Перейти до вмісту

Клаудіо Вілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клаудіо Вілла
Основна інформація
Повне ім'яітал. Claudio Pica Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження1 січня 1926(1926-01-01)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняРим, Королівство Італія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті7 лютого 1987(1987-02-07)[4][2] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіПадуя, Венето, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіінфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1946
Громадянство Італія
 Королівство Італія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїактор, співак, студійний музикант, автор-виконавець, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голостенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрипоп Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімиClaudio Villa Редагувати інформацію у Вікіданих
Членствомасонство Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У шлюбі зMiranda Bonansead Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиManuela Villad Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Клаудіо Вілла (італ. Claudio Villa; Рим, 1 січня 1926 року Падуя, 7 лютого 1987 року) італійський співак. Іноді він виступав автором, на його ім'я записано 35 пісень. За всю свою кар'єру він продав 45 мільйонів платівок в усьому світі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в кварталі Трастевере в Римі. За свою кар'єру він записав понад 3000 пісень, продав 45 мільйонів платівок і знявся в 25 мюзиклах. Батьки дали йому ім'я «Клаудіо» на честь Клаудіо Серіо. На фірмі звукозапису «Fonit Cetra» він записав багато відомих пісень, таких як «'A Tazza 'E Cafe'».

Клаудіо Вілла (в центрі) і Маріо Треві, 1962 рік

Клаудіо Вілла розділяє з Доменіко Модуньо рекорд за кількістю перемог на Фестивалі пісні в Сан-Ремо — чотири рази. Вілла перемагав там у 1955, 1957, 1962 і 1967 роках[5]. У 1962 і 1967 роках він представляв Італію на Конкурсі пісні на приз Євробачення: в 1962 році з піснею «Addio, addio» посів 9-те місце, а у 1967 з «Non andare più lontano» — 11-е[6].

Вілла помер у 1987 році; на його надгробку написано слова «Життя — ти прекрасна, смерть — ти тхнеш» (Vita sei bella, morte fai schifo). Про його смерть у 1987 році від серцевого нападу оголосив у прямому ефірі Піппо Баудо в останню ніч фестивалю Сан-Ремо. Його могила, оточена барельєфом і настінними розписами з нагоди 20-ї річниці смерті, знаходиться на кладовищі Сан-Себастьяно у Рокка-ді-Папа, недалеко від Риму, де він жив протягом багатьох років зі своєю сім'єю.

У Північній Америці співак був практично невідомим до 1996 року, поки не вийшов фільм «Довга ніч», співрежисерами якого були Стенлі Туччі і Кемпбелл Скотт[en]. Фільм, у якому звучать три пісні Клаудіо Вілла, отримав міжнародне визнання.[7]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Дискографія Клаудіо Вілла[it]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільмографія Клаудіо Вілла[it]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. 1 2 Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с.
  3. Carnegie Hall linked open data — 2017.
  4. https://pantheon.world/profile/person/Claudio_Villa
  5. Antonella Scutiero (10 лютого 2015). Sanremo, 13 curiosità sul Festival. Lettera43 (італ.). NEWS 3.0 S.p.A. via Garofalo 31, 20133 Milano. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
    Massimo Poggini, официальный биограф Васко Росси и Лучано Лигабуэ (8 лютого 2013). Tutti i vincitori di Sanremo (…e Berlusconi esterna). Блог на сайте Gazzetta dello Sport.it (італ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
    Chi ha vinto più festival di Sanremo?. Sapere.it. Архів оригіналу за 30 Червня 2020. Процитовано 28 листопада 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 30 червня 2020? (довідка)
    Chi ha vinto più volte il Festival di Sanremo?. Il Post. 11 лютого 2015. Архів оригіналу за 1 Липня 2020. Процитовано 28 листопада 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 1 липня 2020? (довідка)
    Sanremo: L'albo d'oro dei vincitori (італ.). ANSA.it. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 30 Червня 2020. Процитовано 2015–11028. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 30 червня 2020? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  6. Emanuele Lombardini, Alessandro Pigliavento. Guida all'Eurovision Song Contest 2013 (PDF). Euofestival News (EurofestivalNEWS.Com). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
    OGAE Italy: L'Italia all'Eurofestival (італ.). Il Fan Club Italiano dell'Eurofestival. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2015.
  7. Big Night Original Motion Picture Soundtrack, liner notes.

Посилання

[ред. | ред. код]