Клер Блум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клер Блум
Claire Bloom - Karamazov-1.jpg
Народилася 15 лютого 1931(1931-02-15)[1][2][…] (91 рік)
Фінчліd, Барнет, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність акторка, автобіографістка, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[3] і Ґілдголська школа музики й театру
Знання мов англійська[4]
Роки активності 194820202020
Брати, сестри Джон Блумd
У шлюбі з Гіллард Елкінсd, Філіп Рот і Род Стайгер
Діти Анна Стайгерd
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії
IMDb ID 0001954

Клер Блум (англ. Claire Bloom; 15 лютого 1931, Лондон) — британська акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис[ред. | ред. код]

Патриція Клер Блум народилася 13 лютого 1931 року в одному з північних районів Лондона. Її предки як з боку матері (Гравицькі), так й з боку батька (Блюменталь) були єврейськими іммігрантами з Російської імперії (дід з боку батька — з під Гродно, бабуся Поліна по материній лінії прибула до Англії близько 1900 року з Риги). Батьки Клер народились в Англії, — батько у Ліверпулі, мати у Лондоні.

Після навчання у Гілдголській школі музики та театру, а також у Центральній школі сценічної мови та драматичного мистецтва, Блум дебютувала у радіопрограмах BBC. У 1946 році вона вперше з'явилася на театральній сцені, а рік потому вже зіграла разом з Річардом Бертоном та Джоном Гілгудом в успішній п'єсі «Леді не для спалення». Ще через рік отримала добрі відгуки за виконання ролі Офелії в «Гамлеті». У подальші роки своєї театральної кар'єри Клер Блум з'явилася у багатьох знаменитих п'єсах, як у Лондоні, так і в Нью-Йорку.

Її кінодебют відбувся 1948 року, але справжній успіх прийшов у 1952 році, коли вона знялася у головній ролі разом з Чарлі Чапліном у його фільмі «Вогні рампи». Ця роль принесла акторці премію BAFTA у категорії Найобіцяючий новачок. Після цього вона з'явилася ще в кількох відомих костюмованих фільмах, серед яких «Річард III» (1955), «Александр Великий» (1956), «Брати Карамазови» (1958) та «Чудесний світ братів Грімм» (1962).

Більш сучасними були ролі Клер Блум у таких стрічках як «Будинок з привидами» (1963), «Чарлі» (1968) та «Острови в океані» (1977). У 1989 році вона знялася у Вуді Аллена в фільмі «Злочини і проступки». Знімалася в Голлівуді, де найвідомішу роль виконала у фільмі «Денне світло» (1996) з Сильвестром Сталлоне у головній ролі.

На телебаченні Блум також зіграла багато яскравих ролей у телефільмах та телесеріалах. У 1986 році за роль у фільмі «Царство тіней» (1985), де вона зіграла дружину К. С. Льюїса — американську письменницю Джой Девідмен, Клер Блум отримала другу премію BAFTA — у категорії Найкраща акторка.

У 1996 році вийшла автобірграфічна книга Клер Блум «Залишаючи ляльковий дім» (англ. Leaving a Doll's House: A Memoir)[5].

У 2013 році Клер Блум було нагороджено орденом Британської імперії командорського ступеня[6].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Клер Блум тричі виходила заміж, усі три шлюби закінчилися розлученням:

  • Першим її чоловіком був американський актор Род Стайгер (одружилися 1959 року, розлучилися у 1969-му), у пари народилася дочка Анна Стайгер (нар. 13 лютого 1960 р.) — оперна співачка.
  • Другий чоловік — американський театральний і кінопродюсер Гіллард Елкінс (одружилися 1969 року, розлучилися — у 1972-му).
  • З 1976 року акторка перебувала у стосунках з письменником Філіпом Ротом, за якого вийшла заміж у 1990 році. Розлучилися 1995 року[7].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1952 ф Вогні рампи Limelight Тереза
1953 ф Невинні в Парижі Innocents in Paris Сьюзен Роббінс
1955 ф Річард III Richard III леді Анна
1956 ф Александр Великий Alexander the Great Барсіна
1958 ф Брати Карамазови The Brothers Karamazov Катя
1959 ф Озирнись у гніві Look Back in Anger Гелена Чарльз
1961 тф Анна Кареніна Anna Karenina Анна Кареніна
1962 ф Чудесний світ братів Грімм The Wonderful World of the Brothers Grimm Доротея Грімм
1963 ф Будинок з привидами The Hanging Теодора
1963 ф Учитель з Віджевано Il maestro di Vigevano Ада
1964 ф Вища невірність Alta infedelta Лаура
1965 ф Шпигун, що прийшов із холоду The Spy Who Came In from the Cold Нен Перрі
1968 ф Чарлі Charly Еліс Кіннан
1973 ф Ляльковий дім A Doll's House Нора Гельмар
1977 ф Острови в океані Islands in the Stream Одрі
1980 тф Гамлет Hamlet Гертруда
1981 ф Битва титанів Clash of the Titans Гера
1981 с Повернення у Брайдсхед Brideshead Revisited леді Марчмейн
1985 тф Країна тіней Shadowland Джой Девідмен
1985 тф Енн та Деббі Ann and Debbie Деббі
1986 ф Анастасія: Загадка Анни Anastasia: The Mystery of Anna цариця Олександа Федорівна
1989 ф Злочини і проступки Crimes and Misdemeanors Меріан Розенталь
1992 с Міс Марпл: Дзеркало тріснуло Miss Marple: The Mirror Crack'd from Side to Side Марина Грег
1995 ф Могутня Афродіта Might Aphrodite місіс Слоан
1996 ф Денне світло Daylight Елеанор Тріллінг
2002 ф Книга Єви The Book of Eva Єва Смоллвуд
2003 ф Мріючи про Аргентину Imaging Argentina Сара Штернберг
2004 с Закон і порядок: Злочинні наміри Law& Order. Criminal Intent Меріон Вітні
2006 с Міс Марпл Агати Крісті: Клацни пальцем тільки раз Agatha Christie's Marple: By the Pricking of My Tumbs тітка Ада
2006 тф Справа Чаттерлей The Chatterley Affair старша Гелен
20092010 с Доктор Хто: Кінець часу Doctor Who: The End of Time жінка
2010 ф Король говорить! The King's Speech королева Марія
2015 с Убивства в Мідсомері Midsomer Murders Матильда Стоу
2019 с Літо ракет Summer of Rockets тітка Мері

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. а б Internet Broadway Database — 2000.
  3. High Profile AlumniЦентральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Leaving a Doll's House Critical Essays - eNotes.com. eNotes (англ.). Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 23 травня 2020. 
  6. Blackadder pair on honours list. BBC News (en-GB). 14 червня 2013. Архів оригіналу за 8 Серпня 2019. Процитовано 22 травня 2020. 
  7. Staff, Guardian (3 жовтня 1998). The wrath of Roth. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 4 Липня 2020. Процитовано 22 травня 2020. 


Посилання[ред. | ред. код]