве зображення роздільною здатністю 4К. Програмне забезпечення дозволяє демонструвати сучасні фільми формату 360 з ефектом 3D, робити інтерактивні лекції за допомогою астрономічної комп’ютерної програми SpaceTime360, проводити презентації за допомогою Presenter360 та розважати відвідувачів за допомогою музичного візуалізатора Meduza360. Зі встановленням цифрової системи Київський планетарій приєднався до міжнародної спільноти сучасних планетаріїв. Проекційна система дозволяє планетарію демонструвати найкращі сферичні фільмі та створювати власні сучасні лекції і програми, завдяки поєднанню високотехнологічного обладанання та досвіченого лекторського персоналу у співпраці з провідними ІТ-компаніями. Новітня технологія повнокупольного відео дозволяє глядачам відчути ефект присутності у глибинах Всесвіту і відчути себе безпосереднім учасником космічної подорожі.

Діяльність[ред.ред. код]

Сьогодні Київський планетарій перетворюється на унікальний науковий, просвітницький, культурний і розважальний простір для Вашого розвитку та відпочинку. В програмі планетарію - сучасні повнокупольні фільми у форматі 360, пізнавальні відео лекції та студії з природних наук і космічної творчості.

Вже в розробці низка науково-розважальних лабораторій та майстер-класів, науково-технологічних експонатів та арт інсталяцій, пізнавальних шоу та вражаючих перформансів, цікавих для дітей від 5 років та дорослих.

Чекаємо всіх, кого надихають безмежні космічні простори Всесвіту та унікальна сферична будівля нашого планетарію.

Видатні астрономи, що пов'язані з Київським планетарієм[ред.ред. код]

Сергій Всехсвятський — ініціював створення планетарію

Леонід Шульман — працював лектором у планетарії на початку 60-х років ХХ сторіччя

Клім Чурюмов — директор планетарію з 2002-2016 роки.

Посилання[ред.ред. код]