Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра
консерваторія | ||||
Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра | ||||
до 2008 - Київське державне вище музичне училище імені Р. М. Глієра 2008-2018 Київський інститут музики імені Р. М. Глієра | ||||
50°26′26″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4405555555837779° пн. ш. 30.50277777780577892° сх. д.Координати: 50°26′26″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4405555555837779° пн. ш. 30.50277777780577892° сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Київ | |||
Розташування | Київ | |||
Засновано | 18 січня 1868 | |||
Акредитація: | III рівня | |||
Статус | державний | |||
Ректор | Злотник Олександр Йосипович | |||
Веб-сайт: | Офіційна сторінка | |||
Адреса: | вул. Льва Толстого, 31 | |||
![]() |
Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (до 2008 року — Київське державне вище музичне училище імені Р. М. Глієра, у 2008-2018 - Київський інститут музики імені Р. М. Глієра) — сучасний вищий музичний навчальний заклад, який готує фахівців I-III освітньо-кваліфікаційного рівня зі спеціальностей: «Фортепіано», «Оркестрові струнні інструменти», «Оркестрові духові та ударні інструменти», «Народні інструменти», «Спів», «Хорове диригування», «Музичне мистецтво естради», «Музикознавство», «Джаз».
Історія[ред. | ред. код]
Цей навчальний заклад є першим професійним музичним навчальним закладом України. Училище відкрито 18 січня 1868 р. при Київському відділенні Імператорського Російського музичного товариства з метою підготовки музикантів-виконавців для музичних колективів і організацій міста — Київської опери, оркестрів тощо. Цього дня було освячено будівлю школи і почалися заняття.
Перша назва нашого навчального закладу — музична школа, з 1883 року воно має назву училища. В перший рік існування в училищі навчалося 11 учнів з п'яти спеціальностей: фортепіано, скрипка, віолончель, співи та теорія музики, з обов'язковим вивченням методики викладання. Крім того, в училищі існував хоровий клас, а з 1885 року — оперний клас. Згодом відкриваються в училищі відділи духових і народних інструментів, з'являються класи ансамблевої гри, симфонічний оркестр. З 1885 року училище вважається «училищем повного профілю».
Від самого початку діяльність училища пов'язана з багатьма іменами видатних діячів музичної культури: Антоном та Миколою Рубінштейнами, Петром Чайковським, Сергієм Рахманіновим та іншими, які цікавились творчими результатами, підтримували досягнення училища, давали концерти для студентів та викладачів.
До роботи в училищі в різні роки залучались піаністи Микола Лисенко, Володимир Пухальський, Фелікс Блуменфельд, скрипалі Іван Водольський, Отакар Шевчик, Михайло Ерденко, віолончелісти М. Полянічевський, Владислав Алоїз, Фрідріх Мулерт, композитор Рейнгольд Глієр, хоровий диригент Георгій Верьовка, також Марко Геліс (народні інструменти), Олександр Шаповал, Йосип В. Шадек (теорія музики), Мартін Петц, А. Ваккер (вокал) та інші.
В 1913 р. музичне училище було перетворене в консерваторію і ввійшло до її складу як молодше і середнє відділення. З 1928 р. відокремлюється з структури консерваторії як самостійний середній професійний навчальний заклад. У 1956 році училищу присвоєно ім'я Р. М. Глієра — видатного композитора, педагога, диригента, директора Київської консерваторії в 1914—1920 р.р., випускника училища по класу скрипки.
Київське музичне училище є одним із організаторів Конкурсу піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори».
2008 року на базі Київського державного музичного училища був створений Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра.[1]
У 2018 році заклад святкував 150 років з часу заснування на державному рівні.[2], що стало нагодою для чергового перейменування[3]
Директори і ректори[ред. | ред. код]
- Пфеніг Роберт Августович (1868—1874)
- Альтані Іполит Карлович (1874—1875)
- Альбрехт Людвіг Карлович (1875—1878)
- Пухальський Володимир В'ячеславович (1878—1914)
- Глієр Рейнгольд Моріцевич (1914—1920)
- Блуменфельд Фелікс Михайлович (1920—1922)
- Михайлов Костянтин Миколайович (1922—1925)
- Грінченко Микола Олексійович (1925—1928)
- Романюк Семен Миколайович (1928—1932)
- Тишкевич-Азважинський Семен Петрович (1932—1934)
- Луфер Абрам Михайлович (1934—1941; 1944—1948)
- Сук Петро Андрійович (1948—1953)
- Журомський Іван Іванович (1953—1954)
- Лісовий Андрій Омелянович (1954—1958)
- Лук'янов Степан Омелянович (1958—1962)
- Строкач Микола Сергійович (1962—1964)
- Падалко Лідія Олександрівна (1964—1970)
- Бондаренко Анатолій Леонідович (1971—1982)
- Каращук Віталій Власович (1982—1991)
- Козін Вадим Венедиктович (1991—2003)
- Волков Сергій Михайлович (2003—2009)
- Злотник Олександр Йосипович (з 2009)
Відомі викладачі[ред. | ред. код]
- Бобинський Генрік Антонович (1893—1913), композитор, піаніст
- Горбатенко Галина Луківна, народна артистка України
- Петренко Валерій Якович, гітарист, народний артист України
- Тищенко Михайло Петрович, співак, народний артист України
- Соляник Володимир Іванович, піаніст, народний артист України
- Русова Тетяна Миколаївна, заслужений діяч мистецтв України
- Вериківська Олена Михайлівна, заслужений працівник культури України
- Кухта Віктор Іванович
- Верещагін Роман Іванович
- Омельченко Андрій Федорович
- Саранчін Олексій Тарасович
- Шаповал Олександр Іванович
- Істомін Сергій Володимирович, джаз
- Молотков Володимир Олексійович, гітара[4]
Відомі випускники[ред. | ред. код]
Серед вихованців училища багато видатних музикантів:
- органісти Стеценко Павло Григорович
- піаністи Володимир Горовиць та Леонід Ніколаєв,
- фортепіанні педагоги Анна Артоболевська, Тетяна Рощина, Марія Пухлянко,
- українські композитори Левко Ревуцький, Пилип Козицький, Георгій та Платон Майбороди, Євген Дергунов, Віталій Пацера,
- російський композитор Ілля Сац,
- диригент Микола Дядюра та багато інших.
- хорові диригенти Павло Муравський, Борис Левитський,
- музикознавці Болеслав Яворський та Климент Квітка,
- співаки та співачки Федір Левитський (1896), Марія Литвиненко-Вольгемут, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко, Лілія Гревцова, Валерій Буймістер, Вікторія Лук'янець,
- естрадні співаки та співачки Юрій Мамчук, Костянтин Бочаров (Mélovin) Тетяна Кумановська, Злата Огнєвіч, Тіна Кароль, Таїсія Повалій, Ольга Лукачова, Яна Шемаєва (Jerry Heil), Алекс Луна,
- актриса і співачка Валентина Бойко
- німецький та український джаз-гітарист Олексій Крупський,
- скрипаль Вадим Борисов,
- джаз-гітарист Ігор Диба,
- джазовий трубач Аду Денніс — володар 1-ї премії джазового конкурсу Do#Dж Junior 09, труба; викладач
- саксофоніст Артем Менделенко, Костянтин Кляшторний — музикант, джазмен, композитор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 26.07.2007 N 15/1849. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020. Текст « LIGA:ZAKON » проігноровано (довідка)
- ↑ Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. № 7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.)
- ↑ Про перейменування Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра. kmr.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Молотков Володимир Олексійович esu.com.u
Джерела[ред. | ред. код]
- Зільберман Ю. А. Київське музичне училище. Нарис діяльності. 1868—1924 роки: Монографія / Юрій Зільберман. — К. : Типографія «Клякса», 2012. — 480 с.
- Кузьмин Н. Украинская школа музыкального мастерства. — Издание второе. — К.: Международный благотворителный фонд конкурса Владимира Горовица, 2007. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 383-384.
- Офіційна сторінка
- Особистості директорів Київського музичного училища імені Р. М. Гліера у дзеркалі історії професійної мистецької освіти України / С. Волков
- Ювілейний буклет до 150-річчя інституту issuu.com
- Історія відкриття