Клод Шессон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клод Шессон
фр. Claude Cheysson
Claude Cheysson par Claude Truong-Ngoc 1981.jpg
Народився 13 квітня 1920(1920-04-13)[1][2][…]
Париж, Франція
Помер 15 жовтня 2012(2012-10-15)[4][1][…] (92 роки)
Париж, Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Політехнічна школа, Колеж Станіслава в Парижі[d], Cours Hattemer[d] і Національна школа адміністрації (1948)
Знання мов французька[1]
Членство X-Démographie, économie, population[d][5]
Посада посол, президент, Депутат Європейського парламенту[6], міністр закордонних справ Франції[d], міністр закордонних справ Франції[d], міністр закордонних справ Франції[d] і міністр закордонних справ Франції[d]
Партія Соціалістична партія
Нагороди
командор ордена Почесного легіону Croix de guerre des théâtres d'opérations extérieures Grand Cross of the Order of the Sun of Peru‎ Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички
Клод Шессон, 1981

Клод Шессон (фр. Claude Cheysson), (13 квітня 1920(19200413), Париж, Франція — 15 жовтня 2012, Париж, Франція[7]). Французький політичний діяч, соціаліст, який служив міністром закордонних справ в кабінеті П'єра Моруа з 22 травня 1981 по 7 грудня 1984.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 квітня 1920 року в Парижі, Франція. У 1948 році поступив на службу до міністерства закордонних справ Франції. З 1949 року став главою служби зв'язку із західнонімецькою владою. Служив радником голови уряду Французького Індокитаю в 1952 році, керівником кабінету прем'єр-міністра П'єра Мендес-Франса з 1954 по 1955 і генеральним секретарем Комісії з технічної співпраці в Африці з 1957 по 1962.

Працював директором Organisme Saharien з 1962 по 1965 і послом в Індонезії з 1966 по 1969.

У 1973 році Клод Шессон був призначений європейським комісаром від Франції. Його перший пост, який він займав до 1977, відповідав за політику розвитку, співпрацю, бюджети, і фінансовий контроль. З 1977 по 1981 він отримав портфель комісара з розвитку.

У 1981 він залишив Комісію і став членом французького уряду до 1984. Він тоді приєднався до Комісії Жак Делор, де до 1989 року був відповідальним за середземноморську політику і за стосунки між північчю і півднем.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]