Кладовища Києва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Здавна знатних мешканців Києва ховали в монастирях, соборах, церквах та на їхніх погостах: Десятинній церкві, Софіївському соборі, Михайлівському Золотоверхому монастирі, Видубицькому монастирі, церкві Спаса на Берестові, Кирилівській церкві, Братському монастирі, Фролівському монастирі тощо. Місцями поховань були Києво-Печерська лавра, її Ближні та Дальні печери, Успенський собор.

Перша згадка про кладовища для масових поховань у Києві відноситься до кінця XVII століття. Епідемія чуми 1770-х років стала причиною для створення перших міських кладовищ: Подільського (Щекавицького, Міського) (на горі Щекавиці, ліквідоване в 1930-ті роки) та Кудрявського (Міського) (у садибі Вознесенської церкви, ліквідоване в 1930-ті роки). У 1786 році в міське було перетворено кладовище на Аскольдовій могилі (з другої половини XIX століття воно стало місцем поховання для привелейованої частини населення Києва, ліквідоване в 1935 році). Крім того збереглися залишки кладовища на Замковій горі та Старообрядного кладовища на Лук'янівській вулиці. Поховання також існували на погостах парафіяльних церков міста, більшість яких не дійшла до нас.

В статті наведено список діючих і колишніх кладовищ, на яких ховають або ховали мешканців міста, та місця масових та поодиноких поховань.

Існуючі[ред. | ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Байкове Голосіївський район, Байкова вулиця, 6 50°24′59″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д. / 50.41639° пн. ш. 30.51111° сх. д. / 50.41639; 30.51111 Одне з найстаріших у місті кладовищ, ховати тут почали з 1834 року. Площа 72,47 га Baikove-cemetery-2008.jpg
Биківнянське Деснянський район, Бобринецька вулиця, 11 50°28′23″ пн. ш. 30°39′41″ сх. д. / 50.47306° пн. ш. 30.66139° сх. д. / 50.47306; 30.66139 Біля селища Биківні в 1930-х — початку 1940-х років (до окупації німцями Києва) у таємній обстановці здійснювались масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами НКВС. Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося 1936 року. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100—120 тисяч репресованих. Биківнянські могили.jpg
Біличанське Святошинський район, вулиця Академіка Булаховського 50°28′14″ пн. ш. 30°20′43″ сх. д. / 50.47056° пн. ш. 30.34528° сх. д. / 50.47056; 30.34528 Біличанське кладовище.JPG
Бортничанське Дарницький район, Заплавна вулиця 50°22′06″ пн. ш. 30°41′53″ сх. д. / 50.36833° пн. ш. 30.69806° сх. д. / 50.36833; 30.69806 3by2white.svg
Братське Святошинський район, вулиця Григоровича-Барського, 2а 50°24′33″ пн. ш. 30°23′43″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.39528° сх. д. / 50.40917; 30.39528 Виникло як сільське кладовище колишнього села Братської Борщагівки. Закрите для нових поховань, за виключенням підхоронення родичів. Площа 2,2 га. Bratske cemetery 86 full.jpg
Вигурівське Деснянський район, вулиця Карла Маркса, 4 50°30′24″ пн. ш. 30°34′38″ сх. д. / 50.50667° пн. ш. 30.57722° сх. д. / 50.50667; 30.57722 3by2white.svg
Військове Шевченківський район, Дорогожицька вулиця, 8 50°28′16″ пн. ш. 30°27′22″ сх. д. / 50.47111° пн. ш. 30.45611° сх. д. / 50.47111; 30.45611 Некрополь військовослужбовців на Лук'янівці. Лук'янівьке військове кладовище.jpg
Дарницьке Дарницький район, Харківське шосе, 52 50°25′33″ пн. ш. 30°38′06″ сх. д. / 50.42583° пн. ш. 30.63500° сх. д. / 50.42583; 30.63500 Darnytske cemetery 79 full.jpg
Жулянське Солом'янський район, Повітрофлотська вулиця, 24а 50°23′52″ пн. ш. 30°26′26″ сх. д. / 50.39778° пн. ш. 30.44056° сх. д. / 50.39778; 30.44056 3by2white.svg
Звіринецьке Печерський район, Верхня вулиця, 21 50°25′29″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.42472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.42472; 30.55472 Невелике кладовище, розташований на Звіринці, на височині між Наводницьким яром та бульваром Дружби народів. Площа — 5,6 га (з них 3,3 га вільні від поховань). Нині кладовище напівзакрите (ховають тільки на резервних місцях). Звіринецьке кладовище.jpg
Корчуватське Голосіївський район, Ягідна вулиця, 24 50°22′06″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д. / 50.36833° пн. ш. 30.52278° сх. д. / 50.36833; 30.52278 3by2white.svg
Куренівське Подільський район, Валківська вулиця, 19 50°29′34″ пн. ш. 30°26′53″ сх. д. / 50.49278° пн. ш. 30.44806° сх. д. / 50.49278; 30.44806 Куренівське кладовище.JPG
Лісове Деснянський район, Крайня вулиця, 3 50°29′58″ пн. ш. 30°38′01″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 30.63361° сх. д. / 50.49944; 30.63361 Найбільший некрополь Лівобережної частини Києва. Відкрите 1970 року. Площа 142 га. Лісовий цвинтар.jpg
Лук'янівське Шевченківський район, Дорогожицька вулиця, 7 50°28′04″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 30.45333° сх. д. / 50.46778; 30.45333 Одне з найстаріших кладовищ міста, розташоване біля Бабиного Яру. З 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник. Лук'янівьке кладовище.jpg
Михайлівське Святошинський район, вулиця Миру, 36 50°24′22″ пн. ш. 30°25′20″ сх. д. / 50.40611° пн. ш. 30.42222° сх. д. / 50.40611; 30.42222 Кладовище села Михайлівська Борщагівка 3by2white.svg
Мишоловське Голосіївський район, Ягідна вулиця, 27 50°22′11″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.36972° пн. ш. 30.52000° сх. д. / 50.36972; 30.52000 3by2white.svg
Міське (Берковецьке) Подільський район, вулиця Стеценка, 18 50°29′40″ пн. ш. 30°23′42″ сх. д. / 50.49444° пн. ш. 30.39500° сх. д. / 50.49444; 30.39500 Кладовище на околиці Києва в місцевості Берковець. Відкрите 1957 року. Напівзакрите, дозволяються підпоховання. Берковецький цвинтар.JPG
Північне Броварський район, село Рожни 50°37′03″ пн. ш. 30°46′57″ сх. д. / 50.61750° пн. ш. 30.78250° сх. д. / 50.61750; 30.78250 Відкрите в 1989 році. Площа 75 га 3by2white.svg
Пирогівське Голосіївський район, Лауреатська вулиця, 36 50°20′59″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.34972° пн. ш. 30.52472° сх. д. / 50.34972; 30.52472 Кладовище мешканців колишнього села Пирогів. Площа 5 га[1] 3by2white.svg
Південне Києво-Святошинський район, Віта-Поштова 50°17′39″ пн. ш. 30°22′19″ сх. д. / 50.29417° пн. ш. 30.37194° сх. д. / 50.29417; 30.37194 Pivdenne cemetery, Kyiv.jpg
Позняківське Дарницький район, Тепловозна вулиця, 2 50°25′38″ пн. ш. 30°38′03″ сх. д. / 50.42722° пн. ш. 30.63417° сх. д. / 50.42722; 30.63417 Pozniakivske cemetery 77 full.jpg
Пуща-Водицьке Оболонський район, Селянська вулиця, 14 50°33′19″ пн. ш. 30°20′18″ сх. д. / 50.55528° пн. ш. 30.33833° сх. д. / 50.55528; 30.33833 Пуще-Водицьке кладовище.jpg
Святошинське Святошинський район, Велика Окружна вулиця, 79 50°26′55″ пн. ш. 30°21′35″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 30.35972° сх. д. / 50.44861; 30.35972 Святошинське кладовище.JPG
Совське Солом'янський район, Колоскова вулиця, 6 50°24′27″ пн. ш. 30°28′26″ сх. д. / 50.40750° пн. ш. 30.47389° сх. д. / 50.40750; 30.47389 Sovske cemetery.jpg
Солом'янське Солом'янський район, Вулиця Митрополита Василя Липківського, 119 50°25′42″ пн. ш. 30°28′16″ сх. д. / 50.42833° пн. ш. 30.47111° сх. д. / 50.42833; 30.47111 Засноване в 1870-х роках замість розташованого в долині Либеді Старого Солом'янського (Паньківського) кладовища Солом'янське кладовище.jpg
Старообрядне Шевченківський район, Лук'янівська вулиця, 48 50°27′53″ пн. ш. 30°29′51″ сх. д. / 50.46472° пн. ш. 30.49750° сх. д. / 50.46472; 30.49750 Старообрядницьке кладовище.JPG
Троєщинське Деснянський район, Садова вулиця, 2 50°31′10″ пн. ш. 30°35′10″ сх. д. / 50.51944° пн. ш. 30.58611° сх. д. / 50.51944; 30.58611 3by2white.svg
Чапаєвське Голосіївський район, Лютнева вулиця, 1а 50°20′06″ пн. ш. 30°33′39″ сх. д. / 50.33500° пн. ш. 30.56083° сх. д. / 50.33500; 30.56083 3by2white.svg
Шулявське Солом'янський район, Західна вулиця, 9 50°26′40″ пн. ш. 30°26′05″ сх. д. / 50.44444° пн. ш. 30.43472° сх. д. / 50.44444; 30.43472 Кладовище відкрите в 1885 році. Його початкові кордони не відомі. У 1932 році посеред кладовища була прокладена вулиця, у цей же час знесли й кладовищенську каплицю. Закрите для поховань у 1950 році. У 2002 році кладовище було обгороджено бетонним парканом. Шулявське кладовище.jpg

Колишні[ред. | ред. код]

Назва Короткі відомості
Аскольдова могила Некрополь виник наприкінці XVIII століття і вважався одним з найпрестижніших у Києві. У 1919 кладовище було закрито, а в 1934 році знищено.
Братське (старе) Невелике кладовище, що виникло у 1916 році на Звіринці, для поховання воїнів, які померли від ран або загинули в боях Першої світової війни. Знищене в 1950-х роках.
Деміївське Кладовище села Деміївка. Відоме з XIX століття, ліквідоване в 1950-ті роки. Зараз на цьому місці житлова забудова.
Дехтярівське Кладовище поблизу хутора Дехтярі. Відоме з XIX століття. Закрите в 1947 році, остаточно знищене в 1975 році. Зараз на цьому місці житловий масив.
Звіринецьке єврейське Старе єврейське кладовище, засноване в 1796 році, закрите для поховань наприкінці XIX століття, ліквідоване в 1920-х роках. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка.
Звіринецьке караїмське кладовище Утворене в XIX столітті. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка.
Звіринецьке мусульманське кладовище Невелике кладовище, засноване на Звіринці, наприкінці XIX століття, для поховання полонених турків Російсько-турецької війни 1877—1878 років. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка.
Йорданське Утворилося в XVIIXVIII століттях при Миколаївському Йорданському жіночому монастирі, ліквідованому 1808 року. Після ліквідації монастиря його храм став парафіяльним, відповідно і кладовище з монастирського перетворилося на міське, для поховання мешканців Татарки, Юрковиці і околиць.
Храм і дзвіницю було розібрано 1935 року. Відтоді кладовище також закрили і воно почало занепадати. Залишки кладовища, обнесені парканом, збереглися на схилах Юрковиці на північ від групи будинків № 26, 26-а, 26-б по вулиці О. Шмідта. Від остаточної руйнації кладовище рятує рельєф місцевості, який робить цю ділянку малопривабливою для будівельників.
Кирилівське Одне з давніх київських кладовищ. Його появу пов'язують з ліквідацією в 1784 році Катериною ІІ Кирилівського монастиря. Поки монастир був діючим (ХІІXVIII століття), то монахів та видатних осіб ховали в храмі або навколо нього. З появою в монастирських стінах богадільні, а згодом — лікарні, постала потреба в місці для поховань. Його і відвела міська влада на південних схилах Кирилівської гори, за межами колишнього монастиря. У 1871 році, на прохання адміністрації лікарні, міська влада дала дозвіл на розширення його території. Станом на 1929 рік, коли кладовище закрили і перестали охороняти, його площа становила 9,7 га.
Копилівське Розташовувалося наприкінці сучасної вулиці Олени Теліги, навпроти Кирилівського монастиря. Відоме з XIX століття, знищено пульпою під час Куренівської трагедії 1961 року, у наступні роки ліквідоване остаточно.
Кудрявське Створене як міське наприкінці XVIII століття, на околиці Кудрявця. Знищене в 1930-ті роки.
Микільсько-Слобідське Кладовище села Микільська слобідка. Відоме з XIX століття, знищений у 1970-ті роки.
Мостицьке Знаходилося в межах сучасного масиву Мостицький. Відоме з XIX століття. Поступово знищувалося з 1970-х років, остаточно ліквідоване в 1986 році для будівництва нового житлового масиву та автомагістралі. Втім, збереглося кілька надгробків.
Мусульманське (Татарське) Діє з початку XX століття. Закрите, на обліку не перебуває. З середини 1990-х років на території кладовища і прилеглої території створюється духовний центр мусульман міста. Знаходиться на вулиці Лук'янівській.
Кладовище при Покровському жіночому монастирі Засноване в 1890 році при Покровському монастирі. Тут було поховано багато відомих людей. Знищене в 1950-ті роки.
Покровське на Солом'янці Невелике кладовище при Покровській церкві на Солом'янці. Знищене в радянські часи, збереглося кілька надгробків.
Флорівське (Фролівське, Киселівське) Кладовище на Замковій горі. Виникло в 1816 році для мешканців Подолу, Гончарів і Кожум'як.
Щекавицьке (Подільске, Міське) Виникло в 1772 році для поховання жертв чуми 70-х років XVIII століття. Знищене в 1930-ті роки.

Інші місця поховань[ред. | ред. код]

Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Меморіал Вічної Слави Печерський район, Парк Вічної Слави 50°26′20″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.439111° пн. ш. 30.5531806° сх. д. / 50.439111; 30.5531806 Складається з обеліска і Алеї Павших Героїв, де розташовані 34 могили воїнів, що загинули в роки Другої світової війни. Відкритий 6 листопада 1957 року. Fallen Heroes Alley in Kiev 24.07.08.JPG
Некрополь Видубицького монастиря Печерський район, Видубицький чоловічий монастир 50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д. / 50.41667° пн. ш. 30.56806° сх. д. / 50.41667; 30.56806 Кілька поховань від колись численного кладовища, що збереглися. Некрополь Видубицького монастиря 01.jpg
Некрополь Києво-Печерської Лаври Печерський район, Києво-Печерська лавра 50°26′02″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д. / 50.43389° пн. ш. 30.55861° сх. д. / 50.43389; 30.55861 На території Лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної — генеральний суддя українського війська Василь Кочубей і полтавський полковник Іван Іскра. У церкві Спаса на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий. Pechersk 604.jpg
Некрополь Китаївської пустині Голосіївський район, Китаївська пустинь 50°22′01″ пн. ш. 30°32′32″ сх. д. / 50.36694° пн. ш. 30.54222° сх. д. / 50.36694; 30.54222 Поховання ченців, могила схиархімандрита Феофіла та кенотаф святого Феофіла. Monastic cemetery, Kytaiv (3).jpg
Братська могила похованих на кладовищі церкви Богородиці Пирогощої Подільський район, Церква Богородиці Пирогощої 50°27′48″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46333° пн. ш. 30.51639° сх. д. / 50.46333; 30.51639 Біля старої церкви Богородиці Пирогощої було невелике кладовище. Коли храм був знищений, знищили і поховання. У 1998 році, під час відбудови церкви, усі знайдені рештки поховали в братській могилі поблизу церкви.
Некрополь Свято-Покровського монастиря Голосіївської пустині Голосіївський район, Голосіївська пустинь 50°22′43″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д. / 50.37861° пн. ш. 30.51111° сх. д. / 50.37861; 30.51111 Виник на початку 2000-х років. Поховані Кисіль Володимир Карпович[2] (кримінальний авторитет Кисіль), генерал-майор ВМФ Хрустицький Володимир Владиславович (у чернецтві — Варлаам) Украина, Киев - Голосеевская пустынь (апрель-2009) 04.jpg
Німецьке кладовище на Ризькій вулиці Шевченківський район, Сирець 50°28′30″ пн. ш. 30°25′56″ сх. д. / 50.47500° пн. ш. 30.43222° сх. д. / 50.47500; 30.43222 Поховані військовополонені німці, що загинули в Сирецькому концтаборі German cemetery, Kyiv (2).jpg
Некрополь Флорівського Вознесенського монастиря Флорівський монастир 50°27′47″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.46306° пн. ш. 30.51361° сх. д. / 50.46306; 30.51361 поховані ігуменя монастиря Євпраксія, губернатор Кмиєва генерал-майор Семен Іванович Сукін, єпископ Феодор (Власов) Podol 25 09 13 220.jpg

Поодинокі поховання[ред. | ред. код]

Хто Місце Координати Фото
Ватутін Микола Федорович Маріїнський парк 50°26′48″ пн. ш. 30°32′18″ сх. д. / 50.44667° пн. ш. 30.53833° сх. д. / 50.44667; 30.53833 Грушевського Михайла вул. (Маріїнський парк) DSC 6648 NoFoP.JPG
Іванов Андрій Васильович Маріїнський парк 50°26′46″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. / 50.44611° пн. ш. 30.53944° сх. д. / 50.44611; 30.53944 Могила Андрія Іванова.jpg
Петро Конашевич-Сагайдачний Київський братський монастир 50°27′53″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.46472° пн. ш. 30.52000° сх. д. / 50.46472; 30.52000 Sahaydachny NaUKMA.JPG

Хто Місце Координати Фото
Малюшицький Микола Кирилович Стіна одного з корпусів НУБіПУ, вулиця Героїв Оборони, 13 50°23′02″ пн. ш. 30°29′48″ сх. д. / 50.384028° пн. ш. 30.496917° сх. д. / 50.384028; 30.496917 Могила Миколи Малюшицького.JPG
Богомолець Олександр Олександрович Меморіальний парк академіка О. О. Богомольця 50°26′25″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. / 50.44028° пн. ш. 30.52889° сх. д. / 50.44028; 30.52889 Могила Олександра Богомольця.JPG
Володимир (патріарх Київський) Софійська площа 50°27′10″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.453000° пн. ш. 30.515389° сх. д. / 50.453000; 30.515389 Могила київського патріарха Володимира.jpg

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія Києва
  2. на надгробку прізвище написане як «Кісіль»

Джерела[ред. | ред. код]