Клер Тревор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клер Тревор
англ. Claire Trevor
Claire Trevor-still.jpg
Ім'я при народженні Клер Вемлінґер
Народилася 8 березня 1910(1910-03-08)[3][4][5]
Бенсонгерстd, Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Померла 8 квітня 2000(2000-04-08)[2][3][…] (90 років)
Ньюпорт-Біч, Орандж, Каліфорнія, США
  • дихальна недостатність
  • Громадянство США США
    Діяльність кіноакторка, акторка театру, телеакторка, акторка
    Alma mater Американська академія драматичного мистецтваd (1929)[6]
    Роки діяльності 19331987
    У шлюбі з Milton H. Brend
    IMDb nm0872456
    Нагороди та премії

    CMNS: Клер Тревор у Вікісховищі

    Клер Тревор (англ. Claire Trevor; нар. 8 березня 1910, Бруклін — пом. 8 квітня 2000, Ньюпорт-Біч) — американська акторка, яка на батьківщині отримала прізвисько «Королева фільмів нуар», через велику кількість ролей поганих дівчаток у чорно-білих трилерах, що вона їх зіграла. Володарка премії «Оскар» 1948 року.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Кар'єра[ред. | ред. код]

    Клер Вемлінґер (англ. Claire Wemlinger) народилася в Брукліні 8 березня 1910 в родині кравця і його дружини. Її предками були вихідці з Ірландії і Франції. Наприкінці 1920-х, після закінчення Американської академії драматичних мистецтв, вона почала свою театральну кар'єру. Перший успіх до неї прийшов в 1932 на Бродвеї, а роком пізніше вона дебютувала в кіно. У наступні п'ять років Клер Тревор знялася в тридцяти фільмах, причому в основному в головних ролях. У 1937 вона знялася разом з Гамфрі Богартом у фільмі «Глухий кут», роль в якому була відзначена номінацією на «Оскар».

    З кінця 1930-х акторка часто знімалася разом з Джоном Вейном у вестернах, серед яких «Диліжанс» (1939), що став класикою жанру, «Повстання Аллегені» (1939) і «Чорна команда» (1940). Іншими знаменитими її ролями того часу є місіс Грейл в «Це вбивство, моя люба» (1944), з Діком Пауеллом в головній ролі, і Хелен в «Народжений вбивати» (1947).

    У 1949 Клер Тревор стала володаркою премії «Оскар» як «найкраща акторка другого плану» у фільмі «Кі-Ларго». Всі ці численні ролі «поганих дівчат» в трилерах і вестернах закріпили за нею прізвисько «Королева чорних фільмів». Акторка ще раз стала номінанткою на «Оскар» в 1954 за свою роль у фільмі «Великий і могутній».

    У 1957 Клер Тревор стала володаркою «Еммі» за виконання головної ролі в телевізійному серіалі «Дедсворт». Надалі вона продовжувала періодично зніматися в кіно, в той же час з'являлася на телебаченні і в театрі. В цей час вона вже не грала «бандиток», обмежуючись підходящими для неї ролями жінок середніх років і матерів. Останній раз в кіно Тревор з'явилася в 1982 у фільмі «Поцілуй мене на прощання». У 1998 вона з'явилася як гостя на 70-й церемонії вручення премії «Оскар».

    За свій внесок в кіноіндустрію Клер Тревор удостоєна зірки на Голлівудській Алеї Слави в Лос-Анджелесі. Школа мистецтв при філії Каліфорнійського університету в Ірвайні, якій акторка присвятила багато свого часу, була названа після її смерті на честь.

    Особисте життя[ред. | ред. код]

    У 1938 Клер Тревор вийшла заміж за продюсера Кларка Ендрюса, але чотирма роками пізніше вони розлучилися. У 1943 її чоловіком став Силос Вільям Денсмор, від якого вона народила сина Чарльза. Другий шлюб теж не вдався і в 1947 подружжя розлучилося. Рік по тому вона знову вийшла заміж за продюсера Мілтона Бріна і переїхала жити до Каліфорнії в Ньюпорт-Біч. У 1978 в авіакатастрофі загинув її син Чарльз, а в наступному році не стало чоловіка, який помер від пухлини мозку.

    Клер Тревор померла в каліфорнійському місті Ньюпорт-Біч 8 квітня 2000 від дихальної недостатності у віці 90 років. Вона була кремована, а її прах розвіяний в океані.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]