Кловський узвіз, 7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БЦ та ЖК на Кловському узвозі, 7
Інформація
50°26′18″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. / 50.43833° пн. ш. 30.53944° сх. д. / 50.43833; 30.53944Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. / 50.43833° пн. ш. 30.53944° сх. д. / 50.43833; 30.53944
Розташування Київ
Україна Україна
Країна  Україна
Статус Завершено
Початок будівництва 2008
Завершено 2012
Використання Житловий комплекс
Офісний центр
Висота
Дах 168 м[1]
Технічні деталі
Кількість поверхів Житлова частина — 47
Офісна частина — 18[2]
Перехід — 8
Кількість квартир/номерів 238[3]
Кількість ліфтів 5
Кількість машиномісць 284
Корисна площа 83 200 м²
Площа забудови 0,6 га
Вартість $200 000 000[4]
Інше
Архітектор ТОВ «Архітектурна спілка»
Мазур Андрій Володимирович
Інженер-будівельник ТОВ «Житлобуд»
Дайнека Володимир Володимирович

ДСП «ТАБН»
Забудовник Завод «Арсенал»
Сайт Офіційний сайт
Сторінка на SkyscraperPage 58816
Мапа

БЦ Carnegie Center + Tower — двосекційний хмарочос у Києві, який складається з 47-поверхового житлового комплексу та 18-поверхового офісного центру, що сполучаються 8-поверховим «переходом». Станом на 2023 рік споруда є найвищим хмарочосом в Україні.

У квітні 2010 року офісна секція введена в експлуатацію, будівництво закінчено у 2012.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Хмарочос планували почати споруджувати ще наприкінці 2003 року і закінчити наприкінці 2007. До 2006 року встигли вирити лише котлован, пізніше «залили» фундамент.

13 березня 2008 року ТОВ «Житлобуд» отримав дозвіл від інспекції київського архітектурно-будівельного контролю на будівництво офісно-житлового комплексу.[5] Тоді ж почалося будівництво першого поверху.

10 березня 2009 року офісна частина досягла своєї максимальної висоти. У ході будівництва поступово змінювався вигляд будівлі і навіть кількість житлових поверхів висотної частини зросла з 37 до 47. У квітні 2010 року 18-поверхову офісну частину ввели в експлуатацію.[6]

У вересні 2010 року будівля досягла висоти 143 метри, перевищивши при цьому висоту найвищого будинку України — БФК Гуллівера (141,2 метри).

8 листопада 2010 року почалося будівництво 46 поверху.

8 березня 2011 року досягнуто максимальної висоти хмарочоса, збудовано всі 47 поверхів, почалося підготовка до спорудження скляного фасаду на верхівці будівлі.[7]

Під час будівництва, коли споруда досягала своєї максимальної висоти, ЮНЕСКО почало вимагати знищення хмарочосу, через те, що вежа псує краєвид на Києво-Печерську Лавру. Також серед варіантів нейтралізації псування краєвиду є заміна фасаду на дзеркальний, або зменшення поверховості на 12 поверхів.[8]

Характеристики[ред. | ред. код]

  • Будинок налічує в собі 6 швидкісних ліфтів, які рухаються зі швидкістю 4 м/с.
  • Житловий комплекс обслуговується 3-ма пасажирськими ліфтами, 4-й розібраний на запчастини для ремонту 3-х інших.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Першим архітектором хмарочоса був відомий київський зодчий Сергій Бабушкін.
  • Більшість квартир у хмарочосі розкупили ще на початку будівництва.[9]
  • Проєкт споруди зробили ярусним, щоб хмарочос був схожим на Велику лаврську дзвіницю, також деякі з варіантів-проектів хмарочоса мали подібні до Лаври кольори фасаду.[10]
  • Хмарочос викликав велике обурення в киян через те, що своєю висотою затьмарює вигляд з лівого берега на Лавру.[11]
  • Цей хмарочос першим в Україні перетнув відмітку в 40 поверхів
    (попередником був ЖК «Корона», який має 38 поверхів).
  • Будинок проєктували рівно на стільки поверхів, на скільки дозволили пілоти; за словами головного архітектора Андрія Мазура, трохи вище хмарочоса вже літають літаки.[12]
  • Хмарочос фігурує в повісті Юрія Макарова «За чверть десята»: ображений його естетикою, герой руйнує споруду силою волі.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Київські хмарочоси, парад проектів[недоступне посилання з жовтня 2019]
  2. Враховуючи 2 технічні поверхи
  3. Хмарочос закрив собою лавру [Архівовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine.] Процитовано 2010-09-09
  4. На кловському узвозі збудують 40-поверхівку Процитовано 2010-06-22
  5. дозвіл від інспекції київського архітектурно-будівельного контролю на будівництво офісно-житлового комплексу[недоступне посилання з липня 2019] Процитовано 2010-05-07
  6. Кловський узвіз 7а: офіс Процитовано 2010-06-22
  7. Кловський узвіз7а, березень. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2011.
  8. ЮНЕСКО вимагає «нейтралізувати» хмарочос, який вище Лаврську дзвіницю. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 19 грудня 2012.
  9. № 7а по Кловскому спуску [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано 2010-06-02.
  10. В Україні житло вище офісів [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] Процитовано 2010-06-22
  11. Небоскреб на Кловском спуске: выше только Бог и телевышка
  12. Хмарочос і Лавра [Архівовано 11 вересня 2010 у Wayback Machine.] Процитовано 2010-09-11

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Найвищий хмарочос України
з 2014
Наступник:
Континенталь  —
Попередник: Найвищий хмарочос Києва
з 2014
Наступник:
Континенталь  —