Климпуш Орест Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Климпуш Орест Дмитрович
Народився 14 лютого 1941(1941-02-14) (77 років)
Ясіня, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Національний транспортний університет
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і посол
Партія United Ukraine[d]
Батько Климпуш Дмитро Іванович
Діти Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

О́рест Дми́трович Кли́мпуш (нар. 14 лютого 1941, Ясіня, Королівство Угорщина, тепер у складі Рахівського району Закарпатської області) — український політик, інженер, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник України 1-го класу (07.1999). Син Дмитра Климпуша — команданта Карпатської Січі (військових формувань незалежної української держави — Карпатської України в 1938-39 роках). Батько Іванни Климпуш-Цинцадзе, тесть Арчіла Цинцадзе.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1957 — робітник, автослюсар Ясінського ліспромгоспу. Навчався заочно в Хустському лісотехнікумі.

1959—1964 — здобував освіту в Київському автодорожньому інституті.

З 1965 — головний інженер-механік на Хустській автобазі Головльвівбуду.

1967—1970 — аспірант Київського автодорожнього інституту.

З 1971 інженер, завідувач сектору, 1977—1988 — заступник директора з наукової роботи в Державному інституті автотранспорту.

У 1988 — директор інституту — генеральний директор ВО «Автотранспорт».

03.1992-07.1994 — Міністр транспорту України.

Народний депутат України 2-го скликання з 03.1994 (1-й тур), Рахівський виборчій округ № 172, Закарпатська область, висунутий трудовим колективом. Член групи «Конституційний центр». На час виборів: Міністр транспорту України. До 12.1997 — голова підкомітету з питань залізничного, автомобільного та авіаційного транспорту Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

Радник Прем'єр-міністра України (в 1995).

08.12.1997-29.04.2002 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці;

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія (27.03.1998-29.04.2002, за сумісництвом).

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006, виборчій округ № 75, Закарпатська область, самовисування. За 28,87 %, 17 суперників. На час виборів: Надзвичайний та Повноважний Посол в Угорщині і Словенії, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член групи «Народовладдя» (06.2002-03.2004), позафракційний (03.-04.2004), уповноважений представник групи «Центр» (04.-06.2004), член групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (06.-09.2004), член фракції партії «Єдина Україна» (09.2004-01.2006), член фракції політичної партії «Відродження» (з 01.2006). Голова підкомітету з питань автомобільного транспорту і дорожнього господарства Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку (з 06.2002), член постійної делегації Верховної Ради України в ПАР'Є (з 06.2002).

З 2005 р. — Голова Всеукраїнського об"єднання організацій роботодавців транспорту «Федерація роботодавців транспорту України» Віце-президент Всеукраїнського громадського об"єднання «Спілка ветеранів автомобільного транспорту України»

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Професор кафедри двигунів і теплотехніки Національного транспортного університету, кандидат технічних наук. Викладає дисципліну «Основи екології».

Академік Транспортної академії України (1992). Професор національного транспортного університету

Автор (співавтор) понад 60 наукових публікацій, 3 наукових книг. Має 13 авторських свідоцтв.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» ІІІ ст. (06.1997), II ст. (02.2001).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4