Клан Макгілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макгілл
шотл. гел. Mac an Ghoill
Гребінь клану Макгілл
Нашоломник: Фенікс у полум'ї[1]
Девіз клану лат. Sine Fine (Без кінця)[1]
Опис клану
Region Лоулендс
Вождь
Герб вождів клану Макгілл.
Ян Артур Олександр Макгілл
шотл. гел. Ian Arthur Alexander Makgill
XIV віконт Оксфуйрд
Історична резиденція Замок Оксенфурд


Клан Макгі́лл (англ. Clan Makgill, Clan MacGill, шотл. гел. Mac an Ghoill — клан Мак ан Гойлл) — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоулендсу.

Історія клану Макгілл[ред. | ред. код]

Походження клану Макгілл[ред. | ред. код]

Історик Джордж Фрейзер Блек стверджує, що назва клану Макгілл походить від гельського виразу Мак ан Гойлл, що означає «син жителя рівнин» або «син чужинця». Клан з такою назвою був відомий в Шотландії з ХІІІ століття. У 1231 році Моріс Макгейлл (гельск. — Maurice Macgeil) згадується як свідок у грамотах Молдена — графа Леннокса щодо земель церкви Святого Томаса Мученика в Арброах.

Джеймс Макгілл (1744—1813) — відомий меценат.

XVI—XVII століття[ред. | ред. код]

У часи правління короля Шотландії Джеймса V вождь клану Макгілл — Джеймс Макгілл з Галловея був відомим купцем в Единбургу. Потім він став ректором Единбургу. Він підтримав реформацію церкви. Його старший син — сер Джеймс Макгілл купив маєток Незер Ранкейлур (шотл. — Nether Rankeillour) — «Маєток Порожнечі» в землях Файф. Сер Джейсм Макгілл вивчав право в університеті Единбургу і пізніше був визнаний видатним вченим в галузі юридичних наук. Він став членом коледжу юстиції в червні 1554 року, а в серпні того ж року став головою сесії юристів. Сер Джеймс Макгілл отримав титул лорд Ранкейлур і став прихильником релігійного реформатора Джона Нокса. У 1561 році, коли Марія Стюарт повернулась до Шотландії і стала королевою, Джеймс Макгілл став членом Таємної ради. Але від був залучений до змови і вбивства секретаря королеви Річчі і в результаті цього був позбавлений титулів та посад і був змушений тікати з Единбургу. Через деякий час він був помилуваний, але йому було наказано перебувати на північ від річки Тей. У грудні 1657 року за допомоги регента Мореї Макгілл був повністю відновлений у своїх правах. Пізніше він був уповноваженим регента, що висунув звинувачення королеві, що вже була скинута з трону і перебувала у вигнанні. Пізніше він був послом Шотландії в Англії з місією до королеви Англії Єлизавети І в 1571 році та в 1572 році. Коли він був відсутній, на його будинок в Единбурзі напали прихильники королеви Марії Стюарт і вбили його дружину. Він помер у 1579 році і його титули і посади успадкував його молодший брат, що володів землями Кренстон-Рідделл і отримав посаду судді в 1582 році. Він отримав титул лорд Кренстон-Рідделл. Його землі, титули і посади успадкував його син Девід у 1594 році.

Йому успадкував його син — теж Девід — ІІІ лерд Кренстон-Рідделл, що помер у 1619 році не лишивши нащадків. Його брат — Джеймс Макгілл у 1627 році отримав титул баронета Нової Шотландії та посаду голови суду в 1629 році. У 1651 році він отримав титули пера та віконта Оксфуйрд. Він помер у 1663 році. Йому успадкував його син — Роберт Макгілл — ІІ віконт Оксфуйрд.

XVIII — ХХ століття[ред. | ред. код]

Роберт Макгілл — ІІ віконт Оксфуйрд мав сина — Томаса Макгілла, що помер у 1701 році, за 5 років до смерті батька. Таким чином у Роберта Макгілла не лишилося спадкоємців. Вільям Мейтленд — син Христини Макгілл — дочки ІІ віконта претендував на титул віконта, але на цей же титул претендував Джеймс Макгілл у 1734 році, що був VI лордом Ранкейллор. Палата лордів відмовилася прийняти позови і Джемса Макгілла, і Вільяма Майтленда. Титул лишився вакантним. Пізніше молодша сестра Христини Макгілл — Генрієтта отримала титул віконтесси Оксфуйрд, але вона померла в 1758 році не лишивши нащадків.

Маєток Незер-Ранкейллор пізніше успадкували нащадки Фредеріка Мейтленда — шотого сина графа Лодердейла. Пізніше його нащадки стали носити прізвище Мейтленд Макгілл. Девід Мейтленд Макгілл успадкував титул віконта Крайтона Френдграута і називав себе Мейтленд Макгілл Крайтон. Це була остання людина з цього клану, що мала одночасто посаду вождя клану Крайтон (Кріхтон). У 1980 році лорд Лева заборонив вождям шотландських кланів носити подвійні прізвища і очолювати два клани одночасно. У 1986 році Джордж Хаббард Макгілл був визнаний ХІІІ віконтом Оксфуйрд та вождем клану Макгілл.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Clan Macgill Profile scotclans.com. Retrieved 21 November 2013.
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 262—263.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Clan Macgill Profile scotclans.com. (англ.)