Київ-11

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київ-11
Київ-11
Виробництво
Завод-виробник КЗЕТ/Белкоммунмаш
Проект, р. 1991
Випуск, роки 1991-1993, 1996
1992—1996 (У)
Екземпляри, шт 70 (з яких 15 — Київ-11, і 55 Київ-11У)
Характеристики маси
Споряджена маса, т 18100
Повна маса, т 30143
Швидкісні характеристики
Максимальна швидкість, км/год 70
Місткість
Місць для сидіння: 53 (К-11)
37 (К-11 У)
Нормальна місткість
(5 чоловік/м²)
160
100
Повна місткість
(8 чоловік/м²)
160
100
Габаритні розміри
Довжина, мм 18000 (11630 К-11У)
Ширина по молдінгу, мм 2500
Висота по даху, мм 3355
База, мм 5400 (тягач, 1→2 вісь)
6520 (причеп, 2→3 вісь)
Кліренс, мм 820
Двигун
Назва двигуна ДК-213Б, постійного струму (виробництва заводу Динамо, Москва)
Система керування реостатно-контакторна
Потужність, кВт 230 (115×2 двигуна), 115 (К-11У)
Напруга і ізоляція
Напруга на струмоприймачах, Вольт 550

Київ-11 — серія 18-метрових тролейбусів, що випускалася з 1991 по 1993 роки Київським заводом електротранспорту у кількості десяти екземплярів, і у 5 екземплярах мінським заводом Белкоммунмаш. На фотографії зображено Київ-11 № 5195 складання мінського заводу «Белкоммунмаш».

Окрім цього, випускалася і коротка модель Київ 11У, тридверний (або дводверний залежно від випуску) 11.6-метровий тролейбус. Їх випускав лише КЗЕТ у 19921996 роках, випущено 55 екземплярів. Київ-11 і Київ-11У відзначилися надзвичайно низькою якістю, і дуже низькою надійністю, через що не працювали довго. Станом на 2014 рік в роботі залишаються лише по одній машині Київ-11 і Київ-11У, які, до того ж, вже не працюють з пасажирами.

Історія[ред. | ред. код]

Початок[ред. | ред. код]

У 1991 році, в Україну припинилися поставки чеських тролейбусів Skoda 14Tr i Skoda 15Tr, що позитивно себе зарекомендували. Внаслідок цього, після практично двадцятирічної перерви, в Україні відновилося виробництво власних пасажирських тролейбусів, що були спроектовані Київським заводом електротранспорту. Ще на початку 1970-х років, КЗЕТ випускав перспективні тролейбуси «Київ-6», виробництво яких було припинене 1972 року через масові надходження чеських тролейбуси Шкода і російських ЗіУ. Через це тролейбуси Київ-6 часто списували у хорошому технічному стані, хоча вони на момент списання ще далеко не повністю випрацювали свій ресурс. Натомість КЗЕТ у 1970-х роках зайнявся випуском вантажно-технічних тролейбусів КТГ на базі так і не створеного «Київ-7», виробництво яких продовжувалося майже 20 років.

У 1991 році з заводу вийшли кілька двохсекційних тролейбусів особливо великої місткості Київ-11. Однак, через обмежені виробничі можливості КЗЕТу, машин було виготовлено вкрай мало. Київ-11 були виготовлені майже повністю з вітчизняних комплектуючих. Внаслидок малої серії та обмежених можливостей заводу щодо доведення машин до нормального експлуатаційного стану, якість машин була низькою. У 1992 році документація на виробництво Київ-11 було передане на Південний машинобудівний завод, де взялися за доробку цієї машини. Хоча комплектуючі машин виробництва Південмашу лишилися майже тими самими, Південмашу вдалося суттєво покращити якість машини і виправити багато її недоліків. У січні 1992 року Південмаш запустив модель у серійне виробництво, однак вже під власною назвою — ЮМЗ Т1.

Доля Київ-11[ред. | ред. код]

Тролейбуси Київ-11 випускалися до 1993 року; один було виготовлений у 1996 році. 5 машин виготовлено на заводі Белкоммунмаш. Було випущено 15 екземплярів Київ-11. У наш час не працює жоден з цих тролейбусів. Тролейбуси Київ-11 поставлялися у Київ (5 машин), Білу Церкву (3 машини), і Кропивницький (2 машини). У Білорусі, тролейбуси надійшли до Мінська (4 штуки) і Могильова (1 штука). Машини себе показали не з найкращої сторони, мали низьку якість і часто ламалися, через низьку якість машин тролейбуси у Києві були списані у дворічному віці, а у Кіровограді їх списано у 2000-му.

У Білій Церкві тролейбуси працювали ще до 20072008 року, і вони зараз розташовані на території тролейбусного депо у напіврозібраному стані (станом на 2014 рік вони вже списані з балансу підприємства). У Могильові єдиному наявному тролейбусу Київ-11 було видалено причеп і перероблено на тролейбус техдопомоги, його раму — укріплено, і він «живий» і в теперішній час. В Україні жодного працюючого тролейбуса цієї моделі немає. Один тролейбус у Білій Церкві тримають для відправлення у Київський музей електротранспорту, однак ймовірність такої події практично зійшла нанівець.

У Мінську працювало 4 тролейбуси К-11. Усі вони були виготовлені на заводі Белкоммунмаш. Вони були зібрані не набагато краще за київські аналоги і були списані у середині 2000-х років. Один тролейбус у Мінську законсервовано для відправки у музей.

Київ-11У[ред. | ред. код]

Київ 11У є короткою версією Київ-11. Даний тролейбус випускався з 1992 до 1996 року. Було випущено 55 екземплярів. Київ 11У мав один тяговий двигун ДК-213, був тридверним (у деяких випусках дводверним), мав рамну конструкцію та перейняв усі вади від свого «довгого родича» Київ-11. Усі 55 тролейбусів працювали в Україні. Через недосконалість конструкції і низьку якість їх почали виводити з експлуатації та списувати ще з середини 90-х. Станом на 2017 рік працюючим є лише 1 екземпляр у Чернігові випуску 1994 року, що перероблений на самохідний буфет для водіїв. Інший тролейбус-буфет (також 1994 р.в.) зараз не працює, і імовірно скоро буде списаний. Ці дві машини працювали з пасажирами менше року, і через постійні проблеми з експлуатацією їх усунули від роботи з пасажирами і переробили на службові машини. Також один тролейбус К-11У у Кременчуці, після списання в 2009 році, певний час був встановлений на дитячому майданчику в міському парку. Зараз тролейбус перебуває в депо міста Кременчука, однак він непрацездатний, адже «начинки» у нього немає.

Майбутні проекти і доля ЮМЗ-Т1[ред. | ред. код]

Київ-11У в Могильові, 2007 р.
Докладніше: ЮМЗ Т1
Докладніше: ЮМЗ Т2
Докладніше: Київ-12

Подальшим розвитком моделі Київ-11/Київ-11У стало сімейство тролейбусів моделі Київ-12. Даний тролейбус вже не випускався на Київському заводі електротранспорту, а був розроблений та освоєний на Київському авіаційому заводі «Авіант». Зазначений тролейбус випускався з 1994 по 2007 роки. У його конструкцію було внесено багато оригінальних рішень та осучаснень, що зробило Київ-12 набагато вдалішим за Київ-11. Київ-12 являє собою 18.3-метровий тролейбус, і він оснащений деякими чеськими комплектуючими: двигун та система управління (ТІСУ, Skoda KTD3) виготовлений фірмою Skoda Electric a.s. (аналогічні до тих, що стоять на чеських Skoda). Найбільша перевага Київ-12 — це кузов, в основному виготовлений з авіаційного дюралюмінію, з гарантією на 18 років, з повною антикорозійною обробкою елементів, що виготовлені з заліза, а дюралюміній, як і інші алюмінієві сплави, не кородує. Збірка авіазаводу має досить високу якість. Було випущено близько 100 Київ-12, близько 90 з яких працюють у Києві. Ці тролейбуси показали себе дуже надійними машинами.

Доля іншого нащадка моделі Київ-11 - ЮМЗ-Т1 - була набагато кращою, аніж Київ-11, однак теж далеко не чудовою. ЮМЗ-Т1 мав також недоліки у конструкції та не був добре пристосований до українських доріг та погодніх умов. Одною з найголовніших вад ЮМЗ Т1 було те, що два двигуни часто працювали не синхронно і через це вузол зчленування швидко виходив з ладу (причеп стартував першим, що призводило до значних навантаженю на вузол зчленування). Виробнитцво ЮМЗ-Т1 було припинене у 1996 році в першу чергу через велике споживання електроенергії, їх випускали у Павлограді до 1998 року на одному з дочірніх підприєств Південмашу, було випущено загалом 479 екземплярів. Багато з них були пізніше перероблені у короткі шляхом видалення причепу: тролейбуси, яким було обрізано «хвоста» отримали назву ЮМЗ-Т1Р2 і ЮМЗ-Т2П. Точно довжина ЮМЗ-Т1Р є невідомою, однак вона є трохи більшою за довжину ЮМЗ-Т2, короткої версії ЮМЗ-Т1, непрямого родича К-11У (Т2 «писався» з Т1, а не з К-11У). Нині списано 150 тролейбусів ЮМЗ Т1.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Тролейбус Київ-11 являє собою рамну конструкцію, основою конструкції є лонжеронна рама; рама тролейбуса складається з лонжеронів, кількох поперечин та ряду інших агрегатів, на раму тролейбуса кріпиться кузов, і усі інші вузли та агрегати. Якість рами та кузова тролейбуса, щоправда досить низька, однак, деякі тролейбуси Київ-11 змогли пропрацювати більше ніж 10 років (наприклад, у Білій Церкві); труби каркасу та обшивка кузова є виготовленими зі сталі.

Довжина тролейбуса становить 18 метрів (по габаритах вони з ЮМЗ однакові, адже Південмаш взявся за доробку вже існуючої моделі). Комплектуючі тролейбуса були використані переважно вітчизняні, до того ж, невисокої якості.

  • довжина тролейбуса Київ-11, мм : 18000
  • ширина, мм : 2500
  • висота, мм : 3355
  • база, мм : 5400 (тягач), 6520 (причеп)
  • колія передніх коліс, мм 1950
  • колія середніх/задніх коліс, мм 1710
  • мінімальний радіус розвороту, мм 12100
  • кут переднього звісу (при повному навантаженні), ° 12
  • кут заднього звісу (при повному навантаженні), ° 6
  • мінімальний кліренс, мм 180
  • максимальний кліренс, мм 820
  • довжина тролейбуса Київ-11У, мм : 11630
  • ширина, мм : 2500
  • висота, мм : 3355
  • база, мм : 5400

Електроустаткування тролейбуса Київ-11 / Київ-11У:

  • Тяговий двигун: електродвигун ДК-213Б / ДК-213 Б
  • Потужність, кіловат : 115 / 115
  • Кількість ТЕД : 2 / 1
  • Частота обертання ротора, об/хв : 1650
  • Система керування: реостатно-контакторна (КЗЕТ).

Електрообладнання тролейбуса було винесено на дах для природного охолодження, на дах винесено контейнер з пуско-гальмівними реостатами, струмоприймачі (це логічно), спеціальний електродвигун, що керує комутацією груп реостатів (серводвигун), радіореактори, що використовуються з метою подавлення поміх радіозв'язку.

Компресорний агрегат слугував для нагнітання стиснутого повітря у пневмосистему тролейбуса: до системи відкриття дверей, пневмогальм, пневмопідвіски. Приводився в дію від електродвигуна.

  • Компресорний агрегат : ЕК-4В
  • Привідний електродвигун компресора : ДК-410.

Ходова частина тролейбуса К-11 та К-11У аналогічна ЮМЗ. Тролейбус К-11 має два ведучі мости (середній і задній), відповідно К-11У, а тягові електродвигуни ДК-213Б, що знаходяться під підлогою салону, передають крутний момент на середній та задній ведучі мости. Передня керована вісь у тролейбуса — МАЗ-500А-3000011, це не мінський міст, а виробництва Миронівського автоагрегатного заводу, ведучі мости у тролейбуса угорські від Raba.

  • Передній міст:
  • Задній міст: RABA 318.78 або МВ 92.00.000

Головна передача (зубчатий механізм), що виконує функцію передачі та підвищення крутного моменту (до ведучих коліс) у К-11 є конічною (форма механізму нагадує конус). Бортові передачі, що слугують для передачі крутного моменту до ведучих коліс: циліндричні прямозубі.

Салон К-11 і К-11У не вражав. У Київ-11 і К-11У була дуже низька якість збірки салону. Сидіння були подвійними з дермантитновою обшивки встановлені попарно або по одному, якість сидінь та поручнів була низькою, як на Київ-11, так і на його меншій версії. Якщо з вентиляцією було усе гаразд (кватирки у майже кожному вікні), то от з опаленням проблеми були, і через недостатню потужність обігрівачів, у салоні було холодно. Ця вада є і у ЮМЗ-Т1. Місце водія не було кращим за тогочасні аналоги, а то й гіршим. воно було закріпленим на одній позиції та могло регулюватися лише у висоту. Приборна панель була прямою і невеликою, і переважна більшість перемикачів були винесені на додаткову панель з лівого боку від водія. Панель мала чимало схожостей з ЗіУ-682Г, були застосовані аналогічні тумблери та показникові прилади.

Зовні тролейбус дуже нагадує ЮМЗ, однак у них є ряд відмінностей:

  • У Київ-11 на передку над лобовим склом немає рейсовказівника.
  • У Київ-11 менша площа остеклення та інше водійське скло (у ЮМЗ була аналогічна площа остеклення у «першій серії»).
  • У Київ-11 іншакше планування салону та приборна панель.
  • У Київ-11 двигун ДК-213Б, у ЮМЗ Т1 — ЕД-138.
  • У Київ-11 компресор ЕК-4В, у ЮМЗ він інший.

Детальніше про відмінності див. статтю про ЮМЗ Т1.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Параметр Значення для Київ-11 Значення для Київ-11У
Виробник КЗЕТ КЗЕТ
Роки випуску 19911993, 1996 (1 модель) 1992—1996
Кількість випущених екземплярів, шт 15 55
Кузов рамний, вагонного компонування, двозвенний рамний, вагонного компонування, однозвенний
Довжина, мм 18000 11630
Ширина, мм 2500 2500
Висота, мм 3355 3355
База, мм 5400 (тягач, 1→2 вісь)
6520 (причеп, 2→3 вісь)
5400
Висота підлоги над землею, см 82 82
Споряджена маса, кг 18100 ?
Максимальна технічна маса, кг 30143 ?
Склоочисники горизонтальні/паралелорамного типу, одношвидкісні паралелорамного типу, одношвидкісні
Осі, шт 3 2
Кількість дверей 4 2,3
Повна місткість, чол до 180 ?, близько 100
Ведучий міст середній і задній задній
Система управління реостатно-контакторна реостатно-контакторна
Двигун Динамо ДК 213Б (2 шт) Динамо ДК 213Б (1 шт)
Потужність, кіловат 230 (2×115) 115
Робоча напруга, Вольт 550 550
Максимальна швидкість, км/год 70 70

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]