Клеванський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клеванський замок
Клеванський замок (2).JPG
Координати 50°44′32″ пн. ш. 25°58′00″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 25.9667500° сх. д. / 50.74222; 25.9667500Координати: 50°44′32″ пн. ш. 25°58′00″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 25.9667500° сх. д. / 50.74222; 25.9667500
Статус невідомий
Країна Україна Україна
Місце розташування Рівненська область
Рівненський район
смт Клевань
Тип будівлі замок
Засновник Михайло Васильович Чорторийський
Перша згадка Михайло Васильович Чорторийський
Початок будівництва XV століття
Завершення будівництва XVII століття
Відомі мешканці Чарторийські
Стан руїни

Commons-logo.svg

Клеванський замок у Вікісховищі

Кле́ванський за́мок  — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища. Замок розташований у західній частині смт Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області.

Історія[ред.ред. код]

Клеванський замок від заходу
Наполеон Орда. Вид на Клеванський замок

Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.

Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свою колегію. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок.

Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Австрійської імперії. За наказом імператора Йосипа у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії. На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою.

У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.

У період 1817–1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.

Забудова[ред.ред. код]

Випадково збереглися:

  • дві напівзруйновані вежі, краще збереглася східна,
  • віадук (побудований з цегли) над ровом,
  • будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються (станом на 2005 рік).
  • фрагменти фортечних мурів.

Галерея[ред.ред. код]


Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]