Клер Тревор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клер Тревор
англ. Claire Trevor
Claire Trevor-still.jpg
Народилася 8 березня 1910(1910-03-08)
Бруклін
Померла 8 квітня 2000(2000-04-08) (90 років)
Ньюпорт-Біч
Поховання кремована
Громадянство Flag of the United States.svg США
Ім'я при народженні Клер Уемлінгер
Прізвисько Королева фільмів нуар
Діяльність акторка
Alma mater American Academy of Dramatic Arts[d][1]
У шлюбі з Milton H. Bren[d]
Нагороди
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Клер Тревор (англ. Claire Trevor; *8 березня 1910, Бруклін — †8 квітня 2000, Ньюпорт-Біч) — американська акторка, яка на батьківщині отримала призвісько «Королева фільмів нуар», через велику кількість ролей поганих дівчаток у чорно-білих трилерах, що вона їх зіграла. Володарка премії «Оскар». 1948 року.

Біографія[ред.ред. код]

Кар'єра[ред.ред. код]

Клер Уемлінгер (англ. Claire Wemlinger) народилася в Брукліні 8 березня 1910 в родині кравця і його дружини. Її предками були вихідці з Ірландії і Франції. Наприкінці 1920-х, після закінчення Американської академії драматичних мистецтв, вона почала свою театральну кар'єру. Перший успіх до неї прийшов в 1932 на Бродвеї, а роком пізніше вона дебютувала в кіно. У наступні п'ять років Клер Тревор знялася в тридцяти фільмах, причому в основному в головних ролях. У 1937 вона знялася разом з Хамфрі Богартом у фільмі «Глухий кут», роль в якому була відзначена для неї номінацією на «Оскар».

З кінця 1930-х актриса часто знімалася разом з Джоном Вейном у вестернах, серед яких «Диліжанс» (1939), що став класикою жанру, «Повстання Аллегені» (1939) і «Чорна команда» (1940). Іншими знаменитими її ролями того часу є місіс Грейл в «Це вбивство, моя люба» (1944), з Діком Пауеллом в головній ролі, і Хелен в «Народжений вбивати» (1947).

У 1949 Клер Тревор стала володаркою премії «Оскар» як «найкраща актриса другого плану» у фільмі «Кі-Ларго». Всі ці численні ролі «поганих дівчат» в трилерах і вестернах закріпили за нею прізвисько «Королева фільмів нуар». Актриса ще раз стала номінанткою на «Оскар» в 1954 за свою роль у фільмі «Великий і могутній».

У 1957 Клер Тревор стала володаркою «Еммі» за виконання головної ролі в телевізійному серіалі «Дедсворт». Надалі вона продовжувала періодично зніматися в кіно, в той же час з'являлася на телебаченні і в театрі. В цей час вона вже не грала «бандиток», обмежуючись підходящими для неї ролями жінок середніх років і матерів. Останній раз в кіно Тревор з'явилася в 1982 у фільмі «Поцілуй мене на прощання». У 1998 вона з'явилася як гостя на 70-й церемонії вручення премії «Оскар».

За свій внесок в кіноіндустрію Клер Тревор удостоєна зірки на Голлівудській Алеї Слави в Лос-Анджелесі. Школа мистецтв при філії Каліфорнійського університету в Ірвайні, якій актриса присвятила багато свого часу, була названа після її смерті в її честь.

Особисте життя[ред.ред. код]

У 1938 Клер Тревор вийшла заміж за продюсера Кларка Ендрюса, але чотирма роками пізніше вони розлучилися. У 1943 її чоловіком став Сайлос Уилльям, від якого вона народила сина Чарльза. Другий шлюб теж не вдався і в 1947 подружжя розлучилося. Рік по тому вона знову вийшла заміж за продюсера Мілтона Бріна і переїхала жити до Каліфорнії в Ньюпорт-Біч. У 1978 в авіакатастрофі загинув її син Чарльз, а в наступному році не стало чоловіка, який помер від пухлини мозку.

Клер Тревор померла в каліфорнійському місті Ньюпорт-Біч 8 квітня 2000 від дихальної недостатності у віці 90 років. Вона була кремована, а її прах розвіяний в океані.

Фільмографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]