Клепиков Михайло Іванович

Клепиков Михайло Іванович
Народився	27 квітня 1927(1927-04-27) село Тугулук, тепер Грачевського району Ставропольського краю, Росія
Помер	26 березня 1999(1999-03-26) (71 рік) Усть-Лабінськ, Краснодарський край, Росія
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	механізатор, письменник, політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	медаль «Слава Адигеї»d

Михайло Іванович Клепиков (нар. 27 квітня 1927(19270427), село Тугулук, тепер Грачевського району Ставропольського краю, Росія — 23 березня 1999, місто Усть-Лабінськ Краснодарського краю, Росія) — радянський державний діяч, новатор виробництва, механізатор, бригадир комплексної бригади колгоспу «Кубань» Усть-Лабінського району Краснодарського краю. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965, 5.06.1986).

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1942 році закінчив сім класів середньої школи.

У 1943—1945 роках — тракторист Усть-Лабінської машинно-тракторної станції (МТС) Краснодарського краю.

У 1946 році закінчив школу механізації сільського господарства.

У 1946—1958 роках — тракторист, помічник бригадира, бригадир тракторної бригади Усть-Лабінської машинно-тракторної станції (МТС) Краснодарського краю.

Член КПРС з 1956 року.

У 1958—1960 роках — механік бригади, з 1960 року — бригадир 4-й комплексної бригади ордена Леніна колгоспу «Кубань» Усть-Лабінського району Краснодарського краю. Беззмінно працював на цій посаді до виходу на пенсію.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 грудня 1965 року за успіхи, досягнуті в підвищенні врожайності, збільшенні виробництва та заготівель цукрових буряків, Клепикову Михайлу Івановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1971 році закінчив Слов'янський сільськогосподарський технікум Краснодарського краю.

Застосовуючи нові технології, бригада Клепикова отримувала рекордні врожаї пшениці, кукурудзи, гороху, соняшнику і буряка. Гасло Клепикова «земля сусіда — не чужа земля» стало всесоюзним почином.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 червня 1986 року за видатні успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, дострокове виконання планів 11-ї п'ятирічки із виробництва продуктів рослинництва і тваринництва, великий особистий внесок у вирощування високих врожаїв, Клепиков Михайло Іванович нагороджений орденом Леніна і другою золотою медаллю «Серп і Молот».

Досягнувши пенсійного віку, продовжував працювати в рідній бригаді до 1998 року. Залишався бригадиром-наставником, передавав свій багатий досвід молодому поколінню кубанських землеробів.

З 1998 року — на пенсії в місті Усть-Лабінську Краснодарського краю. Помер 23 березня 1999 року. Похований на Новому цвинтарі в Усть-Лабінську.

Нагороди і звання

• двічі Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965, 5.06.1986)
• чотири ордени Леніна (31.12.1965, 8.04.1971, 7.12.1973, 5.06.1986)
• орден Жовтневої Революції (13.03.1981)
• орден Трудового Червоного Прапора (31.10.1957)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• п'ять золотих, чотири срібні та п'ять бронзових медалей ВДНГ СРСР
• медалі
• Заслужений працівник сільського господарства СРСР
• Заслужений механізатор сільського господарства РРФСР (1969)
• Державна премія СРСР (1975)

Джерела

• Клепиков Михаил Иванович [Архівовано 3 Липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)