Київський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський повіт
Coat of arms of Kyiv (1782).gif
Герб повітового центру
Kiev gub (1863) kiev.PNG
Губернія Київська губернія
Центр Київ
Створений 1471 р. у Великому князівстві Литовському, 1781 р. в Російській імперії
Площа понад 5 000 км²
Населення 541 483 чоловік (на 1897 рік) осіб
Мешканці сіл Київського повіту
Мал. П'єра Де ля Фліза (1848)

Київський повіт  (пол. Powiat kijowski, рос. Киевский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. А пізніше — у Київській губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Київ. Скасований Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 12 квітня 1923 року[1].

Повіт знаходився на північному сході губернії. Вся його східна частина була обмежена Дніпром, з півночі і заходу межував з Радомишльським повітом, на південному заході з Сквирським і Васильківським повітами і з Канівським на півдні. Площа повіту була понад 5 000 км².

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 541 483 чоловік. З них 56,18 % — українці, 14,06 % — євреї, 26,58 % — росіяни, 3,41 % — поляки, 1,07 % — німці, 0,76 % — білоруси, 0,21 % — чехи, 0,21 % — татари[2].

Поділ[ред. | ред. код]

На початку 19 століття поділявся на 25 волостей. На початку XX ст. їх стало 20:

Усе населення повіту мешкало в 635 населених пунктах. Місто було 1 - Київ, Містечок було 13 — Бородянка, Бишів, Германівка, Гостомель, Димер, Кагарлик, Макарів, Мотижин, Обухів, Трипілля, Ржищів, Гнатівка, Ясногородка, сіл — 252.

Переписи населення[ред. | ред. код]

1808 рік. Перепис євреїв Київського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]