Климент Кароль Сарницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сарницький.
Климент Кароль Сарницький
Klemens Sarnicki
Титулярний архимандрит Жовківський
1902 — 8 жовтня 1909
Обрання: 1902
Церква: УГКЦ
Попередник: Орест Хомчинський (архимандрит)
Протоігумен Галицької провінції Найсвятішого Спасителя
(від 1882 — для нереформованих василіян)
1878 — 1909
Обрання: 1878
Церква: УГКЦ
Попередник: Яків Загайський
Наступник: Платонід Філяс, для реформованих василіян
 
Альма-матер: Авґустинеум і ЛНУ ім. І. Франка
Діяльність: політик, богослов, біблеїст
Народження: 31 жовтня 1832(1832-10-31)
Львів, Австрійська імперія Австрійська імперія
Смерть: 8 жовтня 1909(1909-10-08) (76 років)
Львів, Австро-Угорщина Австро-Угорщина → Україна Україна
Похований: Личаківський цвинтар
Батько: Валентин Сарницький
Мати: Катерина з роду Печарських
Священство: 6 серпня 1857

Нагороди:

Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

CMNS: Климент Кароль Сарницький у Вікісховищі

Климе́нт Ка́роль Сарни́цький (пол. Klemens Sarnicki; 31 жовтня 1832, Львів — 8 жовтня 1909, там само) — український греко-католицький діяч, священник-василіянин, суплент (1867), згодом професор біблійних наук Львівського Університету (4 рази декан богословського факультету і двічі ректор — 1880—1881 і 1889—1890).

Життєпис[ред. | ред. код]

Від 1867 ігумен львівського монастиря святого Онуфрія і протоігуменський дорадник; як протоігумен галицьких василіян (з 1878), за дорученням папи Льва XIII розпочав під проводом членів єзуїтського ордену реформу Чину (1882—1904). 1902 — дістав титул архимандрита.

Співредактор (1871) церковного журналу «Рускій Сіон», співавтор «Werzer-Welte, Kirchenlexikon». Автор польської граматики гебрейської мови для студентів (1899—1901, 1906), пояснень псалмів та інших богослужбових біблійних пісень (1888, 1903) та інших духовних книжок та перекладів.

28 вересня 1902 року нагороджений командорським хрестом ордена Франца Йосифа[2][3]

Похований на 12 полі Личаківського цвинтаря.

Праці[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

  • Die slavische [Bibel]übersetzungen // Hergenröther Joseph — Kaulen Franz Philip ed., Wetzer und Welte's Kirchenlexikon, oder Encyklopädie der katholischen theologie und ihrer hülfswissenschaften, 2. — Freiburg im Breisgau, 1883. — S. 731—737.
  • Das griechische Brevier // Hergenröther Joseph — Kaulen Franz Philip ed., Wetzer und Welte's Kirchenlexikon, oder Encyklopädie der katholischen theologie und ihrer hülfswissenschaften, 2. — Freiburg im Breisgau, 1883. — S. 1279—1283.
  • Мойсеєва повість о сотвореню сего світа // Рускій Сіон. — 1871—1875.
  • О самородстві (generatio aequivoca) // Душпастир. — 1889. — ч. 3. — С. 81—83, 187—190, 216—220.
  • Теорія походження голошена Дарвіном // Душпастир. — 1889. — ч. 3. — С. 385—387, 414—416, 444—447, 470—471.
  • Человік і звіря // Душпастир. — 1890. — ч. 4. — С. 89-91, 113—116, 144—146, 206—210, 273—276, 394—398, 445—447.
  • О єдности рода людського // Душпастир. — 1891. — ч. 5. — С. 444—448, 447—481, 508—512, 543—547, 574—578, 599—603; 1892. — ч. 6. — С. 76—79, 126—131, 175—179.
  • О долгім житю людей в первістнім часі: Старозавітна хронологія // Душпастир. — 1892. — ч. 6. — С. 461—466, 481—485, 505—508.
  • О віці рода людського // Душпастир. — 1893. — ч. 7. — С. 193—197, 222—230, 246—253, 265—271, 289—295, 313—318, 337—340, 361—369.
  • Die theologische Facultät der k. k. Universität Lemberg // Zschokke Hermann, ed., Die theologischen Studien und Anstalten der katholischen Kirche in Öesterreich. — Wien-Leipzig, 1894. — S. 298—307.

Праці і переклади[ред. | ред. код]

  • Gramatyka języka hebrajskiego. — Żółkiew, 1899; wyd. 2 — Lwów, 1906.
  • Выясненье псалмôвъ и иншихъ богослужебныхъ пісней, котри читаємъ въ Часослові. Списавъ Др. Климентій Сарницкій, Іеромонахъ Чина св. Василія В., ц. к. професоръ наукъ библійныхъ С. З. въ университеті Львôвскôмъ, Львôвъ, Накладомъ автора. — Изъ типографіи Ставропигійского Института, 1888. — (Друге, поправлене видання у Жовкві, 1903).
  • Дорога спасенія або спосôбъ, якимъ дойти до христіанскои досконалости зъ додаткомъ короткихъ молитвъ. Переложивъ пôсля Бонефона О. Климентъ Сарницкій, Іеромонахъ Чина св. Василія Великого, ц. к. професоръ наукъ библійныхъ С. З. въ университеті Львôвскôмъ, Въ Львôві, Накладомъ автора. — Зъ типографіи Ставропигійского Института, 1889.
  • Духовна лікарня [аптика] для всіхъ, що хотять вічно житии. Книжочка поучаюча списана пôсля Ернеста Маріи Миллєра, Епископа Линцкого, черезъ Д-ра Климента Сарницкого, Іеромонаха Чина св. Василія В., ц. к. професора въ университеті Львôвскôмъ, Львôвъ: Накладомъ Товариства св. Ап. Павла. — Зъ друкарні Товариства им. Шевченка, 1892.
  • Коротки розважаня о муці Господа Іисуса Христа зъ прикладами для терплячихъ душъ. — Львôвъ, 1898 (перевид.: О. Клементій Сарницький, ЧСВВ, Розважання на сорок днів Великого посту, Львів «Добра книжка», 2011).
  • Молебенъ къ Пресвятôй Діві Маріи и Сладчайшому Іисусу съ прибавленіемъ нікіихъ пісней или Богослуженіе на Май и Юній, Львôвъ: Изъ типографіи Ставропигійского Института, 1891.
  • Наука о найсвятійшôй тайні Евхаристіи списавъ Дръ Климентій Сарницкій, Протоигуменъ Чина св. Василія Вел. и ц. к. професоръ на Университеті Львôвскôмъ, Львôвъ, Накладомъ Тов. св. Ап. Павла. — Зъ друкарні О. О. Василіянъ въ Жовкві, 1897.
  • Пôзнанє любви и милосердія Господа нашого Іисуса Христа, Жовква. — Зъ печатні ОО. Василіянъ, 1899.
  • Розважаня при посіщеню Найсвятійшихъ Тайнъ на кождый день въ місяцю, списавъ Д-ръ Климентъ Сарницкій, Іеромонахъ Чина св. Василія В. и ц. к. професоръ въ университеті львôвскôмъ, Львôвъ, Изъ типографіи Ставропигійской, 1890. (а також: Жовква, 1896; третє видання у Жовкві, 1913; четверте видання: Жовква 1926).
  • Правды вічни черезъ кардинала Росиньолього, Жовква: Зъ печатні оо. Василіянъ, 1897. (Друге, поправлене видання у Жовкві, 1903).
  • Фильотея або дорога до побожного житя, уложена Святымъ Францішкомъ Салезіемъ, переведена на языкъ рускій черезъ о. Климента Сарницкого, протоигумена Чина св. Василія В. и ц. к. професора богословія въ университеті, У Львôві: Зъ друкарні Наукового товариства им. Шевченка, 1895. (а також: Жовква, 1899; третє видання у Жовкві, 1906).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Wiktor Hahn. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego 1898/1899—1909/1910. — Lwów 1912. — S. 284.
  3. ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1903. — S. 122.(нім.)

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник:
Леонард П'єнтак 		Ректор Львівського університету
вдруге
1889 — 1890 		Наступник:
Томаш Станецький
Попередник:
Францішек Ксаверій Ліске 		Ректор Львівського університету
вперше
1880 — 1881 		Наступник:
Леонард П'єнтак


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ
Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя
від заснування до Добромильської реформи
(1780—1882)
Анастасій Пйотровський (1780-1784) · Віктор Старожинський (1783—1785) у Львівській єпархії · Анастасій Пйотровський (1784—1785) у Перемишльській і Холмській єпархіях · Віктор Старожинський (1785—1797) у всіх єпархіях · Доротей Михальський (1797—1803) · Юліян Здюшинський (1803—1810) · Теофан Голдаєвич (1810—1818) · Арсеній Радкевич (1818—1821) · Модест Гриневецький (1822—1823) · Софроній Опуський (1823), вікарій · Орест Хомчинський (1823—1826), вікарій · Орест Хомчинський (1826—1842), протоігумен · Дометій Фізьо (1842—1846) · Еміліян Коссак (1846—1850) · Мар'ян Максимович (1850—1854) · Модест Мацієвський (1854—1874) · Яків Загайський (1874—1878) · Климентій Сарницький (1878—1882), для «старих василіян» до 1909
Настоятелі Провінції Найсвятішого Спасителя
під час Добромильської реформи
(1882—1904)
Генрик Яцковський, ТІ (1882-1887), візитатор · Міхал Мицєльський, ТІ (1887-1893), візитатор · Каспер Щепковський, ТІ (1893-1897), візитатор · Міхал Мицєльський, ТІ (1897-1901), протоігумен · Пйотр Бапст, ТІ (1901-1904), протоігумен
Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя
після Добромильської реформи
(1904 — до нині)
Платонід Філяс (1904-1917) · Марко Галущинський (1918) · Платонід Філяс (1918-1920), вікарій · Анастасій Калиш (1920-1930) · Діонисій Ткачук (1930-1931), вікарій · Степан Решетило (1931-1932), вікарій · Степан Решетило (1932-1935), протоігумен · Віталій Градюк (1935-1961) · Пахомій Борис (1961-1972) · Дам'ян Богун (1972-1987) · Василь Мендрунь (1987-1996) · Віктор Батіг (1996-1997) · Теодозій Янків (1997-2000) · Йосиф Будай (2000-2004) · Григорій Гриньків (2004-2007) · Йоаникій Чверенчук (2007-2012) · Пантелеймон Саламаха (2012-2016) · Йоан Школик (2016-2024) · Йосиф Кралька (від 2024)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Климент_Кароль_Сарницький&oldid=41070979