Клеопатра VII

Клеопатра VII
грец. Κλεοπάτρα Φιλοπάτωρ
Клеопатра VII, 40-30 рр. до н. е.; Старий музей, Берлін
Народилася	13 січня 69 до н. е. Александрія, Елліністичний Єгипет
Померла	не раніше 10 серпня 30 до н. е. і не пізніше 12 серпня 30 до н. е. Александрія, Елліністичний Єгипет ·інтоксикація
Поховання	Александрія
Країна	Стародавній Єгипет
Національність	Греки в Єгипті
Діяльність	суверен, монарх
Знання мов	койне, єгипетська, арамейська, Мероїтська, латина, сирійська, Old Arabicd, мідійська і Парфянська
Учасник	Битва при Акції
Титул	Фараон
Посада	Фараон
Рід	Птолемеї
Батько	Птолемей XII
Мати	Клеопатра Vd
Брати, сестри	Арсіноя IV, Береніка IV, Клеопатра VI, Птолемей XIII і Птолемей XIV
У шлюбі з	Птолемей XIV, Птолемей XIII і Марк Антоній
Діти	Птолемей XV Цезаріон, Клеопатра Селена II, Александр Геліос і Птолемей Філадельф
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Клеопатра VII Філопатор (дав.-гр. Κλεοπάτρα Φιλοπάτωρ, 69 до н. е. — 12 серпня 30 до н. е.) — цариця Єгипту, з династії Птолемеїв, дочка Птолемея XII, остання з царських правителів Стародавнього Єгипту. Її правління тривало 21 рік (51–48 до н. е. і 47–30 до н. е.).

Прославлена завдяки драматичній історії кохання до римських полководців — Гая Юлія Цезаря та Марка Антонія.

У роки її правління Єгипет був захоплений Римом, а сама Клеопатра вкоротила собі віку, щоб не потрапити в полон першого римського імператора Октавіана Августа. Клеопатра стала одним із найпопулярніших античних персонажів у кінофільмах та літературних творах^{[джерело?]}.

Етимологія

Латинізована форма Клеопатра походить від дав.-гр. Κλεοπάτρα, що означає «слава її батька»,  від дав.-гр. κλέος («слава») та дав.-гр. πατήρ («батько»). Клеопатрою звали сестру Александра Македонського , а також Клеопатру Алькіону, дружину Мелеагра у грецькій міфології. Через одруження Птолемея V Епіфана та Клеопатри I Сіри (принцеси Селевкідів ) назва увійшла до династії Птолемеїв. Прийнятий титул Клеопатри дав.-гр. Θεᾱ́ Φιλοπάτωρα означає «батьколюбна богиня».

Життєпис

Народилася в грудні 70 або на початку січня 69 до н. е., наслідувала трон батька навесні 51 до н. е. Введена до династичного культу як Батьколюбна Богиня (дав.-гр. Θεα Φιλοπατωρ), пов'язана при вступі на царство як старша правителька зі своїм 11-річним братом Птолемеєм XIII Філопатором (62/61 — 13 січня 47 до н. е.). Славилася розумом і освіченістю. Клеопатра, всупереч стереотипам, була далеко не красунею, про що, зокрема, свідчить Плутарх.

У 48 до н. е. позбавлена влади, вигнана з Єгипту. Повернула собі трон за допомогою Юлія Цезаря. Близько 25–30 серпня 48 до н. е. (народила від нього сина Цезаріона в 47 до н. е.).

Була пов'язана як старша правителька з братом Птолемеєм XIV Філопатором Філадельфом (60/59 — 4 вер. 44 до н. е.), як Батьколюбні і Братолюбні Боги (дав.-гр. Θεοι Φιλοπατορες και Φιλαδελφοι) на початку січня 47 до н. е.

З 4 вересня 44 до н. е. пов'язана як старша правителька зі своїм трирічним сином Птолемеєм XV Цезаріоном Філопатором Філометором.

Клеопатра та Цезар кохали одне одного, але Клеопатра вирішила, що її син буде правити Римом. Після убивства республіканцями Цезаря в 44 до н. е. вона повернулася в Александрію і знову зайняла трон цариці Єгипту. В 41 до н. е. до неї приєднався друг Цезаря — Марк Антоній, один з римських правителів. Вони одружилися.

З 37–36 до н. е. правила подарованими їй Антонієм землями Фінікії, Сирії і Кілікії; тоді ж (можливо, через одруження з Антонієм) змінила своє культове ім'я на Нову (Молодшу) Батьколюбиву і Краєлюбиву Богиню (дав.-гр. Θεα Νεωτερα Θιλοπατορ Θιλοπατρισ). 34 до н. е. Антоній проголосив її «Царицею царів».

31 до н. е. Рим оголосив Єгипту війну і здобув вирішальну перемогу в битві на морі біля мису Акцій, що біля західних берегів Греції. Клеопатра під час битви покинула її театр і з 60 кораблями повернулася в Єгипет, Антоній відмовився продовжувати бій і відбув з нею, кинувши військо напризволяще.

Антонія тяжко поранили, а Клеопатра вчинила самогубство, змусивши змію вжалити себе. З Антонієм Клеопатра мала трьох дітей: двійнят Александра Геліоса-Сонце (40 — ?) та Клеопатру Селену-Місяць (40 — ?5), і Птолемея Філадельфа (серп./вер. 36 — ?).

Після цього Єгипет був формально приєднаний як провінція до Римської республіки 1 серпня 30 до н. е.

Клеопатра і Цезар

Клеопатра VII і Гай Юлій Цезар, картина Жана-Леона Жерома

Коли Цезар прибув в Александрію, в його прихильності цариця побачила шанс повернутися, адже тоді знаходилась у вигнанні. Але зустрітися з ним офіційно вона не могла: як тільки б вона переступила поріг палацу — воїни одразу б вбили її брата. Тоді Клеопатра придумала хитрий спосіб: за легендою, коли стемніло, вона сіла в човен і поплила до палацу вдвох з вірним слугою. Він отримав наказ загорнути її в полотно і перев'язати шнурком. Так вона дісталася до покоїв Цезаря. Цей епізод часто описували античні автори, котрі в один голос стверджували, що «винахідливість Клеопатри підкорила Цезаря».

Молода 21-річна цариця переконала його в своїй правоті. Наступного дня Цезар оголосив, що він, як представник римської влади, хоче помирити царське подружжя. Птолемей ХІІІ змушений був погодитися на офіційне примирення з сестрою, а опікунам стало ясно, що тепер Клеопатра, котра користувалася підтримкою Цезаря, захоче самостійно керувати Єгиптом. Тому вони наказали вбити римського вождя.

Напад не вдався, але справа дійшла до оточення палацу і війни, в якій Цезар розбив єгипетські війська. Птолемей ХІІІ, загинув на Нілі під час втечі, Клеопатра стала царицею, а місце фараона зайняв її другий брат, 11-річний Птолемей XIV, який ще був занадто малим, щоб чимось їй загрожувати. Клеопатра продовжувала проводити час із Цезарем і невдовзі завагітніла.

Справи привели Цезаря в Рим. Незадовго після його від'їзду, Клеопатра народила хлопчика, якому дали ім'я — Птолемей Цезар, але зазвичай називали Цезаріон — «маленький Цезар». Невдовзі Клеопатру разом із сином Цезар запросив у Рим. Поява цариці з багатою свитою стала сенсацією в столиці. Щоб уникнути цікавості, Клеопатра поселилася на віддаленій дачі Цезаря на Тибрі, але свого зв'язку з ним не приховувала. Весь Рим обговорював таємницю батьківства Цезаріона. Багато противників Цезаря підозрювали, що він збирається одружитися з Клеопатрою й покласти початок династії, яка б володіла Єгиптом і Римом. Винуватці пліток не коментували нічого, тому республіканці вирішили діяти рішуче й убили Цезаря, що перекреслило всі плани Клеопатри і змусило її шукати інших шляхів.

У культурі

Докладніше: Клеопатра у культурі

• «Клеопатра» — німий короткометражний фільм 1910 року, поставлений Анрі Андреані спільно з Фердинаном Зекка за п'єсою Вільяма Шекспіра.
• «Клеопатра» — фільм 1963 року, роль Клеопатри виконала Елізабет Тейлор.
• «Клеопатра» — фільм 1999 року. У ролях: Леонор Варела, Тімоті Далтон, Біллі Зейн.

Див. також

• Килим Клеопатри
• 216 Клеопатра — астероїд, названий на честь правительки.
• Клеопатра — кратер, названий на честь правительки.

Література

• Ніна Воскресенська про Олександра Македонського, Клеопатру, Івана Котляревського, Гаррі Гудіні, Фрітьофа Нансена / Н. Воскресенська. — Київ : Грані-Т, 2007. — 120 с. — (Життя видатних дітей). — ISBN 978-966-2923-86-5

Посилання

• Клеопатра в інтернеті [Архівовано 29 серпня 2005 у Wayback Machine.] — Близько 470 ресурсів, включно з давніми та сучасними зображеннями.
• Cleopatra VII, докладна генеалогія Птолемеїв на основі джерел