Клан Вемісс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінь клану Вемісс.
Тартан клану Вемісс.
Замок Вемісс.

Клан Вемісс (шотл. — Clan Wemyss) — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоуленда.

Гасло клану: Je pense — Я думаю (фр.)

Вождь клану: Майкл Вемісс (шотл. — Michael Wemyss)

Резиденція вождів клану: Замок Вемісс (шотл. — Wemyss Castle)

Історія клану Вемісс[ред. | ред. код]

Походження клану Вемісс[ред. | ред. код]

Назва клану Вемісс походить від гельського слова вайм — uaimh — печера. Печера Ферт-оф-Форт знаходиться на землі клану, біля замку, де знаходилась резиденція вождів клану. Замок Вемісс, що стоїть на землі Файф був резиденцією вождів клану Вемісс починаючи з ХІІ століття. Вожді клану Вемісс є одними з тих шляхетних шотландських сімей, що походять від кельтів з клану МакДаф і графів Файф.

Сер Майкл Вемісс разом зі своїм братом — сером Девідом Вемісс і з Скоттом Белварі був відправлений в Норвегію, щоб повернути дитину королеви Маргарет («Діву Норвегію») у 1290 році.

XIV століття — війна за незалежність Шотландії[ред. | ред. код]

Сер Майкл Вемісс присягнув на вірність королю Англії Едварду І Довгоногому у 1296 році, як і більшість вождів шотландських кланів. Але потім вождь клану Вемісс підняв свій клан на боротьбу за незалежність Шотландії і став під прапори Роберта Брюса. Під час війни замок Вемісс був розграбований та зруйнований англійськими військами. У 1315 році Майкл Вемісс був свідком актів та законів короля Шотландії Роберта Брюса і його підпис стоїть під цими документами. Син Майкла Вемісса — сер Девід Вемісс був серед тих шотландських вождів кланів, хто поставив свою печатку під знаменитою декларацією Арброт у 1320 році. Сер Девід був одним із гарантів звільнення короля Шотландії Девіда ІІ з англійського полону. Він був одним із заручників разом зі своїм сином як гарант виплати викупу Шотландією відправленого за короля.

XV–XVІ століття — війни кланів і англо-шотландська війна[ред. | ред. код]

У 1513 році вождь клану Вемісс — сер Девід де Вемісс був вбитий у битві під Флодден. Його онук — сер Джон Вемісс воював під прапорами графа Арран і брав участь у битві під Пінкі Клев у 1547 році.

Джон Вемісс був великим союзником Марія Стюарт, і саме в замку Вемісс Марія Стюарт вперше зустрілась зі своїм майбутнім чоловіком — Генрі Стюартом, лордом Дарнлі. Сер Джон Вемісс став лейтенантом Файф, Кінросс та Клекміннан у 1559 році. Він повів своїх людей під прапорами королеви Марії в битву під Лангсайд у 1568 році.

XVІІ — XVІІІ століття[ред. | ред. код]

Джон Вемісс був посвячений у лицарі в 1618 році і отримав титул баронета Нової Шотландії в 1625 році. Він отримав грамоту на володіння баронством Новий Вемісс в Канаді. Пізніше він отримав титул графа Вемісс і отримав грамоту особисто від короля Карла І на володіння землями Дунфермлайн (шотл. — Dunfermline). Джон Вемісс був Таємним радником, Верховним комісаром Генеральної Асамблеї Церкви Шотландії, і одним із депутатів Комітету станів. Джон Вемісс помер у 1649 році, і йому успадковував його єдиний син, Девід Вемісс — ІІ граф Вемісс. Він все життя займався своїми маєтками, землями, статками, зокрема, видобутком солі та вугільними шахтами. Він також побудував велику гавань Метіл у Файфі й значно розширив замок Вемісс, де він після реставрації монархії розважав короля Чарльза II в 1650 і 1651 роках. Девід Вемісс помер у 1679 році. Його син помер ще раніше, і маєтки успадкувала дочка — Маргарет Вемісс — ІІІ графиня Вемісс. Маргарет вийшла заміж за свого двоюрідного брата — Джеймса Вемісс — лорда Бернтайленда. Їхній син Давид Вемісс — IV граф Вемісс успадкував маєтки у 1705 році.

Девід Вемісс — IV граф Вемісс був номінований, як один з опікунів Договору Союзу з Англією. У 1707 році він став віце-адміралом Шотландії.

Джеймс Вемісс — Vграф Вемісс одружився на спадкоємиці полковника Френсіса Чарльза Чартеріса. Під час повстання якобітів у 1745 році син графа — Девід Вемісс — лорд Елхо приєднався до якобітів та їх лідера — Чарльза Едварда Стюарта в Единбурзі. Лорд Елхо супроводжував Стюарта і брав участь у битві під Куллоден. Потім він втік до Франції і супроводжував Чарльза Едварда Стюарта в Парижі. У цей час у Великій Британії він був визнаний винним у державній зраді, а його маєтки були конфісковані на користь корони. Він помер у Парижі в 1787 році. Те, що лишилось від маєтків та майна Джеймса Вемісса успадковував його другий син — Френсіс, що змінив своє прізвище на дівоче прізвище матері — Чартеріс. Саме від Френсіса походять нинішні графи Вемісс і нинішній вождь клану Вемісс. Тим часом, титул вождя клану Вемісс та маєтки у Файфі були передані п'ятому графському сину — Джеймсу Веміссу (1726–1786), що одружився з леді Елізабет Сазерленд з клану Сазерленд у 1757 році.

ХІХ — ХХ століття[ред. | ред. код]

Правнук Джеймса Вемісса одружився з Миллисент — дочкою леді Августи Гордон, і позашлюбною онукою короля Великої Британії Вільгельма IV. Їхній син, Майкл Вемісс одружився з леді Вікторією Кавендіш-Бентинк — останньою дочкою дочкою королеви Вікторії.

Замки клану Вемісс[ред. | ред. код]

  • Замок Вемісс (шотл. — Wemyss Castle) — розташований у Файфі. Резиденція вождів клану Вемісс.
  • Замок Елхо (шотл. — Elcho Castle) — належить лорду Елхо з клану Вемісс.

Вождь клану Вемісс[ред. | ред. код]

У 2011 вождь клану Вемісс одружився з Шарлотою Брістоу — дочкою полковника Ройла Брістоу Ікелтона з Ессексу.

Септи клану Вемісс[ред. | ред. код]

Elcho, Vemis, Vemys, Vemyss, Veymis, Weemes, Weems, Weemyss, Weimes, Weimis, Weims, Weimys, Wemes, Wemeth, Wemis, Wemise, Wems, Wemyes, Wemys, Wemyss, Wemysse, Weymes, Weymis, Weyms, Whymes, Whyms, Wymes, Wymess, Whims.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Clan Wemyss Profile scotclans.com. Retrieved 19 November 2013.
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 342–343.