Клименко Олександр Іванович (письменник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Клименко
Ім'я при народженні Олександр Іванович Клименко
Народився 26 квітня 1970(1970-04-26) (53 роки)
м. Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, музикант, літературний критик
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], літературна критика[1] і музика[1]
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанр проза, поезія і критика
Членство Національна спілка письменників України

CMNS: Клименко Олександр Іванович у Вікісховищі

Олександр Іванович Клименко (нар. 26 квітня 1970, Коростишів, Житомирська область) — український прозаїк, поет, есеїст, літературний критик, музикант. Лауреат літературних премій.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1970 року в м. Коростишів Житомирської області в родині вчителів. Батько Клименко Іван Архипович (1925—1988) працював вчителем по класу баяна у Коростишівській дитячій музичній школі, мама Потапенко Ніна Іванівна (нар. 1943) — вчителькою молодших класів у Коростишівській початковій школі № 6.

Навчався у Коростишівській СШ № 2, вісім класів якої закінчив у 1985 році, та Коростишівській дитячій музичній школі (1985; клас баяна М. Г. та Ю. І. Слоквенків). Закінчив Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка (1989; клас баяна О. Г. Крутоуса), Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1995; клас баяна С. А. Крапиви, клас диригування А. В. Білошицького), Волинський державний університет ім. Лесі Українки (2002, факультет післядипломної освіти, спеціальність «інформатика»).

Учасник (у складі ансамблю сучасної музики САТ) міжнародних та всеукраїнських фестивалів авангардної, джазової, сучасної академічної та імпровізаційної музики, серед яких: Нова територія (Київ)[2], Прем'єри сезону (Київ), Форум музики молодих (Київ), Київ-музік-фест (Київ), Черкаські джазові дні (Черкаси), Фестиваль вільного мистецтва Шури Шварцдигулова (Біла Церква), Оберіг (Луцьк), Радіо-Рокс Україна (Київ), Мета-Арт (Київ).

Друкувався у часописах «Четвер», «Ї», «Кур'єр Кривбасу», «Березіль», «Сучасність», «Київ», «Критика», «Дзвін», «Дивослово», «Золота пектораль», в газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», на сайтах ЛітАкцент, Буквоїд та ін.

Для творів письменника є характерними оновлення традиційних засобів художньої виразності, «синтез пошуків різних літературних шкіл із подальшим трансформуванням у своїй художній формі», «філігранно ускладнений стиль»[3], «використання композиційного прийому художньої мозаїки, бажання зафіксувати Час і Людей, надавши їм не побутово-реалістичного, а універсально-буттєвого звучання, намагання по-новому озвучити вічні літературні теми»[4], «уміле поєднання пост­модер­ністських та сюрреалістичних прийомів»[5].

29 квітня 2011 року О. Клименка прийнято до Національної спілки письменників України.

У 2013 році І. Дзюба висунув книгу «Від не-початку і до не-кінця» на здобуття премії ім. Юрія Шевельова[6].

Учасник літературного фестивалю «Місяць авторських читань» (2015).

Твори письменника перекладалися чеською, російською[7], білоруською (збірка «Думы і песні Валыні») та польською[8] мовами.

Дискографія[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Nejlepší dny (новели) — «Větrné mlýny», 2015. — 76 с. — Брно (Чехія)[12]
  • Orfeusz i Sołomija (роман) / переклав Богдан Задура — «Państwowy Instytut Wydawniczy», 2024. — 304 с. — Варшава (Польща)[17][18]

Антології та альманахи[ред. | ред. код]

  • «Ukrajina, davaj, Ukrajina!», антологія сучасного українського оповідання (Брно: «Větrné mlýny», 2012)
  • «Ломикамінь», антологія українського верлібру (Львів: ЛА «Піраміда», 2018)
  • «Під Лесиним небом», антологія літератури письменників Волині (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2019)
  • «Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії» (Львів: «Срібне слово», 2019)

Відгуки про творчість[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. САТ: фестиваль «Нова територія», 1993 р. (режисер Юрій Зморович)
  3. Марко Роберт Стех. Прагнути до недосяжної мети — до самопізнання. Архів оригіналу за 3 Січня 2018. Процитовано 17 Грудня 2017.
  4. Клименко Олександр Іванович / Є. М. Баран // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-7741. Архів оригіналу за 26 Вересня 2020. Процитовано 1 Грудня 2015.
  5. Володимир Лис: «Втеча в слово і допомогла зберегти душу» — «Українська літературна газета», №7(39), 2011 [Архівовано 2 Червня 2017 у Wayback Machine.]
  6. Список претендентів на здобуття премії ім. Ю. Шевельова за 2013 рік. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 20 жовтня 2014.
  7. Роман «Коростишівський Платонов» в авторському перекладі надруковано у журналі «Подъём» (№ 5, 2012). Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014.
  8. У Польщі побачила світ книжка віршів українського письменника Олександра Клименка. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021.
  9. Анотація до роману «Коростишівський Платонов» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 27 Жовтня 2013.
  10. Анотація до книжки «Від не-початку і до не-кінця» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 16 Жовтня 2013. Процитовано 27 Жовтня 2013.
  11. Анотація до роману «Прихована фортеця» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 7 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014.
  12. Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні». Архів оригіналу за 24 Червня 2021. Процитовано 18 Жовтня 2014.
  13. Анотація до книжки «Про дерева і левітацію» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017.
  14. Анотація до книжки «Весь цей літературний джаз» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017.
  15. Анотація до книжки «Розмови про життя і мистецтво» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 6 Серпня 2020. Процитовано 7 Травня 2020.
  16. «W powietrzu nad brzegiem rzeki» Ołeksandra Kłymenki. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021.
  17. Orfeusz i Sołomija. Архів оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 28 Січня 2024.
  18. Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія». Архів оригіналу за 8 Квітня 2024. Процитовано 8 Квітня 2024.
  19. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень» за 2011 рік. Архів оригіналу за 8 Грудня 2015. Процитовано 4 Грудня 2015.
  20. Двоє волинян — лауреати престижної міжнародної премії. Архів оригіналу за 3 Січня 2014. Процитовано 3 Січня 2014.
  21. Олександр Клименко — лауреат премії імені Агатангела Кримського. Архів оригіналу за 8 Липня 2022. Процитовано 3 Січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]