Клаудіо Маґріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаудіо Маґріс
італ. Claudio Magris
Friedenspreis-ffm-2009-magris-012-a.jpg
Народився 10 квітня 1939(1939-04-10)[1][2][3] (80 років)
Трієст, Італія[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність журналіст, письменник, перекладач, есеїст, політик, сценарист, професор, германіст
Alma mater Туринський університет
Мова творів італійська[5] і німецька
Жанр есей і роман
Magnum opus Q3015744?
Членство Національна академія деї Лінчеї, Академія наук і літератури в Майнці[d], Геттінгенська академія наук, Німецька академія мови і поезії, Берлінська академія мистецтв і Європейська академія[6]
Партія незалежний політик
Нагороди
Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Knight of the Order of Merit of the Italian Republic Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво»

премія Еразма (2001)

Орден за заслуги в галузі мистецтв і науки

Премія миру німецьких книгарів (2009)

Премія принцеси Астурійської в галузі літератури[d] (2004)

премія Вілениці

Премія Багутта (1987)

Prix du Meilleur Livre Étranger[d] (1990)

Премія Стрега (1997)

Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (2009)

Премія Антоніо Фельтрінеллі

Премія Франца Кафки (2016)

Sikkens Prize[d] (1999)

FIL Award[d] (2014)

honorary doctorate of the National University of San Marcos[d]

почесний доктор[d] (2006)

Manès-Sperber-Preis[d] (1987)

honorary doctorate of the University of Murcia[d] (2014)

Лейпцизька книжкова премія за внесок до європейського взаєморозуміння (2001)

Австрійська державна премія з європейської літератури (2005)


Клаудіо Маґріс у Вікісховищі?

Клаудіо Маґріс (італ. Claudio Magris, 10 квітня 1939, Трієст) — італійський письменник, журналіст, есеїст, дослідник австрійської і німецька культури.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Туринський університет. 1966 року опублікував свою докторську дисертацію «Габсбурзький міф у австрійській літературі». З 1978 року викладав новітню німецьку літературу в Трієстинському університеті. Був обраний депутатом в сенат Італії (19941996). Регулярно дописує в італійську газету Corriere della Sera.

Мешкає у Трієсті, де переважно послуговується трієстським діалектом, досить відмінним від стандартної італійської[7]

Творчість[ред. | ред. код]

З прози Маґріса найвідомішим є роман «Мікросвіти» (1997, премія Стрега). Есеїстика Маґріса присвячена Центральній Європі (книжка «Дунай», 1986, премія Багутта, перекладена понад 30 мовами), Габсбурзькому міфу, творчості Е. Т. А. Гофмана, Г. Ібсена, А. Шніцлера, Італо Звево, Й. Рота, Р. Музиля, Г. Гессе та ін. Перекладав твори Ібсена, Кляйста, Бюхнера, Ґрільпарцера та ін.

Визнання[ред. | ред. код]

Лауреат премій Фельтрінеллі (1987), «Стрега» (1997), Еразмус (2001), принца Астурійського (2004), Державної премії Австрії з європейської літератури (2005), Премії миру німецьких книгарів (2009), премії Шарля Вейонна за есеїстику (2009). Австрійський почесний знак За науку і мистецтво 1 класу. Член Берлінської академії мистецтв (2001).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Драма[ред. | ред. код]

Есе[ред. | ред. код]

  • Il mito absburgico nella letteratura austriaca moderna (1963).
  • Wilhelm Heinse (1968)
  • Tre studi su Hoffmann (1969)
  • Lontano da dove. Joseph Roth e la tradizione ebraico-orientale (1971).
  • Itaca e oltre e Trieste. Un ' identità di frontiera (1982)
  • L'anello di Clarisse (1984).
  • Danubio (1986, французька премія за найкращу іноземну книгу, 1990).
  • Utopia e disincanto. Saggi 1974—1998 (1999).
  • L'infinito viaggiare (2005, подорожні нотатки).
  • La storia non è finita (2006).
  • Alfabeti (2008)
  • Livelli di guardia. Note civili (2006—2011) (2011)
  • La letteratura è la mia vendetta (2012, з Маріо Варгасом Льосою)

Листування, інтерв'ю[ред. | ред. код]

  • Ti devo tanto di ciò che sono. Carteggio con Biagio Marin, a cura di Renzo Sanson, Collana Saggi, Milano, Garzanti, 2014, ISBN 978-88-11-68758-0.
  • Marco Alloni intervista Claudio Magris, Comportati come se fossi felice, Wingsbert House, 2015, ISBN 978-88-99276-30-0.

Література[ред. | ред. код]

  • Governatori L. Claudio Magris: l'opera saggistica e narrativa. Trieste: LINT, 1999
  • Rica A. de la. Estudio sobre Claudio Magris. Pamplona: Ediciones Universidad de Navarra, 2000
  • Lubrani S. Ritratto: Claudio Magris. Pescara: Tracce, 2001
  • Haakman A. De grens: een essay over Claudio Magris. Groningen: Boekhandel Godert Walter, 2001
  • Pellegrini E. Epica sull'acqua: l'opera letteraria di Claudio Magris. Bergamo: Moretti & Vitali, 2003
  • Aversa Y. Claudio Magris, la escritura en la frontera. Cuenca: Ediciones de la Universidad de Castilla-La Mancha, 2004
  • Maffia D. Risalendo il Danubio. Roma: Lepisma, 2005

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Берлінська академія мистецтв — 1993.
  3. BD Gest'
  4. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119130513 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. https://www.ae-info.org/ae/User/Magris_Claudio
  7. Розмова Клаудіо Маґріса з Мартіном Шельцом In: FAZ. vom 23. April 2014, S. 12.

Посилання[ред. | ред. код]