Клен червоний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Клен червоний
Acer rubrum 001.jpg
Загальний вигляд дерева восени
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Клен (Acer)
Вид:
A. rubrum
Біноміальна назва
Acer rubrum

Клен черво́ний (лат. Ácer rúbrum) — листопадне дерево, одне з найпоширеніших у східній частині Північної Америки; вид роду Клен родини Кленові (за іншою системою класифікації — Сапіндові).

Морфологія[ред. | ред. код]

Ботанічна ілюстрація з книги Н. Л. Бріттона і А. Брауна Illustrated flora of the northern states and Canada, 1913

Листопадне дерево середніх розмірів, 9—28 м заввишки і діаметром стовбура до 1,6 м. Хоча клен червоний досить легко ідентифікується, він має досить широкі морфологічні характеристики, більш ніж будь-який інший клен Північної Америки. Найпростіший спосіб розпізнавання цього виду — це форма листя.

Як і в інших представників роду, листя клена червоного розташоване супротивно і в зимовий час опадає. Листки прості, 5-10 см завдовжки, долонеподібні з трьома-п'ятьма однакової ширини зубчастими лопатями неправильної форми (для порівняння, у близького йому виду клена сріблястого (Acer saccharinum) зубців як правило 5 і вони значно глибше порізані). Верхня частина листка світло-жовта, нижня бліда. Черешки зазвичай червоні, так само як і бруньки. Восени листя стає яскраво-червоним.

Кора гладка, варіює від сіро-коричневого до білого кольору, з віком темніє і покривається тріщинами. Гілочки схожі з гілочками клена сріблястого — червоні, з V-подібними листовими рубцями, тільки у клена сріблястого на зламі вони неприємно пахнуть. На багатьох гілочках є карликові пагои.

Бруньки тупі, неопушені, від червоного до сірувато-коричневого кольору, в зимовий час добре видні на відстані.

Жіночі квітки

Квітки різностатеві (хоча чоловічі й жіночі квітки розташовані на одному дереві). Жіночі насіннєві квітки яскраво-червоні, кожна з п'ятьма пелюстками і п'ятьма чашолистками, зібраними в китицю. Чоловічі квітки являють собою лише жовті тичинки, що виступають із карликових гілочок на гілці. Молоді дерева можуть мати квітки тільки однієї статі. Цвітіння починається ранньою весною, до появи листя.

Плід — крилатка, колірна гама якої варіює між червоним, жовтим і коричневим кольорами. Крилатки 15—25 мм завдовжки, з'являються парами під кутом 50—60°.

Клен червоний часто створює гібрид із близьким йому кленом сріблястим. Отриманий гібрид × freemanii має ознаки обох видів.

Живуть клени червоні 100—200 років, але іноді й довше.

Поширення[ред. | ред. код]

Клен червоний поширений у Північній Америці, на південь і схід від Лісового озера на кордоні американського штату Міннесота і канадської провінції Онтаріо. На східному узбережжі Північної Америки ареал на півночі обмежений Ньюфаундлендом і Новою Шотландією, на півдні містом Маямі у Флориді. Південно-західна межа поширення проходить у штаті Техас.

Клен червоний легко адаптується до широкого кола природних ландшафтів: його можна зустріти як на болотистих, так і бідних поживними речовинами посушливих ґрунтах. Він також легко уживається при широкому розкиді значень водневого показника, хоча в лужному середовищі може страждати жовтяницею (хвороба рослин, відсутність хлорофілу).

Домінує або виступає одним з домінантів у листяних лісах і заболочених місцевостях із присутністю чорного ясена (Fraxinus nigra), берези аллеганської (Betula alleghaniensis), дуба чорного (Quercus velutina), дуба червоного (Quercus rubra), тополі осикоподібної (Populus tremuloides) і в'яза (Ulmus spp). На височинах із помірним зволоженням займає верхній ярус рослинності поміж ліквідамбару смолоносного (Liquidambar styraciflua) і дуба болотяного (Quercus palustris).

Природне значення[ред. | ред. код]

Листям і гілочками клена червоного в дикій природі харчуються білохвості олені (Odocoileus virginianus), лосі (Alces alces), вапіті та американські біляки (Lepus americanus). На гілках клена часто гніздяться совки (Otus), чубаті дятли (Dryocopus pileatus) і деколи золотисті (Colaptes auratus).

Застосування[ред. | ред. код]

Використовується для виготовлення меблів, фанери, бочок, дерев'яної тари, паркету і залізничних шпал. Як і клен цукровий, використовується для приготування кленового сиропу, хоча й рідше.

Червоний клен часто використовують у зелених насадженнях парків і садів, крім тих місць, де ґрунти лужні або кислотні. Особливо його висаджують там, де багато місця для його кореневої системи. Перевагами цього клена називають толерантність до вологих і сухих ландшафтів, до забруднення навколишнього середовища. Червоні клени приваблюють білок, які харчуються бруньками клена ранньої весни, коли їхній раціон вкрай обмежений. Недоліком червоного клена називають його високу, хоча й дещо меншу, порівняно зі сріблястим і цукровим кленами, інвазивність — він здатний витісняти сусідні рослини завдяки щільному листю і неглибокій кореневій системі.

Деякі сорти[ред. | ред. код]

  • October Glory (син. PN10268) — дерево висотою 6—12 м. Крона широко овальна. Листя влітку глянцеве, середньо-зелене, восени малиново-червоне. Зони морозостійкості: від 4 до тепліших[1].
  • Red Sunset — дерево висотою 6—12 м. Крона овальна. Листя влітку темно-зелене, восени від оранжево-червоного до червоного. Зони морозостійкості: від 4 до тепліших[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Acer rubrum October Glory® (англ.). Weston Nurseries Inc. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 2013-2-12. 
  2. Acer rubrum Red Sunset® (англ.). Weston Nurseries Inc. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 2013-2-12. 

Посилання[ред. | ред. код]