Клаус фон Болен унд Гальбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаус фон Болен унд Гальбах
Claus Arthur Arnold von Bohlen und Halbach
Народився 18 вересня 1910(1910-09-18)
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 10 січня 1940(1940-01-10) (29 років)
Гюртгенвальд, Дюрен, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Третій Рейх
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність підприємець
Alma mater Коледж Бейлліол
Військове звання Обер-лейтенант
Батько Густав Крупп
Мати Берта Крупп
Брати, сестри
Нагороди Нагрудний знак пілота

Клаус Артур Арнольд фон Болен унд Гальбах (нім. Claus Arthur Arnold von Bohlen und Halbach; 18 вересня 1940, вілла Гюґель, Ессен - 10 січня 1940, Айфель) - німецький підприємець і офіцер, обер-лейтенант люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

Густав Крупп із дружиною та дітьми (1928). Клаус - крайній праворуч.

Третій син промисловця Густава Круппа і його дружини Берти. Значну частину юності провів на сімейній віллі Гюґель в Ессені. Закінчив коледж Бейлліол в Оксфорді. Клаус вважався найбільш талановитим сином Густава Круппа, тому батьки навіть планували зробити його спадкоємцем замість старшого сина Альфріда. В 1938 році Клаус успадкував від Артура Круппа завод Berndorfer Metallwarenfabrik в Австрії. Після аншлюсу завод був приєднаний до концерну Круппів і Клаус почав ним керувати.

Як офіцер люфтваффе, 10 січня 1940 року Клаус взяв участь у випробуванні нової моделі протигазу. Під час випробування літак, яким керував Клаус, розбився, і він загинув разом із другим пілотом. Похований на сімейній ділянці цвинтаря Бреденай в Ессені.

Нагороди[1][ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Клауса названі вулиця в Ессені (нім. Klausstraße) і район Нордгорна Клаусгайде. В 1938—1945 роках ім'я Клауса також носила вулиця в Магдебурзі.

В 1914 році Густав і Берта Круппи заснували маєток і назвали його на честь Клауса - Гут Клаусгайде.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bohlen und Halbach, von, Claus Arthur Arnold - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 2019-03-06. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Thomas Rother: Die Krupps. Durch fünf Generationen Stahl. Campus Verlag GmbH, Frankfurt am Main 2001, ISBN 978-3-404-61516-2 (seit 1. Juli 2007), ISBN 3-404-61516-6.
  • William Manchester: Krupp – Chronik einer Familie. Kindler Verlag, München 1978, ISBN 3-453-55045-5.
  • Bernt Engelmann: Krupp. Die Geschichte eines Hauses – Legenden und Wirklichkeit. Goldmann Verlag, München 10/1986. ISBN 3-442-08532-2.
  • Norbert Mühlen: Die Krupps. Heinrich Scheffler Verlag, Frankfurt am Main 1965, rororo-Taschenbuchausgabe.
  • Gert von Klass: Aus Schutt und Asche – Krupp nach 5 Menschenaltern. Reiner Wunderlich Verlag, Tübingen 1960.
  • Wilhelm Berdrow: 125 Jahre Krupp. Ausgabe V. 20. November 1811/1936.
  • Tilo von Wilmowsky: Rückblickend möchte ich sagen. Gerhard Stalling Verlag, Oldenburg/Hannover 1961.
  • Renate Köhne-Lindenlaub: Die Villa Hügel. Unternehmerwohnsitz im Wandel der Zeit. Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2008, ISBN 978-3-422-02134-1.
  • Ralf Stremmel: 100 Jahre Historisches Archiv Krupp – Entwicklungen, Aufgaben, Bestände. Deutscher Kunstverlag, Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2005, ISBN 3-422-06568-7.
  • Klaus Tenfelde: „Krupp bleibt doch Krupp“ – Ein Jahrhundertfest. Klartext Verlag, Essen 2005, ISBN 3-89861-364-X.
  • Ernst Schröder: Krupp – Geschichte einer Unternehmerfamilie. Muster-Schmidt Verlag, Zürich/Göttingen 1968/1991 (4. Aufl.), ISBN 3-7881-0005-2