Клаус фон Болен унд Гальбах

Клаус фон Болен унд Гальбах
нім. Claus Arthur Arnold von Bohlen und Halbach
Народився	18 вересня 1910(1910-09-18) Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	10 січня 1940(1940-01-10) (29 років) Гюртгенвальд, Дюрен, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Третій Рейх
Країна	Німецька імперія
Діяльність	підприємець
Alma mater	Коледж Бейлліол
Військове звання	Оберлейтенант
Батько	Густав Крупп
Мати	Берта Крупп
Брати, сестри	Вальдраут фон Болен унд Гальбах, Ірмгард Айленштайн, Альфрід Крупп, Арнольд фон Болен унд Гальбах, Бертольд фон Болен унд Гальбах, Гаральд фон Болен унд Гальбах і Екберт фон Болен унд Гальбах
Нагороди	Нагрудний знак пілота

Клаус Артур Арнольд фон Болен унд Гальбах (нім. Claus Arthur Arnold von Bohlen und Halbach; 18 вересня 1910, вілла Гюґель, Ессен — 10 січня 1940, Айфель) — німецький підприємець і офіцер, оберлейтенант люфтваффе.

Біографія

Густав Крупп із дружиною та дітьми (1928). Клаус - крайній праворуч.

Третій син промисловця Густава Круппа і його дружини Берти. Значну частину юності провів на сімейній віллі Гюгель в Ессені. Закінчив коледж Бейлліол в Оксфорді. Клаус вважався найбільш талановитим сином Густава Круппа, тому батьки навіть планували зробити його спадкоємцем замість старшого сина Альфріда. В 1938 році Клаус успадкував від Артура Круппа завод Berndorfer Metallwarenfabrik в Австрії. Після аншлюсу завод був приєднаний до концерну Круппів і Клаус почав ним керувати.

Як офіцер люфтваффе і пілот 2-ї групи 54-ї винищувальної ескадри, 10 січня 1940 року Клаус взяв участь у випробуванні нової моделі дихальної маски. Під час випробування літак, яким керував Клаус, розбився, і він загинув разом із другим пілотом. Похований на сімейній ділянці цвинтаря Бреденай в Ессені.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота

Пам'ять

На честь Клауса названі вулиця в Ессені (Klausstraße) і район Нордгорна Клаусгайде. В 1938-45 роках ім'я Клауса також носила вулиця в Магдебурзі.

В 1914 році Густав і Берта Круппи заснували маєток і назвали його на честь Клауса — Гут Клаусгайде.

Література

• Thomas Rother: Die Krupps. Durch fünf Generationen Stahl. Campus Verlag GmbH, Frankfurt am Main 2001, ISBN 978-3-404-61516-2 (seit 1. Juli 2007), ISBN 3-404-61516-6.
• William Manchester: Krupp – Chronik einer Familie. Kindler Verlag, München 1978, ISBN 3-453-55045-5.
• Bernt Engelmann: Krupp. Die Geschichte eines Hauses – Legenden und Wirklichkeit. Goldmann Verlag, München 10/1986. ISBN 3-442-08532-2.
• Norbert Mühlen: Die Krupps. Heinrich Scheffler Verlag, Frankfurt am Main 1965, rororo-Taschenbuchausgabe.
• Gert von Klass: Aus Schutt und Asche – Krupp nach 5 Menschenaltern. Reiner Wunderlich Verlag, Tübingen 1960.
• Wilhelm Berdrow: 125 Jahre Krupp. Ausgabe V. 20. November 1811/1936.
• Tilo von Wilmowsky: Rückblickend möchte ich sagen. Gerhard Stalling Verlag, Oldenburg/Hannover 1961.
• Renate Köhne-Lindenlaub: Die Villa Hügel. Unternehmerwohnsitz im Wandel der Zeit. Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2008, ISBN 978-3-422-02134-1.
• Ralf Stremmel: 100 Jahre Historisches Archiv Krupp – Entwicklungen, Aufgaben, Bestände. Deutscher Kunstverlag, Alfried Krupp von Bohlen und Halbach-Stiftung (Hrsg.), München/Berlin 2005, ISBN 3-422-06568-7.
• Klaus Tenfelde: „Krupp bleibt doch Krupp“ – Ein Jahrhundertfest. Klartext Verlag, Essen 2005, ISBN 3-89861-364-X.
• Ernst Schröder: Krupp – Geschichte einer Unternehmerfamilie. Muster-Schmidt Verlag, Zürich/Göttingen 1968/1991 (4. Aufl.), ISBN 3-7881-0005-2