Климпуш Орест Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Климпуш Орест Дмитрович
Народився 14 лютого 1941(1941-02-14) (77 років)
Ясіня, Рахівський район, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Національний транспортний університет
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і посол
Партія United Ukraine[d]
Батько Климпуш Дмитро Іванович
Діти Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

О́рест Дми́трович Кли́мпуш (нар. 14 лютого 1941, Ясіня, Королівство Угорщина, тепер у складі Рахівського району Закарпатської області) — український політик, інженер, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник України 1-го класу (07.1999). Син Дмитра Климпуша — команданта Карпатської Січі (військових формувань незалежної української держави — Карпатської України в 1938-39 роках). Батько Іванни Климпуш-Цинцадзе, тесть Арчіла Цинцадзе.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1957 — робітник, автослюсар Ясінського ліспромгоспу. Навчався заочно в Хустському лісотехнікумі.

1959—1964 — здобував освіту в Київському автодорожньому інституті.

З 1965 — головний інженер-механік на Хустській автобазі Головльвівбуду.

1967—1970 — аспірант Київського автодорожнього інституту.

З 1971 інженер, завідувач сектору, 1977—1988 — заступник директора з наукової роботи в Державному інституті автотранспорту.

У 1988 — директор інституту — генеральний директор ВО «Автотранспорт».

03.1992-07.1994 — Міністр транспорту України.

Народний депутат України 2-го скликання з 03.1994 (1-й тур), Рахівський виборчій округ № 172, Закарпатська область, висунутий трудовим колективом. Член групи «Конституційний центр». На час виборів: Міністр транспорту України. До 12.1997 — голова підкомітету з питань залізничного, автомобільного та авіаційного транспорту Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

Радник Прем'єр-міністра України (в 1995).

08.12.1997-29.04.2002 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці;

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія (27.03.1998-29.04.2002, за сумісництвом).

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006, виборчій округ № 75, Закарпатська область, самовисування. За 28,87 %, 17 суперників. На час виборів: Надзвичайний та Повноважний Посол в Угорщині і Словенії, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член групи «Народовладдя» (06.2002-03.2004), позафракційний (03.-04.2004), уповноважений представник групи «Центр» (04.-06.2004), член групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (06.-09.2004), член фракції партії «Єдина Україна» (09.2004-01.2006), член фракції політичної партії «Відродження» (з 01.2006). Голова підкомітету з питань автомобільного транспорту і дорожнього господарства Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку (з 06.2002), член постійної делегації Верховної Ради України в ПАР'Є (з 06.2002).

З 2005 р. — Голова Всеукраїнського об"єднання організацій роботодавців транспорту «Федерація роботодавців транспорту України» Віце-президент Всеукраїнського громадського об"єднання «Спілка ветеранів автомобільного транспорту України»

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Професор кафедри двигунів і теплотехніки Національного транспортного університету, кандидат технічних наук. Викладає дисципліну «Основи екології».

Академік Транспортної академії України (1992). Професор національного транспортного університету

Автор (співавтор) понад 60 наукових публікацій, 3 наукових книг. Має 13 авторських свідоцтв.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» ІІІ ст. (06.1997), II ст. (02.2001).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4