Класифікація нафт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Класифіка́ція нафт — у світі існують різні хімічні, генетичні, промислові та товарні класифікації нафт, які знайшли своє відображення у відповідних нормативних документах. В основу технологічної класифікації нафт покладено вміст сірки в нафтах і світлих нафтопродуктах, вихід фракцій, що википають при температурах до 350°С, потенційний вміст та індекс в'язкості базових мастил і вміст парафіну.

Класифікація нафт
За вмістом загальної сірки нафти поділяють на три класи: В залежності від виходу фракцій, що википають при температурах до 350ºС нафти поділяються на три типи: За сумарним вмістом дистилятних і залишкових олив — на чотири групи: За величиною індексу в'язкості олив є 2 підгрупи нафт: За вмістом парафіну — три види: За вмістом смол і асфальтенів нафту поділяють на: Залежно від густини при 20ºС нафти поділяють на три групи:
І — малосірчисті (до 0,5 %); Т1 — не менше 45 %; М1 — не менше 25 % в перерахунку на нафту; И1 (>85) та П1 — не більше 1,5 %; малосмолисту (до 10 %), 1 — легкі (до 850 кг/м3);
ІІ — сірчисті (0,51—2,0 %); Т2 — (30—44,9 %); М2 — (15—25 %) в перерахунку на нафту і не менше 45 % в перерахунку на мазут; И2 (40—85). П2 — (1,51—6,0 %); 2 — середні (850—890 кг/м3); смолисту (10—20 %)
ІІІ — високосірчисті (понад 2,0 %). Т3 — менше 30 %. М3 — відповідно 15—25 % і 30—45 %;\ П3 — понад 6 %. 3 — важкі (понад 890 кг/м3). високосмолисту (понад 20 %).
М4 — менше 15 % в перерахунку на нафту.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]