Перейти до вмісту

Клаудіо Бальйоні

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клаудіо Бальйоні
італ. Claudio Baglioni
Основна інформація
Повне ім'яітал. Claudio Enrico Paolo Baglioni Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження16 травня 1951(1951-05-16) (75 років)
Місце народженняРим, Італія
Роки активностіз 1970
Громадянство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівак, поет, диригент, композитор, сценарист, автор-виконавець, студійний музикант, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаРимський університет ла Сапієнца Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрипоп Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиCBS[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Автограф
baglioni.it Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Клаудіо Бальйоні (італ. Claudio Baglioni) (Народився 16 травня 1951) — італійський музикант і виконавець, автор офіційного гімну Олімпійських ігор в Турині 2006 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Свою музичну кар'єру Бальоні почав в 1965 році, виступивши в конкурсі юних талантів, що проходив у Римському районі Центоцелле. За період з 1965 по 1968 роки він пише сюїту на поему Едгара Алана По «Анабель Лі» і запрошується на пробний запис в Radio Corporation of America (RCA). У 1970 році співак взяв участь в конкурсі «Disco per l'estate» з композицією «Una favola blu», а з піснею «Signora Lia» виступив на «Festivalbar» — фестивалі на якому в 1974-му він стане переможцем з піснею «E tu». А в 70-му був випущений 1-й альбом, який так і називався «Claudio Baglioni». Але розкуповувався він неохоче і був незабаром вилучений з продажу. Однак подальший за цим 2-й альбом «Un cantastorie dei giorni nostri» мав гучний успіх завдяки композиції «Questo piccolo grande amore». У своє перше турне Бальоні вирушив 1973 року. Цей рік можна по праву назвати роком «Gira che ti rigira amore bello». 4 серпня 1973 році Клаудіо одружується з Паолою Массарі.

У 1974 році спільно з Вангелісом в Парижі записується альбом «E tu», а в 1975-му — «Sabato pomeriggio» з аранжуваннями Луїса Енріке Бакалова.

У 1977-му Бальоні випускає альбом «Solo» і їде в турне по Сполучених Штатах і Канаді.

У 1978 році він випустив альбом «E tu come stai», виданий вже на CBS.

У 1981 році альбом «Strada facendo» завоював величезну популярність і Клаудіо Бальоні проводить серію концертів на стадіонах і в спортивних палацах.

У 1982 році в нього народився син Джованні, і цій події Клаудіо присвятив пісню «Avrai». А турне в підтримку альбому «Alé-oó» мало просто шалений успіх.

У 1985-му пишеться «La vita è adesso», роком же пізніше відбулося турне «Ассоль», 3-годинна феєрія майстерності вокалу, гітари та клавішних. Потім два роки роботи привели до створення альбому «Oltre», в записі якого взяли участь видатні музиканти сучасності, як-от Пако де Лючіани, Піно Даніеле, Міа Мартіні, Філ Палмер, Тоні Левін та ін. Потім була бурхлива концертна діяльність аж до 1994 року.

У 1995-му Бальоні створює «Io sono qui», за яким слід «Tour Rosso» — серія виступів під дахами спортивних палаців, а влітку 98-го мрія Бальоні виступати на найбільших стадіонах Італії стає дійсністю.

У 1999 році виходить альбом «Viaggiatore sulla coda del tempo».

У 2003 році з виходом «Sono io, l'uomo della storia accanto» Бальоні завойовує премію «Lunezia». Після цього вийшли «Crescendo e cercando» і збірник творчості «Tutti qui — Collezione dal 1967 al 2005», «Gli altri tutti qui — Seconda collezione dal 1967 al 2006», «Quelli degli altri tutti qui» і «Buon viaggio della vita».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • World Music Award 2014
    • Номінація у категорії «Найкращий живий виступ»
    • Номінації у категорії «Найкращий світовий альбом»
    • Номінації у категорії «Артист року»
    • Номінації у категорії «Кращий світовий виконавець»

Джерела

[ред. | ред. код]