Кластер (хімія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кластер (рос. кластер, англ. cluster, нім. Cluster m, Klaster m) –

  1. Багатоядерні комплексні сполуки, в основі яких лежить об’ємний скелет (чарунка, комірка) з атомів металів, зв’язаних між собою. Найчастіше чарунка має форму правильного поліедра й оточена лігандами, якими можуть бути молекули органічних і металорганічних сполук. Кластери іноді можуть виникати в міжфазній зоні “субстрат-адгезив” при переробці корисних копалин, зокрема при брикетуванні вугілля з органічним зв’язуючим, масляній агломерації вугілля тощо.
  2. Структуровані об’єкти води, в яких молекули води зв’язані різними Н-зв’язками, наприклад, структури типу (Н3О2+).

Ізольовані кластери (можуть зустрічатися, наприклад, у мікропорах розміром порядку нм) мають обмежену поступальну і більш високу обертальну рухливість. У повністю кластеризованій об’ємній воді кластери мають меншу рухливість, ніж ізольовані кластери.

Література[ред.ред. код]