Кле́ф (лат.Cleph; італ.Clefi; ? — 574) — король лангобардів (572—574). Захопив трон після убивства короля Альбойна, з яким не мав родинних зв'язків. Був жорстоким і наводив жах на римлян і візантійців, з якими вів війни. Завоював усю Тоскану та прибережні міста. Убитий молодим охоронцем-рабом, над яким знущався. Після його смерті настали 10 років так званого правління герцогів. Також — Клеб (лат.Clebus, Clef, Clepho, Kleph)
Paulus Diaconus, Historia Langobardorum, hrsg. Ludwig Bethmann und Georg Waitz, in: Monumenta Germaniae Historica, Scriptores rerum Langobardicarum et Italicarum saec. VI—IX, Hahn, Hannover 1878.
Menghin, Wilfried. Die Langobarden. Stuttgart: Theiss-Verlag, 1985.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клеф
