Київський час

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Київський час — часова зона, частина зони східноєвропейського часу. Стандартна розбіжність із всесвітнім часом — +2 години в зимовий період та +3 години в літній. Діє на всій території України, названий за назвою її столиці — Києва.

Літній час[ред.ред. код]

У зоні київського часу використовується щорічний перехід на літній час. Ця часова зона має назву «київський літній час» і розбіжність із всесвітнім часом — +3 години. Літній час вводиться щорічно останньої неділі березня о третій годині за київським часом та скасовується останньої неділі жовтня о четвертій годині за київським літнім часом.

20 вересня 2011 року перехід на зимовий час було скасовано, встановлено єдиний час[1]. Після наростаючої критики зі сторони громадськості та мас-медіа вже 18 жовтня 2011 Верховна Рада скасувала свою попередню постанову[2].

Історія[ред.ред. код]

Окрема зона київського часу виникла 1 липня 1990 року, коли Україна вийшла із зони московського часу.[3] До 1990 тут діяв західний часовий пояс СРСР — московський, який з 1924 по 1930 був на дві години попереду Ґринвіча, а з 1930 по 1991 — на три.

У 1990 та 1991 році літній час не використовувався.[4] З 1992 по 1994 літній час вводився останньої неділі березня о 2-й годині ночі та скасовувався останньої неділі вересня о 3-й годині.[5][6] У 1995 році час зміни було перенесено на третю годину навесні, і на четверту — восени. У 1996 році перехід став відбуватися останньої неділі жовтня.[7]

У 1994 році Автономна Республіка Крим вийшла із зони київського часу, запровадивши московський. Однак це рішення не входило до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, визначених Конституцією України, і у березні 1997 року тут було відновлено дію київського часу.

20 вересня 2011 року Верховна Рада прийняла постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України»[1], якою встановлюється з 27 березня 2011 року на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години і вважаються такими, що втратили чинність попередні постанови.[3][5] Це рішення є суперечливим, оскільки територія України майже повністю знаходиться в межах другого часового поясу.

А вже 18 жовтня 2011 року після сильної критики зі сторони мас-медіа та громадськості Верховна Рада визнала свою попередню постанову такою, що втратила чинність та запропонувала Кабінету міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності постанови внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо порядку обчислення часу на території України[2].

23 листопада 2011 року на сайті Кабінету міністрів опубліковано Проект закону України «Про порядок обчислення часу на території України», згідно з яким встановлюється час другого поясу UTC+2 протягом цілого року.[8]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Постанова Верховної Ради України № 3755-VI від 20 вересня 2011 року «Про зміну порядку обчислення часу на території України»
  2. а б РАДА ПОВЕРНУЛА ЗИМОВИЙ ЧАС
  3. а б Верховна Рада УРСР; Постанова від 11.06.1990 № 15-XII Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР
  4. Кабінет Міністрів України; Постанова від 25.09.1991 № 225 Про обчислення часу з 29 вересня 1991 р. на території України
  5. а б Верховна Рада України; Постанова від 06.03.1992 № 2176-XII Про запровадження на території України дії літнього часу
  6. Кабінет Міністрів України; Постанова від 20.03.1992 № 139 Про порядок обчислення часу на території України
  7. Кабінет Міністрів України; Постанова від 13.05.1996 № 509 Про порядок обчислення часу на території України
  8. http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=174744&cat_id=32862