Клара Понтоппідан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клара Понтоппідан
Народилася 23 квітня 1883(1883-04-23)[1]
Копенгаген, Данія
Померла 22 січня 1975(1975-01-22)[1] (91 рік)
Hellerupd, Гентофте, Копенгаген (округ)d, Данія
Поховання Ordrup Cemeteryd
Громадянство Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність автобіографістка, кіноакторка, акторка озвучення
У шлюбі з Carlo Wiethd
IMDb nm0690702
Нагороди та премії

Клара Понтоппідан, також Клара Вієт, народжена Расмуссен (*23 квітня, 1883, Копенгаген, Данія — †22 січня 1975, Копенгаген, Данія) — данська акторка театру і кіно. Переважно знімалася у німих стрічках. Лавреатка премії Боділ за найкращу жіночу роль 1958 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Клара Расмуссен народилася в родині копенгагенського торговця Едуарда Гейнріха Расмуссена (1857-1901) та його дружини Сари Вільгельміни Кароліни Браммер (1859-1935). У 1892 році Клара поступила до Данської королівської балетної школи. Уперше вийшла на сцену 1901 року. Пізніше також навчалася в школі сценічного мистецтва Королівського театру. У 1905—1925 роках працювала в театрі Дагмар (дан. Dagmarteatret), а також короткий час у Театрі Александри[en]. З 1925 і до 1974 року виступала в Королівському театрі Данії.

Серед найвідоміших театральних ролей Клари Понтоппідан Саломея у постановці п'єси Кая Мунка «Ідеаліст» (1928), головна роль у виставі за п'єсою К'єлля Абелля «Анне Софі Гедвіг», роль пані Грузен у виставі «Parasitterne» за твором Карла Еріка Сої (1945).

Клара Понтоппідан є єдиною данською акторкою, яка знімалася в кіно протягом 70 років. Її дебютом став короткий фільм 1902 року, знятий Петером Ельфельтом, де вона з іншим студентом балету виконує па-де-де. Першим художнім фільмом, у якому вона знялася, став короткий фільм 1910 року, створений компанією «Regia Kunstfilm». Успіх у глядачів їй принесла робота в компанії «Nordisk Film», що туди вона перейшла 1911 року. Вона знялася в кількох стрічках режисера німого кіно Аугуста Блома, зокрема «Остання жертва білої работоргівлі» («дан. Den hvide slavehandels sidste offer») (1911), «Спокуси великого міста» (1911), «Вампір-танцюрист» (1912). Ці стрічки принесли їй світову відомість.

Перший шлюб взяла з актором Карло Вієтом[en], з яким розлучилися 1917 року. Вдруге одружилася з лікарем Повлом Понтоппіданом (1889—1953).

Будинок на вулиці Клари Понтоппідан у Копенгагені

На честь Клари Понтоппідан названо вулицю в Копенгагені — дан. Clara Pontoppidans Vej.

Вибіркова фільмографія[ред. | ред. код]

У данському кіноархіві зберігається 55 німих фільмів, у яких зіграла Клара Понтоппідан. Також вона знялася у 14 озвучених стрічках. Останньої стрічкою була комедія 1972 року «Takt og tone i himmelsengen», де вона зіграла другорядну героїню[2].

  • Портрет Доріана Грея (1910)
  • Відьми (1922)

Також знялася в двох фільмах режисера Карла Дреєра:

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Clara Pontoppidan. danskefilm.dk(дан.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]