Клан Гейг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нашоломник клану Гейг
Герб вождів клану Гейг
Замок Бемерсайд-хаус.

Клан Гейг (шотл. — Clan Haig) — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоулендсу.

  • Гасло клану: Роблю, що можу.
  • Вождь клану: Високоповажний Александр Гейг — ІІІ граф Гейг (нар. 1961)
  • Резиденція вождя клану: Замок Бемерсайд-хаус
  • Союзні клани: Воллес, Брюс
  • Ворожі клани: Дуглас

Історія клану Гейг[ред. | ред. код]

Походження клану Гейг[ред. | ред. код]

Шотландський поет ХІІІ століття Томас Рімер у свій час проголосив пророцтво «Тайд» про те, що Гейг буде володіти Бемерсайдом на віки вічні. Землі і замок Бемерсайд є у володіннях клану Гейг ось уже 800 років — від часів засновника клану Петруса де Гага (гельск. — Petrus de Haga). Історик Олександр Нісбет (шотл. — Alexander Nisbet) стверджував, що клан Гейг походить від піктів — найдавніших аборигенів Шотландії, можливо, походить від давніх бритів і таким чином належить до числа найдавніших шотландських кланів. Проте, очевидно, що прізвище вождів клану де Гага має норманське походження.

Вождь клану Гейг — Петрус де Гага згадується як свідок у грамоті яка була дарована Річарду де Морвіллю — констеблю Шотландії в абатстві Драйберг у 1162—1188 роках. Петрус де Гага згадується у багатьох грамотах як «Домінус де Бемерсайд» пан де Бемерсайд. Це вказує на те, що ще в ХІІ столітті клан Гейг був сильним кланом в Шотландії і його вожді були багатими і впливовими магнатами у той час.

Де Гага був серед шляхтичів, яких звинуватили в викраденні Джона де Біссета за вбивство графа Атолла у 1242 році.

ХІІІ — XIV століття[ред. | ред. код]

У ХІІІ столітті вожді клану Гейг мали титул барона. Наприкінці ХІІІ століття король Англії Едвард І Довгоногий, користуючись тим, що трон Шотландії виявився вакантним, захопив Шотландію і змусив вождів шотландських кланів присягнути йому на вірність і підписати відповідний документ — «Рагман роллс» у 1296 році. Серед імен вождів шотландських кланів у цьому документі є і вождь клану Гейг — барон Бемерсайд. Проте після цього вождь клану Гейґ підтримав повстання за незалежність Шотландії під проводом Вільяма Воллеса і брав участь у битві біля мосту Стіргінг у 1297 році. VI лерд Гейг був в армії Роберта Брюса — майбутнього короля вільної Шотландії і брав участь у битві під Баннокберн у 1314 році, хоча в той час йому було лише 17 років. Потім він загинув під час битви під Халідон-Хілл у 1333 році.

XV—XVI століття[ред. | ред. код]

У 1449 році Гілберт Гейг був командиром в лавах шотландської армії, яка перемогла англійську армію графа Нортумберленда в битві під Сарк. Гілберт Гейг також виступив проти зростаючої моці клану Дуглас. Син Гілберта Гейґа — Джеймс Гейг, був прихильником короля Шотландії Джеймса III. Коли король Джеймс III був убитий в 1488 році, вождь клану Гейг був змушений переховуватися, поки він не уклав мир з молодим королем Шотландії Джеймсом IV.

У 1513 році Вільям Гейг Бемерсайд загинув під час битви під Флодден. Проте, його син — Роберт Гейг — XIV лорд Гейг помстився за смерть батька під час битви під Анкрум-Мор у 1544 році, де він захопив в полон лорда Еверса — англійського командира. Лорд Еверс був поранений і Роберт Гейг відніс його до замку Бемерсайд, де він помер кілька днів по тому і клан Гейг поховав його в абатстві Мелроуз.

XVII століття[ред. | ред. код]

Протягом XVII століття клан Гейг терпів гоніння за свої релігійні переконання. Вождь клану Вільям Гейг — ХІХ лерд Гейг був писарем короля Шотландії під час правління королів Англії та Шотландії Джеймса VI та Карла I. ХХІ лорд Гейґ — Ентоні Гейг був переслідуваний за його членство в так званому «Товаристві друзів» — таємному релігійному товаристві, яке було потім заборонене в Шотландії та в Англії, і був кинутий за це за ґрати. У 1629—1630 роках чотири сини вождя були вбиті під час бойових дій на службі в короля Богемії.

XVIIІ — ХІХ століття[ред. | ред. код]

У ХІХ столітті рід вождів клану Гейг мало не урвався, коли маєтки клану успадкували три незаміжні дочки вождя клану. Проте вони передали маєтки та посаду вождя клану кузену — полковнику Артуру Бальфуру Гейгу, що належав до гілки Клакманан і був прямим нащадком XVII лорда Гейг. Він став ХХVIIІ лордом і вождем клану Гейг.

Замок Бемерсайд[ред. | ред. код]

Резиденція вождів клану Гейг — замок Бемерсайд-хаус був побудований у 1535 році з метою захисту від нападу англійців та ворожих шотландських кланів. У 1690 році замок був перебудований — були зроблені великі вікна та каміни. Потім замок неодноразово перебудовувався. Остання перебудова була здійснена Джорджом Гейґом — ІІ графом Гейг.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 156—157.