Класифікація нафт
Класифіка́ція нафт — у світі існують різні хімічні, генетичні, промислові та товарні класифікації нафт, які знайшли своє відображення у відповідних нормативних документах. В основу технологічної класифікації нафт покладено вміст сірки в нафтах і світлих нафтопродуктах, вихід фракцій, що википають при температурах до 350°С, потенційний вміст та індекс в'язкості базових мастил і вміст парафіну.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Класифікація нафт — розподіл нафт на класи, типи, групи і види.
За складом дистилятної частини нафти ділять на п'ять класів: метанова, метано-нафтенова, нафтенова, метано-нафтено-ароматична і нафтено-ароматична.
За вмістом сірки нафту ділять на малосірчисту (до 0,5 %), сірчисту (0,5-2 %) і високосірчисту (понад 2 %).
За вмістом фракцій, що википають при перегонці до температури 350°С, її ділять на типи: Т1 (понад 45 %), Т2 (30-45 %), Т3 (менше 30 %).
За вмістом базових мастил нафти ділять на чотири групи: М1 (понад 25 %), М2 (20-25 %), М3 (15-20 %) і М4 (менше 15 %).
За вмістом твердих парафінів її ділять на три види: П1 (менше 1,5 %), П2 (1,5-6 %), П3 (понад 6 %).
За вмістом смол і асфальтенів нафту ділять на малосмолисту (до 10 %), смолисту (10-20 %) і високосмолисту (понад 20 %).
У практиці застосовується умовний поділ нафти на легку, середню і важку відповідно до густини до 850, 850—950 і понад 950 кг/м3.
| Класифікація нафт за вмістом сірки, парафіну, асфальтенів, виходом фракцій, дистилятних і залишкових олив, в'язкістю і густиною | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| За вмістом загальної сірки нафти поділяють на три класи: | В залежності від виходу фракцій, що википають при температурах до 350ºС нафти поділяються на три типи: | За сумарним вмістом дистилятних і залишкових олив — на чотири групи: | За величиною індексу в'язкості олив є 2 підгрупи нафт: | За вмістом парафіну — три види: | За вмістом смол і асфальтенів нафту поділяють на: | Залежно від густини при 20ºС нафти поділяють на три групи: |
| І — малосірчисті (до 0,5 %); | Т1 — не менше 45 %; | М1 — не менше 25 % в перерахунку на нафту; | И1 (>85) та | П1 — не більше 1,5 %; | 1 — легкі (до 850 кг/м3); | малосмолиста ( до 10 %) |
| ІІ — сірчисті (0,51—2,0 %); | Т2 — (30—44,9 %); | М2 — (15—25 %) в перерахунку на нафту і не менше 45 % в перерахунку на мазут; | И2 (40—85). | П2 — (1,51—6,0 %); | 2 — середні (850—890 кг/м3); | смолисту (10—20 %) |
| ІІІ — високосірчисті (понад 2,0 %). | Т3 — менше 30 %. | М3 — відповідно 15—25 % і 30—45 %; | П3 — понад 6 %. | 3 — важкі (понад 890 кг/м3). | високосмолисту (понад 20 %). | |
| М4 — менше 15 % в перерахунку на нафту. | ||||||
За видом нетрадиційних колекторів: shale oil- сланцева нафта, Oil sands — нафтоносні піски, Tight oil — нафта щільних колекторів.
У нафтовій промисловості, найчастіше застосовується класифікація нафти за місцем видобутку, густиною та вмістом сірки. Нафти із певних джерел та із встановленим хімічним складом поділяються на марки або сорти, найвідомішими серед яких є три елітні сорти (також маркерні):
У той час як загалом виділяється близько 160 марок нафти, що підлягають міжнародній торгівлі[1], три вказані вище сорти використовуються як головні покажчики світових цін на нафту.
Окремі різновиди нафт[ред. | ред. код]
- Сира нафта
- Нафта концесійна
- Ньютонівська нафта
- Нафта, недонасичена газом
- Нафта чиста
- Нафта асфальтової основи
- Нафта малосмолиста
- Нафта малопарафіниста
- Нафта жива
- Нафта чорна
- Нафта сильносмолиста
- Нафта стабілізована
- Нафта газована
- Нафта смолиста
- Нафта насичена газом
- Високосірчиста нафта
- Малосірчиста
- Сірчиста нафта
- Нафта пластова
Див. також[ред. | ред. код]
- Класифікація нафт за вмістом сірки, парафіну і смол
- Класифікація нафт за В.Т.Малишеком
- Класифікація нафт за хімічним складом
- Технологічна класифікація нафт
- Єдина уніфікована програма дослідження нафт
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Energy Information Administration — Pricing Differences Among Various Types of Crude Oil. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 9 квітня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Ошовський В. В., Білецький В. С. Основи хімії і фізики горючих копалин. (Підручник з грифом Мінвузу). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 640 с.
- Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: (5-ти мовний укр.-рос.-англ.-фр.-нім.): в 2 т. / В. С. Бойко, Р. В. Бойко. — Київ, 2004—2006. — Т. 1 : А-К: близько 4800 ст. — Київ: Міжнар. екон. фундація, 2004. — 551 с.
- Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — ISBN 9789669191403.