Київський іподром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський іподром

50°22′32″ пн. ш. 30°27′40″ сх. д. / 50.37560000002777372° пн. ш. 30.46130000002778004° сх. д. / 50.37560000002777372; 30.46130000002778004Координати: 50°22′32″ пн. ш. 30°27′40″ сх. д. / 50.37560000002777372° пн. ш. 30.46130000002778004° сх. д. / 50.37560000002777372; 30.46130000002778004
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Дата закінчення спорудження 1969
Стиль радянський архітектурний модернізм
Адреса м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 10
Проїзд  «Іподром»

Київський іподром. Карта розташування: Київ
Київський іподром
Київський іподром
Київський іподром (Київ)
Мапа

CMNS: Київський іподром у Вікісховищі

Київський іподром — іподром у Києві, розташований у місцевості Теремки. Збудований у 19621969 роках інженерами В. В. Кобкіним і Г. П. Абросимовим за проєктом архітекторів В. Н. Шермана, Г. П. Маркитян, Ю. Н. Піскуненка та І. С. Телюка.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Займає площу 45 гектарів і знаходиться на проспекті Академіка Глушкова, 10.

Територія іподрому розташована навпроти льодового стадіону, поряд з територією Національного експоцентру України і житлового масиву Теремки.

На іподромі щотижнево проводяться змагання, кожен день відбуваються тренування.

Київський іподром — це один з останніх в Україні іподромів, завдяки існуванню якого в Україні збереглась та розвивається галузь рисистого конярства.

На Київському іподромі побудовано 9 капітальних стаєнь, на 40 денників кожна. Кожна стайня має запряжний манеж, а також кімнати для зберігання спеціального інвентарю.

Головне Скакове поле іподрому має три доріжки, кожна з яких має своє призначення. Перша (внутрішня) доріжка служить для тренувань коней. Вона має граншлаковое покриття, а її розміри становлять 1477 м у довжину і 20 м завширшки. Друга доріжка призначена для забігу коней риссю, її використовують як для тренінгу коней, так і для випробувань. Назва цієї доріжки — призова. Вона покрита ґрунтом, який за своєю структурою близький до чорнозему. Довжина другої доріжки становить 1600 м, а ширина — 30 м. Третя доріжка називається скаковою, її призначення — зберегти і напрацювати мускулатуру коней. По зовнішньому периметру доріжка покрита піском, а по внутрішньому травою. У довжину вона становить 1800 м, а в ширину — 25 м. У центрі поля обладнані майданчики для конкуру (змагання з подолання перешкод) і для виїздки спортивних коней.

Проблеми функціонування[ред. | ред. код]

Навесні 2014 тодішній голова КМДА Бондаренко В. Д. збирався віддати територію Київського іподрому під будівництво торгово-розважального центру фірмі «Ікея». Громадськість Києва виступила проти цієї ідеї. Наразі це питання загальмоване.

Наїзники іподрому[ред. | ред. код]

Скворцов Олександр Михайлович, Куклін Володимир Олександрович,Палкін Іван Павлович,Букреєв Віктор Броніславович,Об'єдков Юрій Олександрович,Нємков Сергій Олександрович

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Київський іподром, 1867—2007 : альманах / [авт.-упоряд. Л. М. Леонтьєва]. — К. : Атмосфера, 2008. — 495 с. : іл., табл., портр. ; 30 см. — Текст: укр., рос. — ISBN 978-966-1634-00-7