Клеванський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клеванський замок
Клеванський замок (2).JPG
Статус невідомий
Країна Україна Україна
Місце розташування Рівненська область
Рівненський район
смт Клевань
Координати 50°44′32″ пн. ш. 25°58′00″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 25.9667500° сх. д. / 50.74222; 25.9667500Координати: 50°44′32″ пн. ш. 25°58′00″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 25.9667500° сх. д. / 50.74222; 25.9667500
Тип будівлі замок
Засновник Михайло Васильович Чорторийський
Перша згадка Михайло Васильович Чорторийський
Початок будівництва XV століття
Відомі мешканці Чарторийські
Стан руїни

Клеванський замок у Вікісховищі

Кле́ванський за́мок  — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища. Розташований у західній частині смт Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області.

Історія[ред.ред. код]

Клеванський замок від заходу
Наполеон Орда. Вид на Клеванський замок

Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.

Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свій колегіум. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок.

Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійської імперії). За наказом імператора Йозефа ІІ у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії. На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою.

У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.

У період 1817—1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.

Забудова[ред.ред. код]

Випадково збереглися:

  • дві напівзруйновані вежі, краще збереглася східна,
  • віадук (побудований з цегли) над ровом,
  • будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються (станом на 2005 рік).
  • фрагменти фортечних мурів.

Галерея[ред.ред. код]


Бібліографія[ред.ред. код]

  • Атаманенко В. Описи волинських маєтків князів Чорторийських XVI ст. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2010. — Вип. 37: Сторінки історії Камінь-Каширщини.
  • Лесик О. Замки та монастирі України. — Львів, 1993.
  • Стеллецкий Б. Клеванский замок: Историческая справка. — Киев, 1911. (рос.)
  • Peters Stanisław (Równe). Węndrówka po zamkach-urzędach i pałacach szkołach Wołynia // Kurier Literacko-Naukowy. — 1936. — № 5. — S. 11. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]