Клан Кіркпатрік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінь клану Кірпатрік.
Герб вождів клану Кірпатрік.
Замок Клозбурн.

Клан Кіркпатрік (шотл. - Clan Kirkpatrick) - клан Гілпатрік - один з кланів рівнинної частини Шотландії - Лоуленду. Є багато варіантів написання назви клану. На сьогодні клан не має визнаного герольдами Шотландії та лордом Лева вождя клану, тому цей клан називається в Шотландії «кланом зброєносців. Крім того багато хто вважає цей клан септою клану Дуглас, інші вважають, що цей клан - септа клану Колкагун.

Гасло клану: I mak sikkar - Я переконаюся

Землі клану: Дамфрісшир

Історична резиденція вождів клану: Замок Клозбурн (шотл. - Closeburn Castle)

Союзні клани: Брюс, Дуглас, Кемпбелл

Ворожі клани: Комін, Ліндсей, Чартеріс, Каррутерс, Ірвін

Історія клану Кіркпатрік[ред. | ред. код]

Походження клану Кіркпатрік[ред. | ред. код]

Клан бере свою назву від церкви святого Патріка в приході Клозебурн в Дамфрісширі, Шотландія. Буквальний переклад назви клану - «церква Патріка». Згідно історичної традиції клан Кіркпатрік полодіє землями Клозбурн з ІХ століття.

Вперше в історичних документах клан Кіркпатрік згадується в ХІІ столітті: в грамотах щодо земельної власності клану Брюс згадується Івон де Кіркпатрік (гельск. - Ivone de Kirkpatrick). Цей же Івон де Кірпатрік отримав від короля Шотландії Олександра ІІ королівську грамоту, що підтверджувала його право володіти землями.

XIV століття - війна за незалежність Шотландії[ред. | ред. код]

Роджер Кіркпатрік служив Роберту Брюсу, коли той убив Джона Червоного Коміна - вождя клану Комін в церкві в Дамфрісі. Коли відбулася сутичка в церкві, там був і Джон Комін і Роджер Кіркпатрік. Робер Брюс думав, що під час сутички вбив їх обох і з вигуком вибіг з церкви. В цей час Роджер Кіркпатрік вихопив закривавлений кинджал, яким був вбитий Джон Комін з вигуком: «Ай мак сіккар!» - «Я переконаюся!» Ці слова стали девізом клану і записані на гребені клану. У 1314 році Кіркпатрік був відправлений з посольством до Англії з сером Ніл Кемпбеллом. У нагороду за цю місію клан Кірпатрік отримав землі Редбург. Сер Роджер Кіркпатрік відзначився в 1355 році, коли він взяв штурмом замки Керлаверок та Далсвінтон, як на той час захопили англійські війська. У 1357 році Кіркпатрік був убитий його родичем - сера Джеймсом Ліндсей з клану Ліндсей під час приватної сварки. Титул вождя клану успадкував племінник сер Томас Кіркпатрік, який, що в 1409 році отримав від Роберта Стюарта - герцога Олбані титул барона Клозбурн та Редбург.

XVІ - XVІІ століття[ред. | ред. код]

У 1526 році виникла ворожнеча з кланом Чартеріс Клану. Про це є записи в книгах кримінального судочинства Піткерна, Шотландія. Джон Чартеріс Еймісфілд, разом зі своїм братом і двома синами були звинувачені у вбивстві Роджера Кіркпатріка та його сина Олександра Кіркпатріка в березені 1526 року.

У 1542 році онук сера Томаса Кіркпатріка - інший сер Томас Кіркпатрік був узятий в полон в битві під Солвей Мосс. Майно клану усмпадкувалося його двоюрідним братом. У 1685 році сер Томас Кіркпатрік Клохбурн отримав титул баронета Нової Шотландії за підтримку короля Англії та Шотландії Карла I під час громадянської війни. Особняк, що був побудований І баронетом згорів у пожежі. IV баронет Кіркпатрік - сер Джеймс Кіркпатрік продав маєтки Клозбурн (о, як він міг!).

У 1563 році Джон Каррутерс Гавмайнс з клану Каррутерс був звинувачений разом з Едвардом Ірвіном Боншоу - вождем клану Ірвін в нападі на клан Кіркпатрік та його землі Клозбурн та в вбивстві людей з клану Кіркпатрік.

Вільям Кіркпатрік, що з гілки Кіркпатрік Конхех був купцем в Малазі (Іспанія), він одружився зі стршою дочкою бельгійського барона. Його правнучка - Ежені де Монтіхо, стала імператрицею Франції, коли вона одружилась з Наполеоном III.

Замки клану Кірпатрік[ред. | ред. код]

  • Замок Клозбурн (шотл. - Closeburn Castle) - замок був головною резиденцією вождів клану Кірпатрік.
  • Замок Токхорвальд (шотл. - Torthorwald Castle)
  • Замок Тайнрон Дун (шотл. - Tynron Doon) - замок був місцем зустрічі вождя клану Кірпатрік та Роберта Брюса, що залишився там після вбивства Джона Комина.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Way, George and Squire, Romily. (1994). Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). pp. 411 - 412.
  • Coventry, Martin. (2008). Castles of the Clans: The Strongholds and Seats of 750 Scottish Families and Clans. pp. 315. ISBN 978-1-899874-36-1.
  • Way, George and Squire, Romily. (1994). Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). pp. 100 - 101.
  • Way, George and Squire, Romily. (1994). Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). pp. 370 - 371.