Київські глаголичні листки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перший аркуш «Київських листків»

Київські глаголичні листки (Київські листки, Київський міссал) — разом із Фрейзінгенськими уривками, одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності. Текст датується другою половиною X сторіччя. «Листки» написано «великоморавською» редакцією старослов'янської мови.

Містять опис католицького християнського обряду, разом з інструкцією проведення служби. Текст обряду написаний чорним чорнилом, інструкції — червоним. Від часу чорнило набуло коричневого відтінку.

«Київські глаголичні листки» зберігаються у картонній оправі (висота 15,2 см, ширина від корінця 11 см, корінець близько 0,7 см), обтягнутій високоякісним темно-зеленим сап'яном, на якому золотом витіснено орнамент. Зберігається в бібліотеці Української академії наук у м. Києві.

Київські листки писали дві людини, про що свідчить почерк і правопис, так перша сторінка різко відрізняється від інших і, ймовірно, написана пізніше.

Історія[ред. | ред. код]

Опис[ред. | ред. код]

«Листки» складаються з семи пергаментних аркушів. Шість із них скріплено у вигляді зошита, а сьомий зберігся окремо.

Вперше текст «Київських листків» було досліджено філологом і палеографом І. І. Срезневським. На першій сторінці записаний уривок з Апостольских читань. На решті сторінок записано зібрання західно-християнських мес — міссал, перекладений з латинської мови.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]