Клепарів

	Клепарів; Львів
	; Вулиця Клепарівська біля Гори Страт
Загальна інформація
	49°51′00″ пн. ш. 24°00′38″ сх. д. / 49.8501583° пн. ш. 24.0107917° сх. д.
Країна	Україна
Район	Шевченківський
Адмінодиниця	Львів
Засновано	1419
Головні вулиці	Шевченка, Клепарівська, Золота, Джерельна
	Транспорт
Залізнична інфраструктура	Клепарів
	Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap	↑2032280 ·R (Львів)
Карта
	Клепарів Клепарів (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Клепарів (значення).

Клепа́рів — місцевість Шевченківського району Львова, колишнє приміське село. Розташована між вулицями: Шевченка (з нижньою Городоцькою), Джерельна і Єрошенка; також прилягає (частково) до Кортумової Гори. Центральною віссю Клепарова є вулиця Клепарівська.

Історія[ред. | ред. код]

Будівля читальні "Просвіти" на Клепарові, фото 1930 р.

Панорама Клепарова (1915)

Клепарів відомий ще з ХІІІ століття, коли король Данило споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар.

На початку XV століття міщанин Андрій Кльоппер з відомої львівської родини будівничих, що споруджувала навколо Львова мури, придбав 12 ланів цих земель. У 1419 році він спорудив тут маєток Кльоппергоф (що згодом трансформувалося у «Клепарів»). У «Географічному словнику Королівства Польського та інших країв слов'янських» стверджувалося про заснування села 1430 року.^[1]

У 1535—1560-х роках місто викупило цей багатий маєток з гарними землями, ставками та виноградниками (в давні часи Клепарів славився вирощуванням винограду та вибілюванням полотна). Мешканці Клепарова займалися городництвом і садівництвом. Далеко за межами Львова були відомі клепарівські черехи (гібрид вишні і черешні, що ріс тільки у Львові).

У XIX столітті тут (у північній частині Клепарова) збудували залізницю.

У 1908 році вулицею Шевченка був прокладений електричний трамвай (тепер № 7). З 1910 року тут діяла читальна "Просвіти", для якої зведено будівлю в стилі українського національного модерну (нині на вулиці Сосюри), згодом значно перебудована. Увійшов до меж міста 11 квітня 1930 року^[2].

В культурі[ред. | ред. код]

До альбому Віктора Морозова «Тільку ві Львові» входить пісня «Панна Францішка», у якій оспівані події, що відбуваються на Клепарові.

У того ж Віктора Морозова в альбомі «Серце батяра» є пісня «Зеник» — про «закутого батяра» Зеника, який жив на Клепарові.

Важливі споруди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Kleparów 2)… — S. 132.
↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [Архівовано 23 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Таємниці міста Лева: Книга для читання / укладачі О. Волосевич, О. Даниленко. — Львів: Аверс, 2004.
Kleparów 2.) K., z Perseńkówką Bodnarówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 132. (пол.) — S. 132—133. (пол.)
Kleparów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 82. (пол.) — S. 82. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Львів та околиці [Архівовано 17 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.

[1] Kleparów 2)… — S. 132.

[2] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [Архівовано 23 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[1]

[2]