Клайд Бест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Клайд Бест
Клайд Бест
Клайд Бест
Клайд Бест на стадіоні «Вест Гема»
Болейн Граунд, серпень 2012 року
Особисті дані
Народження 24 лютого 1951(1951-02-24) (73 роки)
  Бермудські острови
Зріст 188 см
Громадянство  Бермудські острови
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1965–1968 Бермудські Острови «Сомерсет Троянс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1976 Англія «Вест Гем Юнайтед» 186 (47)
1975   США «Тампа-Бей Роудіс» 19 (6)
1976 США «Тампа-Бей Роудіс» 19 (9)
1977 США «Портланд Тімберс» 25 (7)
1977–1978 Нідерланди «Феєнорд» 23 (3)
1978–1981 США «Портланд Тімберс» 93 (41)
1981–1982 Канада «Торонто Бліззард» 22 (2)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1976 США «Тампа-Бей Роудіс» 4 (7)
1979–1980 США «Клівленд Форс» 30 (33)
1980–1981 США «Портланд Тімберс» 6 (2)
1981–1982 Канада «Торонто Бліззард» 18 (3)
1982–1984 США «Лос Анджелес Лазерс» 90 (29)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1968 Бермудські Острови Бермуди 2 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1997–1999 Бермудські Острови Бермудські острови
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клайд Бест (англ. Clyde Best, нар. 24 лютого 1951) — бермудський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Один з перших темношкірих футболістів Першого дивізіону Англії, у період з 1968 по 1976 рік відзначився 47-ма голами за «Вест Гем Юнайтед». Грав за національну збірну Бермудських островів.

Володар Кубка Англії з футболу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

На батьківщині в юні роки грав за бермудський «Сомерсет Троянс». У 16-річному віці переїхав до Англії, де підписав контракт з «Вест Гем Юнайтед». Після прибуття за ним доглядав капітан клубу Боббі Мур[1]. Він приписує Муру та його партнерам по «Вест Гему» Гаррі Реднаппу та Біллі Бондсу допомогу у боротьбі з расистськими проявими[1].

Будучи рдним з перших чорношкірих футболістів Англії, на Беста регулярно нападали расистські скандування з трибун[2], але дуже швидко став улюбленцем «Болейн Граунд». Він був сильним, потужним гравцем із навичками традиційного англійського центрального форварда, якого важко було позбавити ініціативи, коли він володів м'ячем та був непервершини у повітрі. 25 серпня 1969 року 18-річний Клайд дебютував за команду в нічийному (1:1) поєдинку проти «Арсеналу». Дебютним голом за «молотобійців» відзначився 3 вересня 1969 року в переможному (4:2) поєдинку проти «Галіфакс Таун». У 1973 році Бест замінив травмованого Боббі Фергюсона у воротах команди в поєдинку проти «Лідс Юнайтед»[3]. Протягом 7 сезонів у період між серпнем 1969 і січнем 1976 року зіграв 218 поєдинків та відзначився 58 голами за «Вест Гем»[4].

Бест також грав у нідерландській Ередивізі за Феєнорд, де його гру загалом розцінювали як невдалу, оскільки бермудець відзначився 3-ма голами в 23 матчах. Згодом грав у складі «Тампа-Бей Роудіс», «Портланд Тімберс» та канадський «Торонто Бліззард» у Північноамериканській футбольній лізі. Виступаючи за «Тампа-Бей Роудіс» у Soccer Bowl '75 відзначився голом на 88-й хвилині, щоб забезпечити перше чемпіонство NASL для «Роудіс» в переможному (2:0) поєдинку проти «Портленд Тімберс»[5]. Наступної весни привів «Роудіс» до чемпіонсства у шоубольній NASL 1976 року і був названий MVP турніру[6]. Найкращим бомбардиром «Роудіс» став протягом короткого сезону в шоубольному NASL 1976 року, відзначився 11 голами, 5 передачами при 27 очках[7]. Також виступав за американську команду «Клівленд Форс»

Завершив кар'єру у команді «Лос Анджелес Лазерс», за яку виступав протягом 1982—1984 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У 1967 році Бест представляв національну збірну Бермудських островів на Панамериканських іграх, його команда дійшла до фіналу, де її розгромила Мексика (4:0). 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бермудських островів.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у її формі 2 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років допомагав тренувати «Сан Дієго Сокерс»[8]. 1997 року очолив тренерський штаб клубу Бермудські острови. Наразі досвід тренерської роботи обмежується цим клубом.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Після закінчення тренерської кар’єри повернувся на Бермуди[1].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Бест введений до Національної спортивної зали слави Бермудських островів у 2004 році. У січні 2006 року нагороджений Орденом Британської імперії за заслуги перед футболом та громадою на Бермудських островах.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Вест Гем Юнайтед»
«Тампа-Бей Роудіс»
Бермудські острови

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bobby Moore: How an FA Cup night out soured England legend's West Ham career [Архівовано 14 Квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Martin Polley (11 вересня 2002). Moving the Goalposts: A History of Sport and Society in Britain since 1945. Routledge. с. 157–. ISBN 978-1-134-76688-8.
  3. Outfield players in goal [Архівовано 1 Січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. The Wonderful World of West Ham United statistics Clyde Best. westhamstats.info. Архів оригіналу за 16 Січня 2021. Процитовано 4 вересня 2015.
  5. Image: 1975-8-24+Soccer+Bowl+Report+2.jpg, (1583 × 908 px). 3.bp.blogspot.com. Архів оригіналу за 28 Серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2015.
  6. Image: 1976-3-27+Rowdies+vs+Lancers+id+Final+Report.jpg, (656 × 920 px). 2.bp.blogspot.com. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 4 вересня 2015.
  7. Gurney, Jack (28 березня 1976). Rowdies Win NASL Indoor Crown 6–4. Sarasota Herald-Tribune. с. 1D. Архів оригіналу за 15 Травня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  8. Clyde Best Football Bio Bermuda : Bernews.com. bernews.com. Архів оригіналу за 17 Жовтня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]