Клаудіо Каніджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Клаудіо Каніджа
Caniggia atalanta.jpg
Клаудіо Каніджа у складі «Аталанти» в сезоні 1999-00
Особові дані
Повне ім'я Клаудіо Пауль Каніджа
Народження 9 січня 1967(1967-01-09) (52 роки)
  Ендерсон, Аргентина
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
1982—1985 Аргентина «Рівер Плейт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1985–1988 Аргентина «Рівер Плейт» 53 (8)
1988–1989 Італія «Верона» 21 (3)
1989–1992 Італія «Аталанта» 85 (26)
1992–1994 Італія «Рома» 15 (4)
1994–1995 Португалія «Бенфіка» 23 (8)
1995–1998 Аргентина «Бока Хуніорс» 74 (32)
1999–2000   Італія «Аталанта» 17 (1)
2000–2001 Шотландія «Данді» 21 (7)
2001–2003 Шотландія «Рейнджерс» 50 (12)
2003–2004 Катар «Катар СК» 15 (5)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1987–2002 Аргентина Аргентина 50 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клаудіо Каніджа (ісп. Claudio Caniggia, нар. 9 січня 1967, Ендерсон) — колишній аргентинський футболіст, фланговий півзахисник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 9 січня 1967 року в місті Ендерсон в провінції Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Рівер Плейт». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1985 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 53 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини, став володарем Кубка Лібертадорес та володарем Міжконтинентального кубка.

Згодом, з 1988 по 1995 рік, пребрався до Європи, де грав у складі «Верони», «Аталанти», «Роми» та «Бенфіки». Під час виступів за римський клуб, 21 березня 1993 після домашнього матчу з «Наполі», що завершився з рахунком 1:1, в аналізі проби на допінг у аргентинця були виявлені сліди кокаїну, за що Клаудіо Каніджа був відлучений від футболу на 13 місяців.

Після невдалого вояжу до Європи, повернувся на батьківщину, де 1995 роу підписав контракт з «Бока Хуніорс», заклятим ворогом клубу, в якому він починав свою кар'єру. Тут він грав у зв'язці зі своїм другом Дієго Марадоною. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем команди. У складі «Бока Хуніорс» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 голу за гру першості.

Пістя цього Клаудіо знову повертається у Європу, де протягом 19992003 років захищав кольори «Аталанти», «Данді» та «Рейнджерса». Крім того, під час виступів за команду з Глазго додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Шотландії, став дворазовим володарем Кубка Шотландії та дворазовим володарем Кубка шотландської ліги.

Завершив професійну ігрову кар'єру у катарському клубі «Катар СК», за який виступав протягом 20032004 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

10 червня 1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у формі головної команди країни 50 матчів, забивши 16 голів. Частково перешкодив футболісту проявити себе в національній команді і конфлікт з тренером Даніелем Пассареллою. Тренер зажадав, щоб всі гравці перед ЧС-1998, заради зміцнення дисципліни, коротко постриглися. І якщо Габрієль Батістута погодився розлучитися зі своєю зачіскою, то Фернандо Редондо і Клаудіо Каніджа відкрито висміяли дивну вимогу Пассарелли і не поїхали на світову першість.

У складі збірної був учасником домашнього Кубка Америки 1987 року, розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, на якому команда здобула бронзові нагороди, чемпіонату світу 1990 року в Італії, де разом з командою здобув «срібло», розіграшу Кубка Америки 1991 року у Чилі, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Конфедерацій 1992 року у Саудівській Аравії, здобувши того року титул переможця турніру, чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Рівер Плейт»: 1985-86
«Глазго Ранджерс»: 2002-03
«Рейнджерс»: 2002, 2003
«Рейнджерс»: 2002, 2003
«Рівер Плейт»: 1986
«Рівер Плейт»: 1986
1991
1992

Посилання[ред. | ред. код]