Клен сріблястий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Клен сріблястий
Загальний вигляд дерева
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Клен (Acer)
Вид:
A. saccharinum
Біноміальна назва
Acer saccharinum

Клен срібля́стий (лат. Ácer sacchárinum) — листопадне дерево родини Кленові (за іншою системою класифікації — Сапіндові), що росте в східній частині Північної Америки.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у східній частині Північної Америки — у США та прилеглих територіях Канади.

Росте у вологих низинах, по берегах річок і озер, на підвищеннях зустрічається рідше. Найкраще пристосований до вологих, добре дренованих, тонкотекстурних наносних ґрунтів. Зустрічається на висоті від 30 до 600 м над рівнем моря. У посушливих регіонах зустрічається тільки біля води.

Показує середню терпимість до засолених ґрунтів, але досить легко переносить тривалі періоди повеней. Тіньовитривалість виражена не яскраво і залежить від інших умов — на хороших ґрунтах більш тіньовитривалий. У будь-якому разі, більш вимогливий до світла, порівняно з іншими видами клена. Домінує в лісах разом з буком, ясеном і тополею.

Листя
Кора

Морфологія[ред. | ред. код]

Листопадне швидкоросле дерево середніх розмірів, висотою 27—36 м. Стовбур короткий, біля основи часто розділяється на кілька вертикальних розгалужень. Крона, як правило, негуста і закруглена. Гілки спочатку спрямовані вниз, потім витончено згинаються і йдуть вгору. Гілочки схожі на гілочки клена червоного — з V-подібними листовими рубцями, тільки у клена сріблястого вони міцніші, часто темнішого каштанового кольору і на зламі неприємно пахнуть.

Кора молодих дерев світло-сіра, гладка, з віком темніє і покривається довгими вузькими тріщинуватими пластівчастими лусочками.

Коренева система неглибока і мичкувата (волокниста).

Бруньки червонувато-коричневі з великими лусочками, квіткові бруньки часто зібрані в добре помітні грона.

Листки супротивні, прості, з п'ятьма лопатями і глибокими пальчастими виїмками між ними, на краях шорстко-пилчасті, 8—16 см завдовжки і 6—12 см шириною, у верхній частині світло-зелені, в нижній — бліді, сріблясто-білі. Черешки тонкі, 5—12 см завдовжки.

Квітки однодомний, від зеленуватого до червонуватого кольору, зібрані в маленькі волоті. Цвіте клен ранньою весною, задовго до появи листя.

Плід — крилатка, що складається з двох однакових крилець із насіниною, найбільша серед північноамериканських видів. Кожне крильце 3,5-5 см завдовжки і до 12 мм шириною. Плід дозріває пізньою весною і при потраплянні в ґрунт зразу дає пагони. Хоча крильця сприяють перенесенню насіння на відстань, воно (насіння) досить важке у цього виду і частково поширюється за допомогою водних потоків.

За морфологічними властивостями клен сріблястий близький до клена червоного і може створювати з ним гібриди (Acer × freemanii).

Живе до 130 років і довше.

Природне значення[ред. | ред. код]

Клен сріблястий щорічно дає рясний насіннєвий урожай. Насінням живляться багато птахів, серед яких вечірній американський дубонос (Coccothraustes vespertinus), в'юрок, дикі індики та інші. Крім того, насінням, бруньками і гілочками клена харчуються білки і бурундуки. Для білок кленові бруньки вкрай важливі ранньою весною, коли інша їжа для них недоступна. Їх їдять також бобри, білохвості олені і зайці.

У гілках гніздяться каролінські качки (Aix sponsa), гоголі (Bucephala clangula). В дуплах дерев знаходять притулок єноти, опосуми, білки, сови і дятли. Клен сріблястий — одне з небагатьох листопадних дерев, що використовується для спільної ночівлі червоноплечих еполетників (Agelaius phoeniceus), звичайних ґраклів (Quiscalus quiscula), шпаків (Sturnus vulgaris) і буроголових вашерів (Molothrus ater).

Культивування[ред. | ред. код]

У клена сріблястого досить тендітна деревина, тому дерева можуть страждати від сильного вітру. Їхня коренева система неглибока, і вони легко окуповують заливні луки і старі дренажні труби[джерело не вказано 4515 днів]. Клен сріблястий досить швидко проростає, і якщо його не обрізати, то часто дає кілька однакових пагонів. Проте, його часто висаджують у парках і вздовж доріг через його швидке зростання, простоту розмноження і пересаджування. Легко пристосовується до міських умов, тому часто висаджується на узбіччях доріг.

Поза природним ареалом і кліматичними умовами, легко уживається в середземноморському кліматі (наприклад, у Лос-Анджелесі або Єрусалимі), якщо є достатня кількість води.

Сорти[ред. | ред. код]

  • Laciniatum Wieri (син. Acer saccharinum f. laciniatum 'Wieri'[1], Acer saccharinum 'Laciniatum' ('Wieri')[2]). Дерево середньої величини, висота 11-20 м[3], ширина 8-15 м; крона асиметрична, вільна. Швидкозростальний сорт. Гілки звисають. Цвіте до появи листя; суцвіття червонувато-коричневі. Плоди непоказні. Листки глибоколопатеві (порівняно з типовою формою виду), сильно разрізані, під час розпускання бронзово-зелені, влітку світло-зелені, нижня сторона білувата[4], восени жовті[3]. Коренева система поверхнева, може піднімати дорожнє покриття, тому слід садити не ближче 3-5 метрів до доріжок і залишати не засадженим пристовбурний круг. Зимостійкий, стійкий у міських умовах, вимагає захисту від вітру. Ґрунти від слабокислих до нейтральних, свіжі або вологі, родючі; сорт легко адаптується до різних ґрунтових умов, але може жовтіти за надлишку вапна. Через цвітіння не рекомендується проводити обрізку взимку або навесні[4]. Зони морозостійкості: від 4 до тепліших.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Acer saccharinum f. laciniatum 'Wieri'. Архів оригіналу за 10 Грудня 2021. Процитовано 10 Грудня 2021.
  2. Richard E. Weaver, Jr. Selected Maples for Shade and Ornamental Planting (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 Березня 2016. Процитовано 10 Грудня 2021.
  3. а б Востовская Т.Н. Декоративные формы местных и экзотических видов клёна, перспективных для первичного испытания в Сибири // Растительный мир Азиатской России. — 2010. — № 1 (5) (15 квітня). — С. 101—111. Архівовано з джерела 10 Грудня 2021. Процитовано 10 Грудня 2021.
  4. а б Клен серебристый — Acer saccharinum L. [Архівовано 10 Грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайте Энциклопедия декоративных садовых растений

Посилання[ред. | ред. код]